05 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4888/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Єрьоміну Вікторію Анатоліївну, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.12.2023 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.12.2023 року ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 10.03.2023 по справі №200/4027/22, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має право на отримання доплати до його пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови №713, проте Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправно вказану доплату йому не виплачує після перерахунку пенсії на підставі судового рішення.
У зв'язку пропуском позивачем строку для звернення до суду, суддя ухвалою від 29.07.2024 року залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Так, зокрема представник позивача подав суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою судді від 07.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
На позовну заяву відповідач подав відзив із запереченнями проти позову, в задоволені позовних вимогах просив відмовити повністю.
Надаючи правову оцінку заяві представнику позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд вважає, що позов в частині позовних вимог належить залишити без розгляду з таких мотивів і підстав.
Відповідно до частин 2, 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 pоку (надалі - Закон №2262-XII) перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Статтею 52 Закону №2262-XIІ передбачено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Згідно зі статтею 55 Закону №2262-XIІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла до висновку, що норми статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У спірних правовідносинах відповідач взагалі не нараховував та не виплачував позивачу щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", оскільки він не визнає право позивача на таку доплату. Отже цей спір не стосується виплати вже нарахованих сум пенсій на минулий час, а підстави для виплати цієї доплати до пенсії без обмеження будь-яким строком у даній справі відсутні.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 відступив від попередніх висновків щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та висловив таку правову позицію:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Суд зазначає, що позивач, отримуючи пенсію щомісяця, знав про її розмір, а також мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії, звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
В заяві представник позивача посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 липня 2023 року по справі №420/8355/22, відповідно до яких, положення статті 46 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством та безспірному розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Суд не приймає до уваги посилання на постанову Верховного Суду від 20 червня 2023 року по справі №420/8355/22, оскільки висновки по вказаній справі не є релевантними до спірних правовідносин так як в межах зазначеної справи розглянуто питання поновлення та виплати пенсії за віком з 07.10.2009 пенсіонера, який переїхав на постійне місце проживання за кордон.
Також суд зауважує, що звернення позивача із заявою до відповідача з вимогою виплати йому такої доплати свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Інших причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено, доказів, які б свідчили про поважність причин такого пропуску, не надано.
Відтак, суд приходить до висновку, що наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.
Суд вважає, що з огляду на строки виплати пенсій, установлені статтею 52 Закону №2262-XIІ (щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія) та строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною 2 статті 122 КАС України, враховуючи, що позов подано до суду 18.07.2024 року (через засоби поштового зв'язку), судовому захисту підлягають порушені права позивача у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду, тобто починаючи з 18.01.2024 року.
Такий висновок відповідає правовій позиції щодо застосування шестимісячного строку звернення до суду у спорах з приводу нарахування та виплати щомісячних підвищень, доплат, індексації до пенсії, які наведені у постановах Верховного Суду від 09.02.2022 року у справі № 460/8776/20, від 01.06.2022 року у справі № 460/100/21, від 15.06.2022 року у справі № 280/3045/19.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду наразі передбачені статтею 123 КАС України.
Так, згідно з частинами 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
У ході судового розгляду справи суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тож у частині вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.12.2023 по 17.01.2024 позов слід залишити без розгляду. В іншій частині позовних вимог розгляд справи необхідно продовжити.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області в частині вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.12.2023 по 17.01.2024 залишити без розгляду.
В іншій частині позову продовжити розгляд справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК