09 вересня 2024 року справа №320/14712/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 29.03.2024 звернувся через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований в суді 02.04.2024) до військової частини НОМЕР_1 .
Просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незвільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров'я з виключенням з військового обліку на підставі підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з наявністю висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 в особі її командира звільнити позивача з військової служби за станом здоров'я з виключенням з військового обліку на підставі підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 10.04.2024 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 25.04.2024 відкрито спрощене провадження у справі без проведення судового засідання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у лютому 2022 року ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією і з березня 2022 року зарахований до списків особового складу військової частини відповідача. Зазначав, що у зв'язку із погіршенням стану здоров'я неодноразово звертався до відповідача з рапортами про надання медичної допомоги, направлення до військового госпіталю для лікування і проходження військово-лікарської комісії. Вказав, що після звернення до Військової служби правопорядку Збройних Сил України його було направлено на проходження ВЛК, за результатами чого прийнято постанову про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Пояснив, що неодноразово письмово звертався до відповідача із рапортами про звільнення, одна їх було проігноровано.
Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Зазначали, що ОСОБА_1 проходив службу за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , з 06.06.2022 і по теперішній час обліковується як такий, що самовільно залишив місце несення служби і зарахований у розпорядження наказом командира відповідача від 06.06.2022 №139. Вказали, що з 27.05.2022 фактично військову службу у відповідача не проходить, перебуває вдома за місцем реєстрації у м. Києві, обов'язків військової служби не виконує. Звертали увагу, що для звільнення позивачу необхідно повернутися до місця несення військової служби за теперішнім місцем дислокації у с. Новоукраїнка, Волноваського району Донецької області, вийти на зв'язок із безпосереднім командиром, оформити належним чином прибуття до місця дислокації частини і вже потім подавати рапорт про звільнення. Підкреслили необхідність оформлення обхідного листа, а також неприпустимість дистанційного звільнення.
У відповіді на відзив позивач наголосив, що твердження про самовільне залишення ним місця служби є безпідставним, бездоказовим і необґрунтованим. Звертав увагу, що за умови наявності факту такого самовільного залишення місця служби не зміг би отримати направлення на ВЛК від Військової служби правопорядку, навпаки був би затриманий; а у відповіді на звернення ОСОБА_1 . Військова служба правопорядку повідомила, що під час вивчення матеріалів службового розслідування встановлено, що за його результатами не досліджувалось та не доведено факт самовільного залишення позивачем військової частини НОМЕР_1 . Також вказав, що вимоги по оформленню обхідного листа не стосуються випадків звільнення з військової служби через непридатність за станом здоров'я.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України.
25.02.2022 призваний на військову службу за загальною мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 (а.с.13).
З 01.03.2022 проходив військову службу на посаді стрільця-санітара 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти 16 окремого мотопіхотного батальйону НОМЕР_3 окремої мотопіхотної бригади військової частини НОМЕР_1 .
11.09.2023 командиром військової частини НОМЕР_4 позивачу видано направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби (а.с.14).
14.10.2023 ОСОБА_1 направив на адресу Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » рапорт про проходження ВЛК для інформування командування військової частини НОМЕР_5 (а.с.15).
20.10.2023 гарнізонною військово-лікарською комісією НВМКЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » проведено огляд ОСОБА_1 (а.с.16-19). За результатом огляду прийнято постанову ВЛК, на підставі статті 39-а графи 2 Розкладу хвороб, про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
14.11.2023 ОСОБА_1 подав звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому повідомив про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Додав до звернення оригінали рапорту про звільнення командиру військової частини НОМЕР_1 та постанови ВЛК, висловив прохання направити такі документи командиру військової частини НОМЕР_1 . Тут же вказав, що на письмові та усні звернення командування відповідної військової частини не реагує, а позивач за станом здоров'я не може прибути в розташування частини, при цьому місцезнаходження останньої йому також не відомо. Тут же повідомив, що за рекомендацією ІНФОРМАЦІЯ_5 його було доставлено у м. Конотоп Сумської області за місцем розташування 58 ОМБ в/ч НОМЕР_2 , однак там відмовилися приймати рапорт та висновок ВЛК через відсутність керівництва і стройової частини, також відмовилися повідомити місцезнаходження керівництва та/або засоби зв'язку з ним (а.с.20-21).
До того ж, 14.11.2023 позивач звернувся до Міністерства оборони України із проханням направити рапорт на звільнення та висновок ВЛК командиру військової частини НОМЕР_1 для оформлення необхідних документів (а.с.22).
28.11.2023 ОСОБА_1 направив рапорт Оперативному командуванню « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_5 , де виклав ситуацію щодо звільнення та просив проконтролювати виконання командуванням військової частини НОМЕР_1 імперативної норми пункту 240 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України (а.с.23-24).
У подальшому, у лютому 2024 року ОСОБА_1 направляв звернення Президенту України та Міністру оборони України для вирішення питання про звільнення (а.с.25-30), а також на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.31-33).
20.03.2024 військовою частиною НОМЕР_6 надано відповідь на звернення позивача. Вказано, що за результатами службового розслідування не досліджувалось та не доведено факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 , відповідальність за яке передбачена статтями 407 та 408 Кримінального кодексу України, а проведено виключно за фактом самовільного залишення бойових позицій, відповідальність за яке передбачена статтею 429 Кримінального кодексу України. Під час перевірки посадовими особами військової частини НОМЕР_1 не надано підтверджуючих документів щодо призначення та проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини. Тут же зазначено, що постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно. Зазначено і те, що у порядку пункту 17 статті 7 Закону України «Про Військову службу Правопорядку у Збройних Силах України» буде внесено подання у межах компетенції до органів військового управління щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють (а.с.35-36).
