06 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3145/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Кіровоградській області №0021352404 від 16.06.2021 та податкову вимогу №Ф-0974-1128 від 02.05.2024.
Ухвалою суду від 30.05.2024 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного письмового позовного провадження (без повідомлення сторін) (а.с.83).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач з 23.02.2005 по 08.2023 була зареєстрована фізичною особою - підприємцем.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію припинення - проведено 25.08.2023 (а.с.13).
В травні позивачем отримано вимогу ГУ ДПС в Кіровоградській області №Ф-0974-1128 від 02.05.2024, з якої встановлено, що станом на 30.04.2024 заборгованість становить 849,82 грн.
Разом з вимогою, позивач отримала Рішення №0021352404 від 16.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, на підставі якого сформовано вказану вище вимогу.
Позивач вказує, що в періоді її діяльності, як фізичної особи - підприємця, податки сплачувались своєчасно та в повному обсязі, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями (а.с.23-62).
Вказує, що нею, як ФОП було сплачено ЄСВ за квітень-серпень 2019 на загальну суму 4590,00 грн. помилково на рахунок з кодом бюджетної класифікації 71010000, в зв'язку з чим в картці особового рахунку за кодом бюджетної класифікації 71040000 утворилась заборгованість в сумі 4590,30 грн. Перерахування помилково сплаченої суми ЄСВ на відповідний рахунок було здійснено податковим органом 26.11.2019, за заявою ФОП ОСОБА_1 від 21.11.2019.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464- VI).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; а недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно статті 2 Закону №2464-VI, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали загальну систему оподаткування.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частини дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Приписами пунктів 2, 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (у редакції, що діяла до 01.01.2017) було визначено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску
Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, зазначені положення у редакції, яка діяла до 01.01.2017 передбачали саме право, а не обов'язок платника на визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання платником доходу у звітному періоді.
Надалі ж, Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону №2464-VI, що діють з 01.01.2017, зокрема, щодо обов'язковості визначення бази нарахування ЄВ у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.
Фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Згідно пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
В частині сьомій статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до рішення про розгляд скарги від 10.01.2020 за №1254/6/99-00-08-06-01-06 встановлено, що згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів (станом на 31.10.2019) заборгованість ФОП ОСОБА_1 становила 1827,61 грн. На підставі вказаних даних ГУ ДПС у Кіровоградській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 за № Ф-149405-52. Під час розгляду скарги встановлено, що 26.11.2019 сума заборгованості зазначена у вимозі, фізичною особою - підприємцем погашена самостійно. Отже, вимога про сплату боргу від 13.11.2019 за №Ф-189405-52 вважається відкликаною (а.с.70).
Відповідно до рішення про розгляд скарги від 20.07.2023 за №19714/6/99-00-06-02-01-06 встановлено, що згідно з даними інтегрованої картки платника податків, станом на 31.03.2023 заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом становила 849,82 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно визначеного боржником зобов'язання в розмірі 2860 грн. в Податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2022 рік від 19.01.2023 за №9300275654. На підставі вказаних даних, ГУ ДПС в Кіровоградській області сформовано вимогу про сплату боргу від 12.04.2023 №Ф-2185-1128. Однак, оскаржувана вимога підлягає скасуванню, оскільки направлена платнику з порушенням терміну, передбаченого п. 3 розд. VI Інструкції. За наведених обставин, ДПС України прийнято рішення про скасування вимоги від 12.04.2023 №Ф-2185-1128 та зобов'язання ГУ ДПС у Кіровоградській області сформувати та направити нову вимогу, з урахуванням прийнятих висновків (а.с.72-73).
Суд вказує, що до матеріалів справи долучено копію податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2022 рік від 19.01.2023 за №9300275654 (а.с.59-61), в якій вказано суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті за даними звітного періоду - 2860 грн. (а.с.59, зв. бік), які сплачені позивачем відповідно до платіжного доручення №1125 від 18.02.2022 на суму 1430 грн. та №1154 від 28.03.2022 на суму 1430 грн. (а.с.62), що свідчить про відсутність у позивача заборгованості.
Суд звертає увагу, що в період з 2019 по 2022 року позивачем сплачувався ЄСВ у встановлених розмірах, що підтверджено відповідними банківськими документами, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.24-34,42-47,49,53-58,62). При цьому не надано відповідачем обґрунтованого розрахунку щодо виникнення заборгованості в розмірі 849,82 грн.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Частинами третьою та четвертою статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно частини четвертої статті 8 Закону № 2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).
Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
З наведеного вбачається, що рішення відповідача не ґрунтуються на нормах законодавства України та фактично призводять до визначення недоїмки зі сплати єдиного внеску (штрафу, пені) за відсутності порушення законодавства, що суперечить вимогам частини 2статті 19 Конституції України, а отже оскаржувані рішення про сплату боргу є протиправними.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №0021352404 від 16.06.2021 року, податкову вимогу №Ф-0974-1128 від 02.05.2024 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ін.код - НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО