Справа № 752/17037/18
Провадження № 1-кп/752/239/24
09.09.2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
ОСОБА_8
обвинуваченої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянки України, освіта вища, одруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, 2010 року народження, головного фахівця сектору бухгалтерського обліку та звітності ННЦ "Інститут аграрної економіки", зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України, -
Згідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_9 в період часу з 19.04.2018 року по 18.06.2018 року, діючи умисно, вчинила корисливий злочин у сфері службової діяльності, за наступних обставин.
Так, 19.04.2018 року приблизно о 13 годині до ОСОБА_9 , як до головного фахівця сектору бухгалтерського обліку та звітності Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» у приміщенні ННЦ «Інститут аграрної економіки» за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, звернувся фізична особа- підприємець ОСОБА_10 щодо найму нежитлового приміщення, яке знаходиться на балансі ННЦ «Інститут аграрної економіки», для здійснення своєї підприємницькою діяльністю.
В ході розмови ОСОБА_9 повідомила останньому, що вона може вплинути на директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з метою укладення ним з ОСОБА_10 договору оренди нежитлового приміщення площею близько 100 кв. м. та подальшого безперешкодного користування вказаним приміщенням.
В подальшому, в ході наступної зустрічі між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , яка мала місце 23.04.2018 року приблизно о 12 годині на території ННЦ «Інститут аграрної економіки» за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 8, та в ході телефонної розмови, що мала місце між ОСОБА_10 і ОСОБА_9 у цей же день близько 14 години, остання повідомила, що орендна плата за користування зазначеним вище об'єктом нерухомого майна, становитиме 11 000 гривень, при чому до виготовлення звіту про оцінку цього нерухомого майна, що передається в оренду, та відповідно до встановлення офіційної суми орендної плати, ці грошові кошти в повному обсязі слід передавати їй особисто як неправомірну вигоду за її вплив на директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» за користування цим майном до офіційного укладення договору його оренди.
В свою чергу ОСОБА_10 , усвідомлюючи те, що ОСОБА_9 працівником бухгалтерії ННЦ «Інститут аграрної економіки» та зі слів останньої вона здатна впливати на директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» щодо прийняття ним рішення про передачу в оренду нежитлових приміщень, які перебувають у віданні ННЦ «Інститут аграрної економіки», був вимушений погодитись на вимогу ОСОБА_9 про передачу їй неправомірної вигоди.
В подальшому, 18.06.2018 року приблизно о 12 годині 40 хвилин ОСОБА_9 , перебуваючи у службовому приміщенні ННЦ «Інститут аграрної економіки», передала ОСОБА_10 підписаний директором ННЦ «Інститут аграрної економіки» договір індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №69 від 11.06.2018 року, та поставила вимогу ОСОБА_10 про передачу їй особисто грошових коштів в сумі 10 000 гривень, як неправомірної вигоди за її вплив на директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» щодо укладення ним договору саме з ОСОБА_11 .
Після чого, цього ж дня 18.06.2018 року, продовжуючи діяти умисно, ОСОБА_9 близько 15 години 25 хвилин, перебуваючи в салоні належного їй автомобілю марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_1 , на території на території ННЦ «Інститут аграрної економіки» за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 8, одержала від ОСОБА_10 раніше обумовлені грошові кошти в сумі 10 000 гривень, як неправомірну вигоду за свій вплив на директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» щодо підписання ним договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №69 від 11.06.2018 року.
Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_9 були кваліфіковані за ст. 369-2 ч. 3 КК України як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Обвинувачена ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала та показала суду про те, що у квітні 2018 року до неї звернулась завідуюча господарством ННЦ "ІАЕ" ОСОБА_12 , яка прибула до бухгалтерії разом з незнайомим їй раніше ОСОБА_10 , та повідомила їй, що останній цікавиться орендою складських приміщень. ОСОБА_10 повідомив, що він є приватним підприємцем та шукає приміщення площею 100 кв.м. з метою розміщення СТО. Після чого вона повідомила, що вибране ним приміщення має площу 110 кв.м. та на запитання про вартість оренди відповіла, що вартість залежить від експертної оцінки, яку проводить незалежний експерт. Зазначила, що повідомила ОСОБА_10 , що додатково потрібно буде сплачувати ще комунальні послуги. Через декілька днів ОСОБА_10 зателефонував та домовився про зустріч з приводу оренди вказаного приміщення, після чого оглянувши його детально, підтвердив наміри заключення оренди. 18.06.2018 року вона перебувала на роботі та до приміщення Інституту прибув ОСОБА_10 для підписання договору оренди приміщення та отримання рахунку-фактури. Вказаний договір був підписаний директором ННЦ "Інститут агрерної економіки" 11.06.2018 року. ОСОБА_10 підписав договір зі своєї сторони та отримав примірник вказаного договору та рахунок-фактуру для сплати суми орендної плати за червень 2018 року та за останній місяць оренди в розмірі 11 371 гривня 80 копійок, після чого поїхав. Зазначила, що у зв'язку з тим, що в даному приміщенні встановлювалось додаткове обладнання - лічильник електроенергії та водопровід, а ОСОБА_10 мав наміри особисто впевнитись чи все зроблено належним чином, за його пропозицією вони домовились про зустріч того ж дня. Після чого вона приїхала на своєму автомобілі до приміщення та вони разом з завгоспом та ОСОБА_10 . оглянули вибране ним приміщення, після чого вона мала їхати на робоче місце. Разом з тим, ОСОБА_10 почав задавати їй уточнюючі запитання та оскільки поруч було шумно, вона запропонувала сісти до її автомобіля та договорити, під час розмови в автомобілі ОСОБА_10 дістав гроші зі словами "я так і не перерахував", вказані слова вона зрозуміла як те, що він збирається їхати до банку для оплати рахунку за оренду приміщення, на що вона відповіла, що також не рахуватиме, і продовжила далі розмову. Після чого, побачила що до її автомобіля підійшли невідомі їй люди, які намагались відкрити двері, після чого побачила, що в ніші під автомагнітолою лежать гроші, а ОСОБА_10 в цей момент виходив з автомобіля та вона лише встигла сказати йому "забери гроші", після чого було проведено обшук її автомобіля та її особисто. Додатково зазначила, що вона не спілкувалась з директором з приводу даного приміщення, розрахунок за оренлу проводиться тільки у безготівковій формі та з ОСОБА_10 вона не обговорювала питання готівкового розрахунку. Також зазначила, що гроші від ОСОБА_10 вона не отримувала, а те, що в автомобілі ОСОБА_10 залишив гроші, є провокацією. Крім того додала, що працівниками поліції було повідомлено про те, що буде проводитися обшук та відеофіксація здіснювалась, помпа ультрафіолетова також була та відбирались змиви з рук, однак в матеріалах кримінального провадження вказані докази відсутні.
На ствердження своєї версії події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України, та на ствердження вини ОСОБА_9 у вчиненні вказаного умисного кримінального правопорушення, стороною обвинувачення було надано у розпорядження суду наступні докази, безпосередньо досліджені в ході судового розгляду.
Свідок ОСОБА_10 показав суду про те, у квітні 2018 року він та його знайомий шукали приміщення, після чого через мережу Інтернет знайшли приміщення за адресою: місто Київ, вулиця Героїв Оборони , яке знаходилось на території Інституту аграрної економіки. В подальшому він зустрівся із ОСОБА_9 , яка показала приміщення площею 110 кв.м., вартість вказаного приміщення не вказувала, оскільки не було експертної оцінки, після чого повідомила, що вартість буде складати 80 гривень за 1 квадратний метр, кінцева вартість буде визначена експертною оцінкою, зазначила, що частину оплати потрібно буде здійснювати на рахунок Інституту, а частину їй особисто. Після чого ним було підписано договір оренди та отримано примірник вказаного договору, який вже був підписаний директором Інституту, а в коридорі ОСОБА_9 повідомила йому про те, що потрібно ще 10 000 гривень заплатити їй готівкою, куди повинні були йти ці кошти він не знає. Того ж дня, він взяв грошові кошти та поїхав з ними до Департаменту захисту економіки, а потім передав їх ОСОБА_9 . До правоохоронних органів він звернувся, оскільки зрозумів, що ОСОБА_9 , як бухгалтер, вимагає неправомірну вигоду. Вимогу про необхідність передачі їй грошових коштів ОСОБА_9 не ставила, однак в контексті розмови він зрозумів, що якщо відмовиться сплатити кошти, то йому буде відмовлено у складанні договору оренди. ОСОБА_9 не висловлювалась про те, що має вплив на директора Інституту, своє керівництво не згадувала та йому невідомо на чию користь вимагала неправомірну вигоду.
