Справа № 587/1678/24
03 вересня 2024 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи треті особи: Служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації, Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради про позбавлення батьківських прав,,
Позивач та її представник звернулися до суду з даним позовом, зазначаючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дітей , а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З лютого 2020 року малолітні діти проживають разом з матір'ю окремо від батька. Після розлучення відповідач взагалі втратив будь-який інтерес до дітей, він ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, щодо їх здорового розвитку, їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Крім того ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів з 22.05.2020р. до 30.04.2024 р. в сумі 204 924, 47 гривень. Просили позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, 27 травня 2024 року направив до суду заяву про визнання позову і просив слухати справу без його участі. ( а.с.20)
Представник служби у справах дітей Сумської РДА в судове засідання не з'явилась, в письмовій заяві просила справу слухати без їх участі, підтримала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 від 31.07.2024 року.
Представник Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради в судове засідання не з'явилась, в письмовій заяві просила справу слухати без їх участі, підтримала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 від 05.08 .2024 року.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.7)
Згідно рішення Ковпаківського районного суду м.Суми № 592/6289/20 від 23.06.2020 року шлюб між сторонами розірвано і з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу)але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення з 22.05.2020 року ( а.с.8).
ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обовязків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, .
Згідно довідки № 01-66/53 від 02.05.2024 року ЗДО № 30 «Чебурашка» СМР ОСОБА_4 відвідує даний навчальний заклад. За період перебування дитини в закладі освіти батько ОСОБА_2 в садочок не з'являвся, батьківські збори не відвідував . До установи дитину приводять та своєчасно забирають як мати ОСОБА_5 , так і ОСОБА_6 , якого ОСОБА_7 називає татом ( а.с.9 зі звороту, 27).
Згідно довідки про неотримання аліментів Ковпаківського ВДВС у місті Суми ОСОБА_1 не отримувала аліменти по виконавчому листу № 592/6289/20 за період з 22.05.2020 ро 30.04.2024 року . Станом на 01.05.2024 року заборгованість зі сплати аліментів за період з 22.05.2020 по 30.04.2024 складає 204 924, 47 гривень ( а.с.10-11).
Згідно довідки про склад сім'ї № 14.03-08/127951 від 17.05.2024 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані разом з ОСОБА_1 щза адресою АДРЕСА_1 ( а.с.26 зі звороту).
Згідно довідки Департаменту соціального захисту населення № 12.01-28/1980/08 від 24.05.2024 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку в департаменті як багатодітна мати, в сім'ї якої виховується троє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.28)
Згідно довідки № 27.1-18/Т-442 від 23.05.2024 року Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради за період з 2020 року ОСОБА_2 до Управління з заявами чи скаргами щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не звертався ( а.с.28 зі звороту).
Згідно довідки КУ Сумської ЗОШ І-ІІІ № 22 імені Ігоря Гольченка Сумської міської ради № 40 від 17.05.20224 ОСОБА_3 навчається у закладі освіти з 01.09.2023 року. Мати ОСОБА_1 цікавиться успіхами дитини в школі. Завжди відвідує батьківські збори. Постійно комунікує з учителями дитини. ОСОБА_2 , батько учениці, упродовж 2023/2024 навчального року не відвідував заклад освіти і не цікавився успіхами доньки. Під час освітнього процесу ОСОБА_9 не згадує про батька ОСОБА_2 . Проте в розповідях про її родину називає батьком іншу людину ОСОБА_6 ( а.с.29).
Згідно довідки № 01-66/62 від 17.05.2024 року ЗДО № 30 «Чебурашка» СМР ОСОБА_3 відвідувала даний навчальний заклад. За період перебування дитини в закладі освіти ОСОБА_10 не згадувала свого біологічного батька ОСОБА_2 . До садочку дитину приводили та своєчасно забирали як мати ОСОБА_5 , так і ОСОБА_6 , якого ОСОБА_10 називала татом. ( а.с.30).
З висновку Служби у справах дітей Сумської районної державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 від 31.07.2024 року № 196/01-16 вбачається, що відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч.2 , 3 ст. 150, 180, 164 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 18 Конвенції ООН про права дитини Служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ар.с.52-53).
Згідно з висновку Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради № 1189/27.1-26 від 05.08.2024 року про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 вбачається, що відповідно до ст. 19,150, 157, 164 Сімейного кодексу України, Управління «Служба у справах дітей» вважає за можливе позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ар.с.52-53).
Таким чином, суд вважає встановленим, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована ) та ч. ч. 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі «6» проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до статей 11,12 Закону України «Про охорону дитинства» - сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного культурного, інтелектуального, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього; виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості виховання дитини, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за навчання, виховання і розвиток дитини.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з положеннями ст.11 Закону сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст.12 Закону виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-5 ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Батьки зобов'язані поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно з ч.2 ст.155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст.. 164 СК України - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
У пунктах 15, 16, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Таким чином, дослідивши надані суду докази, суд вважає встановленим, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, а тому у відповідності з положеннями ст. 164 Сімейного кодексу України його слід позбавити батьківських прав, задовольнивши позовні вимоги, роз'яснивши ОСОБА_2 , що згідно ч. 1 ст. 169 СК України він як батько позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, після зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164 , 169, СК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки м.Суми, Сумської області ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Ковпаківським районним у місті Суми відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 30.08.2017року, актовий запис № 1056).
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м.Суми, Сумської області ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Сумським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 16.04.2019 року, актовий запис № 199).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 гривень повернення судового збору .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А.Степаненко