про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
09 вересня 2024 року м. ДніпроСправа № 200/5443/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Донецького окружного адміністративного суду (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, буд. 1), Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
07 серпня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Донецького окружного адміністративного суду (далі - відповідач І, ДОАС), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач ІІ, ДСА України) з такими вимогами:
1) визнати протиправними дії ДОАС щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 01 квітня 2024 року по 31 липня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024, в розмірі 2102,00 грн;
2) зобов'язати ДОАС провести нарахування суддівської винагороди позивачу за період з 01 квітня 2024 року по 31 липня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн;
3) зобов'язати ДОАС виплатити позивачу суддівську винагороду за період з 01 квітня 2024 року по 31 липня 2024 року, обчислену виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року складає 3028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів);
4) визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо забезпечення фінансування ДОАС для проведення виплати належної позивачу суддівської винагороди за період з 01 квітня 2024 року по 31 липня 2024 року, зі здійсненням усіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи із встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн;
5) зобов'язати ДСА України здійснити фінансування ДОАС для проведення позивачу виплати суддівської винагороди за період з 01 квітня 2024 року по 31 липня 2024 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року передано адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити певні дії до Першого апеляційного адміністративного суду як суду вищої інстанції для визначення підсудності даної справи.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року визначено, що адміністративна справа № 200/5443/24 за позовом ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підсудна Луганському окружному адміністративному суду.
Справа надійшла до Луганського окружного адміністративного суду 04 вересня 2024 року.
В обґрунтування вимог зазначено, що Указом Президента України «Про призначення суддів» від 13 травня 2009 року № 319/2009 позивача призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду строком на 5 років. Наказом голови Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року № 120/К позивача зараховано до штату вказаного суду на посаду судді.
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 02 листопада 2017 року № 350/2017 позивача призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду (безстроково).
Наказом голови суду від 29 липня 2020 року № 219/К-г позивачу встановлено з 29 липня 2020 року доплату за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу судді.
Позивач зазначає, що в період з 01 квітня 2024 року по 31 липня 2024 року Відповідач І нараховував йому суддівську винагороду, для визначення суми якої використовувалася величина під назвою «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року» у розмірі 2102,00 грн, яка визначена статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», що підтверджується довідкою Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2024 № 03-30/326/24, з якої вбачається, що базовий розмір посадового окладу позивача з квітня по липень 2024 року складав 69366,00 грн (2102,00 грн х 30 х регіональний коефіцієнт міста Слов'янськ 1,1 = 69366,00 грн) і відповідно з цієї суми також здійснювалось нарахування і виплата надбавки за вислугу років.
На думку позивача, враховуючи приписи спеціального законодавства, яке регулює порядок розрахунку і виплати суддівської винагороди, а саме Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Відповідач І повинен був нарахувати і виплатити йому суддівську винагороду, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», а саме з суми 3028,00 грн.
Позивач вважає, що розмір його посадового окладу судді з 01 січня 2024 року має складати 3028,00 грн х 30 х регіональний коефіцієнт міста Слов'янськ 1,1 = 99924,00 грн.
Внаслідок цього, на думку позивача, розмір суддівської винагороди позива за період з 01 квітня 2024 року по 31 липня 2024 року не відповідає розміру, установленому спеціальним Законом про судоустрій.
Враховуючи зазначене, позивач не погоджується із сумою нарахованої і виплаченої йому суддівської винагороди за період з 01 квітня 2024 року по 31 липня 2024 року та вважає, що відповідачами порушене його право на належне матеріальне забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не встановив, у зв'язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Вирішуючи заявлене клопотання, суддя виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до частини другої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За частиною третьою статті 257 КАС при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, згідно із частиною четвертою статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі самі положення містить також частина четверта статті 12 КАС, яку, окрім того, доповнено також пунктами 5 і 6 згідно із законами України від 13 березня 2018 року № 2325-VIII і від 13 травня 2020 року № 590-IX відповідно.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 КАС умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; .
Аналізуючи наведені положення процесуального закону суд дійшов таких висновків:
у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС);
якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС);
за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що ця справа не належить до справ незначної складності у значенні частини шостої статті 12 КАС. Проте, віднесення її до цієї «категорії» не дає достатніх підстав вважати, що її розгляд має відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.
Водночас, тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження немає. Скоріш навпаки, адже за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 5, 12, 77, 160, 168, 171, 257, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачам надати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі через підсистему (модуль) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису відзив разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачам, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити строк для подання відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Зобов'язати Донецький окружний адміністративний суд подати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі через підсистему (модуль) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису:
- копію штатного розпису Донецького окружного адміністративного суду, затвердженого Державною судовою адміністрацією, на 2024 рік.
Зобов'язати Державну судову адміністрацію України подати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі через підсистему (модуль) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису:
- інформацію про розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи як обрахункової величини для визначення базового розміру посадового окладу судді, закладеного Державною судовою адміністрацією України у суму видатків Донецького окружного адміністративного суду на виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 у 2024 році.
Справа розглядатиметься суддею Захаровою О.В. одноособово.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО.В. Захарова