Свідок ОСОБА_13 показав суду про те, що він працює головним бухгалтером Інституту аграрної економіки з травня 2001 року, ОСОБА_9 - фахівець з бухгалтерського обліку. Зазначив, що майно Інституту надається в оренду частково, технічну роботу з оформлення договорів виконує ОСОБА_9 а уповноважний укладати договір - директор Інституту. ОСОБА_10 звернувся до них та після перегляду приміщення зазначив, що він ще в роздумах. Орендна плата визначається згідно відповідної методики та залежить від експертної оцінки майна. Таку оцінку в даному вмпадку проводив експерт ОСОБА_14 . Розрахунки відбувались тільки у безготівковій формі. Про отримання готівкових коштів ОСОБА_9 йому невідомо. Орендарів майна Інституту приблизно 36, скарг він орендарів на ОСОБА_9 не надходило. Зазначив, що ОСОБА_9 не є посадовою особою, а є головним фахівцем. Договір, який було укладено з ОСОБА_10 не є чинним, оскільки останньому було надіслано повідомлення про припинення договору, у зв'язку з тим що не виконувались договірні зобов'язання, він не передавав їм ключі від приміщення. Зазначив, що жодних вказівок щодо суми оренди він не отримував від керівництва та не надавав.
Свідок ОСОБА_14 показав суду про те, що він був залучений для проведення експертної оцінки вартості приміщення, проведення проводилось згідно визначеного Порядку про оцінку майна, проводився огляд приміщення.
Свідок ОСОБА_15 показав суду про те, що він є директором ННЦ "Інститут агрерної економіки"з 2011 року, вказаний Інститут володіє майном, яке здається в оренду, розрахунок за оренду проводиться у безготівковій формі. Точних обставин підписання договору оренди від 11.06.2018 року він не пам'ятає. Зазначив, що йому не відомо про факт отримання ОСОБА_9 готівкових коштів за даним договором оренди. ОСОБА_9 позитивно характеризується, жодного разу не здійснювала на нього вплив з метою отримання підписів.
Свідок ОСОБА_16 показав суду про те, що ОСОБА_10 знайшов приміщення, куди вони хотіли переїхати для відкриття СТО та зайняття відповідною діяльністю. ОСОБА_9 бачив, коли оглядали приміщення, кошти не сплачувались, вказаним приміщенням не користувались. Зазначив, що йому відомо про те, що ОСОБА_10 звернувся до правоохоронних органів щодо того, що ОСОБА_9 вимагала 10 000 гривень за оренду, які повинен був надати їй особисто. Під час допиту працівникам поліції повідомляв інформацію про кошти, яка була йому відома зі слів ОСОБА_10 .
Свідок ОСОБА_17 показала суду про те, що вона приймала участь у слідчій дії, а саме - обшуку автомобіля, водій якого довго не виходила з автомобіля, після чого вийшла і почався обшук, після чого було вилучено грошові кошти.
Свідок ОСОБА_18 показала суду про те, що 18.06.2018 року до них з ОСОБА_17 підійшли чоловіки та попросили бути понятими, представились працівниками СБУ, після чого вони пішли до автомобіля, в якому перебувала жінка, після чого проводився обшук вказаного автомобіля і виявлено грошові кошти, які були між передніми сидіннями у автомобілі.
Заяву ОСОБА_10 до начальника Управління захисту економіки про вчинення злочину від 24.04.2018 року, згідно якої ОСОБА_10 повідомив про те, що бухгалтер Інституту аграрної економіки ОСОБА_9 вимагала від нього неправомірну вигоду в сумі 11 000 гривень (том 1 а.с. 134).
Копію виписки з ЄДРПОУ щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 , копію витягу з реєстру платників єдиного податку (том 1 а.с. 135-136).
Протокол обшуку від 18.06.2018 року, згідно якого старшим слідчим Подільського УП ГУ Нп у м. Києві за участю ОСОБА_9 та в присутності понятих 18.06.2018 року було проведено обшук автомобіля «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_1 , в ході проведення обшуку було вилучено грошові кошти в сумі 10 000 гривень, мобільний телефон "Iphone", мобільний телефон "Nokia", ключі від автомобіля «MITSUBISHI OUTLANDER» та транспортний засіб «MITSUBISHI OUTLANDER» (том 1 а.с. 138-140).
Договір №69К про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг наймачу від 11.06.2018 року (том 1 а.с. 146-147).
Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №69 від 11.06.2018 року (том 1 а.с. 148-150).
Розрахунок плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ННЦ "Інститут аграрної економіки" (том 1 а.с. 151).
Акт прийому-передачі об'єкта оренди №1 за договором оренди №69 від 11.06.2017 року (том 1 а.с. 152).
Протокол огляду речей та документів від 02.08.2018 та фототаблиця до нього, згідно якого слідчим СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві проведено огляд речей, а саме - мобільного телефону "Iphone" (том 1 а.с. 153-159).
Протокол огляду місця події від 25.07.2018 року, згідно якого слідчим СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві в присутності понятих проведено огляд приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , в ході огляду до приміщення потрапити не вдалось (том 1 а.с. 160-161).
Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.06.2018 року, згідно якого слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 18.06.2018 року затримав ОСОБА_9 , як підозрювану у вчиненні злочину (том 1 а.с. 164-167).
Копію звіту про оцінку майна (том 1 а.с. 174-208).
Копію Статуту ННЦ "Інститут аграрної економіки" (том 1 а.с. 210-224).
Копію наказу №3-к від 04.01.2018 року про переведення ОСОБА_9 на посаду головного фахівця сектору бухгалтерського обліку та звітності (том 1 а.с. 226).
Копію наказу №60-к від 11.06.1997 року про зарахування ОСОБА_19 на посаду бухгалтера 1 категорії (том 1 а.с. 227).
Копію посадової інструкції працівника бухгалтерської служби Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" (том 1 а.с. 228-230).
Ухвалу слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 26.04.2018 року, згідно якої прокурору Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 за його дорученням слідчому або працівнику оперативного підрозділу надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_9 , а саме - аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_9 з метою отримання даних щодо розмов особи, рухів, дій, пов'язаних з її діяльністю або за місцем перебування, що містять відомості, які матимуть значення для досудового розслідування (том 1 а.с. 233-234).
Ухвалу слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 26.04.2018 року, згідно якої прокурору Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 за його дорученням слідчому або працівнику оперативного підрозділу надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_9 , а саме - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного терміналу з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар" НОМЕР_2 , який користується ОСОБА_9 (том 1 а.с. 237-238).
Постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 26.04.2018 року, згідно якої прокурором постановлено провести негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (том 1 а.с.238-239).
Доручення на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26.04.2018 року (том 1 а.с. 240-242).
Протокол отримання грошових коштів від 18.06.2018 року, згідно якого старшим оперуповноваженим УЗЕ у м. Києві ДЗЕ НП України отримано від ОСОБА_10 для проведення НСРД грошові кошти в сумі 10000 гривень, які добровільно надані ОСОБА_10 (том 1 а.с. 243).
Протокол ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів від 18.06.2018 року, згідно якого старшим оперуповноваженим УЗЕ у м. Києві ДЗЕ НП України вручено ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 10000 гривень, позначені спеціальним барвником Препарат "Светлячок-М", які безпосередньо було оглянуто судом в ході судового розгляду (том 1 а.с. 244-250, том 2 а.с. 1-4).
Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтролю особи у публічно доступних місцях від 21.06.2018 року (том 2 а.с. 5-14).
Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.06.2018 року з додатком до нього (том 2 а.с. 15-16).
Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 06.07.2018 року з додатком до нього (том 2 а.с. 17-19).
Копію ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 21.06.2018 року, яким надано старшму слідчому СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві дозвіл на обшук, що був проведений 18.06.2018 року (том 2 а.с. 22-25).
Постанову про приєднання речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 29.08.2018 року, згідно якої грошові кошти в сумі 10000 гривень визнано речовими доказами та передано на відповідальне зберігання до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у м. Києві, згідно квитанції №100670 (том 2 а.с. 26-29).
На ствердження відсутності у діях ОСОБА_9 складу кримінального равопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України, стороною захисту було забезпечено явку свідків, які були допитані в ході судового розгляду.
Свідок ОСОБА_20 показав суду про те, що він знає ОСОБА_9 з 2001 року, оскільки вони орендують приміщення , всі сплати за оренду відбуваються тільки по рахунку-фактури, який приносить ОСОБА_9 Випадків щодо вимагання нею грошей з орендарів йому не відомі.
Свідок ОСОБА_21 показав суду про те, що з 2007 року знає ОСОБА_9 яка приносить рахунки за оренду приміщення, всі розрахунки проводяться у безготівковій формі, вимагань від ОСОБА_9 жодного разу не було.