Як видно з витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» МВС України від 19.05.2024 (а.с.73), громадянин України ОСОБА_1 , 05.03.1966, на території України станом на 19.05.2024 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (Закон № 2232-XII).
За визначенням у статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Підстави звільнення з військової служби закріплені у статті 26 Закону №2232-XII і залежать від виду військової служби.
За нормами підпункту б) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах під час дії воєнного стану за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.
На час виникнення спірних відносин названа норма була викладена так: «б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців».
Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).
У відповідності до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно із пунктом 6.1 Положення №402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням. Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
За нормами пункту 22.12 Положення №402 постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.
Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, повинні бути реалізовані негайно.
Відносини щодо проходження в Україні військової служби регулюються Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 (Положення).
Відповідно до частини другої пункту 225 Положення звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Як передбачено у пункті 240 Положення військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров'я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров'я, крім військовослужбовців, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (за винятком розумових, сенсорних, психологічних вад та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України), які виявили бажання проходити військову службу та стосовно яких прийнято рішення про залишення на військовій службі за контрактом. Військовослужбовці, які були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та яким згідно з прийнятими рішеннями дозволено проходити військову службу за контрактом на визначених посадах, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку контракту в порядку, визначеному пунктом 35 цього Положення.
Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.
За змістом пункту 242 Положення після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
Як закріплено у пункті 2.8.10.1 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача ЗСУ від 31.01.2024 № 40, обхідний лист видається військовослужбовцям (працівникам) службою діловодства перед виключенням їх зі списків особового складу частини (установи) після видання (надходження) наказу (витягу із наказу) про призначення або звільнення військовослужбовця (працівника), крім військовослужбовців, які під час дії особливого періоду визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби або непридатними із переоглядом через 6-12 місяців.
На підставі з'ясованих у справі обставин і наведених правових норм, суд приходить до таких висновків.
Суд звертає увагу, що за приписами частини другої пункту 240 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно. При цьому у відповідача відсутні дискреційні повноваження щодо прийняття чи неприйняття такого наказу.
Тобто наявність висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби є безумовною підставою звільнення військовослужбовця з військової служби.
Стосовно доводів відповідача про облік позивача як такого, що самовільно залишив місце несення служби, то жодного доказу на підтвердження такої обставини, як-то матеріали службового розслідування, відомості про кримінальне провадження тощо військовою частиною НОМЕР_1 не подано. Також суд враховує, що військовою частиною НОМЕР_6 , у зоні діяльності якої перебуває військова частина відповідача, повідомлено, що під час вивчення матеріалів за результатами службового розслідування не досліджувалось та не доведено факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 , відповідальність за яке передбачена статтями 407 та 408 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 , а розслідування проведено виключно за фактом самовільного залишення бойових позицій, відповідальність за яке передбачена статтею 429 Кримінального кодексу України; під час перевірки посадовими особами військової частини НОМЕР_1 не надано підтверджуючих документів щодо призначення та проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини.
Також суд враховує, що із витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» МВС України від 19.05.2024 (а.с.73), громадянин України ОСОБА_1 , 05.03.1966, на території України станом на 19.05.2024 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Отже, доводи відповідача у цій частині є необґрунтованими і безпідставними, у зв'язку із чим відхиляються.
Також суд зазначає, що військова частина НОМЕР_1 вказала, що для звільнення позивачу необхідно особисто прибути на місце дислокації та оформити обхідний лист.
Разом із тим, військовослужбовцям, які під час дії особливого періоду визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби, згідно пункту 2.8.10.1 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача ЗСУ від 31.01.2024 № 40, обхідний лист не видається.
Також стосовно прибуття позивача до теперішнього місця дислокації військової частини, то суд звертає увагу, що позивач визнаний непридатним за станом здоров'я до військової служби, тому вимоги відповідача стосовно прибуття ОСОБА_1 до Волноваського району Донецької області для звільнення не можуть бути розцінені як обґрунтовані та розсудливі, тим більш за наявності безальтернативної підстави звільнення з військової служби.
Отже, позовні вимоги у частині визнання бездіяльності відповідача щодо незвільнення ОСОБА_1 з військової служби та зобов'язання звільнити з військової служби за станом здоров'я на підставі підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги про виключення з військового обліку, то за правилами частини шостої статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Тобто виключення з військового обліку не належить до компетенції відповідача. Тому у цій частині вимог суд відмовляє. У той же час, суд констатує, що позивач дійсно підлягає виключенню з військового обліку як непридатний до військової служби.
Щодо виключення зі списків військової частини, то, враховуючи, що приписами Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України закріплено, що після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець підлягає, у тому числі, виключенню зі списків особового складу військової частини, зважаючи на тривалу бездіяльність відповідача у досліджуваному випадку по незвільненню позивача, зважаючи на підставу для звільнення і стан здоров'я ОСОБА_1 , для ефективного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги і в цій частині.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У випадку, який розглядається, дії (бездіяльність) відповідача не відповідають таким вимогам.
Із урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незвільнення ОСОБА_1 та зобов'язання звільнити з військової служби за станом здоров'я на підставі підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» і виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду із цим позовом, докази понесення учасниками справи інших судових витрат - відсутні, тому судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров'я на підставі підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з наявністю висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) звільнити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) з військової служби за станом здоров'я на підставі підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.