Свідок ОСОБА_22 показав суду про те, що знає ОСОБА_9 з 2009 року, оскільки вона відповідає за видачу рахунків за оренду приміщень, всі розрахунки проводяться у безготівковій формі, вимагань від ОСОБА_9 жодного разу не було.
Свідок ОСОБА_23 показав суду про те, що знає ОСОБА_9 з 2007-2008 року, оскільки орендує приміщення, всі розрахунки проводяться у безготівковій формі, вимагань від ОСОБА_9 жодного разу не було, характеризує ОСОБА_9 , як порядну людину.
Свідок ОСОБА_24 показав суду про те, що знає ОСОБА_9 на протязі 7-8 років, гроші ніколи не вимагала, відповідала за розрахунки по оренді.
Крім того, стороною захисту у розпорядження суду було надано копію адвокатського запиту адвоката ОСОБА_7 від 15.04.2021 року, копію відповіді директора ННЦ "Інститут аграрної економіки" від 20.04.2021 року, копію заочного рішення судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28.09.2020 року за позовом ННЦ "Інститут аграрної економіки" до ОСОБА_10 про повернення майна та стягнення заборгованості за договором оренди (т. 2 а.с. 138-150).
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання ОСОБА_9 винуватою, суд керується стандартом доведення, тобто стандартом переконання, визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, зокрема тим, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а також те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того стандарт доведення означає, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Що стосується доказів, наданими стороною обвинувачення в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_9 у вчиненому, судом було встановлено наступне.
Так, ст. 369-2 ч. 3 КК України встановлено наступний склад злочину - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Невід'ємними елементами складу вказаного злочину, що підлягають доказуванню в ході судового розгляду з поміж іншого, є: неправомірність вигоди; вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та вимагання неправомірної вигоди.
Відповідно до примітки до ст. 364-1 КК України, у статтях 364, 364-1, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2 та 370 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
З диспозиції ст. 369-2 КК України вбачається, що отримання неправомірної вигоди відбувається виключно за вчинення протиправного впливу, наслідком якого може бути прийняття відповідного рішення іншою особою, яка уповноважена на виконання функцій держави.
Згідно формулювання обвинувачення ОСОБА_9 18.06.2018 року одержала від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 10 000 гривень за свій вплив на директора ННЦ "Інститут аграрної економіки" щодо підписання ним договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №69 від 11.06.2018 року.
Вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, - це будь-яка дія, що полягає у здатності однієї особи (завдяки авторитету, особистим якостям, дружнім чи іншого роду стосункам, тощо) вносити певні або суттєві корективи та зміни у процедуру чи порядок ухвалення рішення, що належить до компетенції особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або у поведінку цієї особи.
Разом з тим, досліджені судом докази жодним чином не підтверджують намір ОСОБА_9 вчинити протиправний вплив на директора ННЦ "Інститут аграрної економіки" щодо підписання ним договору оренди або факт вчинення протиправного впливу, що є невід'ємним елементом інкримінованого злочину.
Натомість, намір вчинити протиправний вплив або факт вчинення протиправного впливу спростовується показами самого ОСОБА_10 , який при дачі показань зазначив про те, що ОСОБА_9 жодного разу не згадувала про своє керівництво, а також допитаний в якості свідка директор ННЦ "Інститут аграрної економіки" - ОСОБА_15 жодних фактів впливу на нього ОСОБА_9 не ствердив.
Крім того, судом встановлено, що інкримінований ОСОБА_9 факт отримання неправомірної вигоди відбувся після отримання ОСОБА_10 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №69 від 11.06.2018 року, який на момент підписання та отримання ним примірника договору вже був підписаний директором ННЦ "Інститут аграрної економіки".
Крім того, відповідно до примітки до ст. 354 КК України під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
Для констатації вимагання, незалежно від його форми, обов'язковим є те, що воно спрямоване на порушення прав та законних інтересів особи, щодо якої здійснено вимагання.
Таким чином, оскільки підписання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №69 від 11.06.2018 року, як директором Інституту так і ОСОБА_10 відбулось до інкримінованого надання ОСОБА_9 неправомірної вигоди, що у свою чергу виключає вимагання у діях ОСОБА_9 , як кваліфікуючої ознаки.
Тобто, у вказаному обвинуваченні не зазначені і фактично не описані об'єкт та об'єктивна сторона складу злочину за ст. 369-2 ч. 3 КК України.
Крім того, стороною обвинувачення не підтверджена та не доведена вина ОСОБА_9 у формі прямого умислу у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України, що є обов'язковим елементом при такій кваліфікації, тобто відсутня і суб'єктивна сторона складу злочину.
Досліджені судом докази лише підтверджують те, що заявником була подана заява про злочин, а також те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 зустрічалися декілька разів, оскільки ОСОБА_10 мав на меті орендувати приміщення, а ОСОБА_9 займалась оформленням відповідного договору оренди, який підписується директором, крім того ОСОБА_9 також була уповноважена показувати приміщення потенційним орендарям.
Після чого ОСОБА_10 18.06.2018 року, маючи примірник договору оренди, який підписаний директором Інституту, перебуваючи в салоні автомобіля, яким коритувалась ОСОБА_25 , залишив грошові кошти між передніми сидіннями автомобіля ОСОБА_9 , разом з тим досліджені докази не містять даних про мету залишення вказаних грошових коштів, враховуючи те, що договірні відносини між ННЦ "Інститут аграрної економіки" та ОСОБА_10 на той час вже були оформлені у встановленому законом порядку.
Тобто, в матеріалах кримінального провадження взагалі відсутні відомості про встановлення органом досудового розслідування обставин факту одержання неправомірної вигоди ОСОБА_9 для себе за вплив на прийняття рішення директором ННЦ "Інститут аграрної економіки", поєднаного з вимаганням такої вигоди.
В ході судого розгляду такі обставини також встановлено не було, оскільки сам ОСОБА_10 показав суду про те, що в контексті розмови йому здалося, що від нього вимагають неправомірну вигоду, однак жодних згадок про керівництво ОСОБА_9 не здійснювалось.
Тобто факт залишення ним грошових коштів у салоні автомобіля ОСОБА_9 не стверджує наявність у її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України, враховуючи те, що вказані грошові кошти ОСОБА_10 залишив після того, як отримав належним чином завірений примірник договору оренди, тобто обставин, які б свідчили про вимагання ОСОБА_26 неправомірної вигоди за вплив на директора Інституту щодо підписання ним договору оренди, судом не встановлено.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що є суперечливим і сам зміст заяви ОСОБА_10 від 24.04.2018 року про вчинення злочину, оскільки в ній він повідомляв, що ОСОБА_9 вимагає неправомірну вигоду у розмірі 11000 гривень від нього за надання в оренду господарського приміщення, за адресою: місто Київ, вулиця Героїв Оборони, 8 , які належать Інституту аграрної економіки, однак з його показань вбачається, що останній в ході допиту його судом зазначив про те, що фактично він припустив той факт, що ОСОБА_9 вимагає від нього кошти, оскільки так йому здалось в контексті розмови, в ході якої ОСОБА_9 про своє керівництво не згадувала.
Тобто, самі по собі покази свідка ОСОБА_10 - а ні окремо, а ні у своїй сукупності також не доводять та не можуть доводити вчинення ОСОБА_9 інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки в ході судового розгляду не було встановлено факту вимагання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди, а також того, що ОСОБА_9 могла здійснювати та/або здійснювала вплив на директора ННЦ "Інститут аграрної економіки" з приводу підписання ним договору оренди, який на момент залишення у її автомобілі ОСОБА_10 грошових коштів, які в подальшому були вилучені, був підписаний та оформлений сторонами у встановленому законом поряду, примірник якого видано ОСОБА_10 .
Також суд враховує те, що обвинувачена ОСОБА_9 заперечувала факт отримання нею від ОСОБА_10 грошових коштів у розмірі 10 000 гривень, оскільки вказані грошові кошти ОСОБА_10 залишив у салоні її автомобіля, тобто вказані дії ОСОБА_10 та працівників поліції остання вважає провокацією.
Твердження сторони обвинувачення зводяться до непрямих доказів, які на думку сторони обвинувачення у своїй сукупності доповнюють один одного та доводять обставини, які вказані в обвинуваченні, однак на переконання суду є безпідставним припущенням, яке фактично не відповідає обставинам справи, та дослідженим доказам, враховуючи об'єктивну та суб'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України.
Таким чином, покази свідків, які були допитані в ході судового розгляду, не містять жодних доказів про те, що ОСОБА_9 вчинила дії, які становлять склад злочину, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України, а усі інші докази, у тому числі протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, не містять прямих відомостей про те, що ОСОБА_9 спілкуючись з ОСОБА_10 вимагала від останнього неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття відповідного рішення директором ННЦ "Інститут аграрної економіки". Будь-які інші докази у кримінальному провадженні, які можуть бути використані як безсумнівні та достовірні, які безпосередньо досліджені судом, не містять таких відомостей.
Що стосується показів свідків сторони захисту, а саме - свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 та ОСОБА_22 , то суд приймає до уваги покази надані ними, однак вказані покази є лише такими, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_26 , однак за своїм змістом не стверджують та не спростовують обставин, викладених в обвинувальному акті.
Водночас, що стосується клопотань сторони захисту про необхідність визнання недопустимими доказами документів, а саме - заяви ОСОБА_10 про вчинення злочину, супровідний лист Управління захисту економіки у м. Києві, копії виписки з ЄДРПОУ щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 , копії витягу з реєстру платників єдиного податку, протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , договір №69К від 11.06.2018 року, договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого та іншого майна) №69К від 11.06.2018 року, рахунок плати за 1-й місяць оренди державного нерухомого майна, акту-прийому передачі об'єкта оренди №69 від 11.06.2018 року, протоколу огляду речей та документів від 02.08.2018 з додатком, протоколу отримання грошових коштів від 18.08.2018 року, протоколу ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів від 18.06.2018 року, протоколу обшуку від 18.06.2018 року, постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 26.04.2018 року, доручення на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26.04.2018 року, протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.06.2018 року, протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи у публічно доступних місцях від 26.06.2018 року, конверту з картками пам'яті із аудіо-, відеозаписами до протоколу, клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи, ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 26.04.2018 року, протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 06.07.2018 року з додатком, клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.04.2018 року, ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 26.04.2018 року, то суд надходить до висновку про те, що вказані клопотання не підлягають задоволенню та визнаються судом допустимими, однак вказані докази у своїй сукупності не доводять наявність у діях ОСОБА_26 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України.
За таких обставин суд надходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено винуватість ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України, оскільки стороною обвинувачення не надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_26 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Сумнівний характер вчинення ОСОБА_9 інкримінованого їй суспільно-небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який знайшов свій вияв як в положеннях ст. 17 ч. ч. 3, 4 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), згідно якого докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Оскільки на даний час вичерпані всі можливості отримання будь-яких достовірних доказів, виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, оцінюючи досліджені в ході судового розгляду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд надходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України, оскільки стороною обвинувачення надано недостатньо доказів для доведення того, що в діянні ОСОБА_9 є склад інкримінованого їй кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті.
Будь-яких інших доказів, окрім тих, що були досліджені в ході судового розгляду, які б могли прямо чи опосередковано свідчити про вчинення ОСОБА_9 інкримінованого їй кримінального правопорушення, стороною обвинувачення в ході судового розгляду надано не було, а відтак суд надходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не було доведено вину ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення поза розумним сумнівом, тому усі сумніви щодо доведеності його вини тлумачаться судом на користь ОСОБА_9 .
За таких обставин, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримавшись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримавшись принципу диспозитивності, тобто, діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції, суд вирішив у вказаному кримінальному провадженні лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об'єктивність і неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов'язків, надійшов до висновку про те, що рівність перед законом і судом виключає будь-які привілеї у сторін кримінального провадження в ході судового розгляду, а тому суд надходить до висновку про необхідність у відповідності з вимогами ст. 373 ч. 1 п. 3 КПК України ухвалення у даному кримінальному провадженні виправдувального вироку у зв'язку із тим, що стороною обвинувачення не доведено наявність у діяннях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 373 КПК України, -
ОСОБА_9 визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України.
ОСОБА_9 виправдати за ст. 369-2 ч. 3 КК України на підставі ст. 373 ч. 1 п. 3 КПК України, оскільки не доведено наявність у її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 3 КК України.
Речові докази:
- грошові кошти купюрами номіналом 500 гривень, 200 гривень та 100 гривень у сумі 10 000 гривень, які згідно квитанції №100670 зберігаються в Управлінні фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного упрравління Національної поліції у м. Києві, - повернути ОСОБА_10 за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 діб з дня його проголошення.
На підставі ст. 376 ч. 3 КПК України роз'яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Відповідно до ст. 376 ч. 6 КПК України роз'яснити учасникам кримінального провадження їх право отримання в суді копії вироку та вручити його обвинуваченій - негайно.
Суддя ОСОБА_1