Справа № 755/6317/24
Провадження №2/367/4023/2024
Іменем України
05 липня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В,
за участю секретаря судових засідань Пронченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпінь цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет", треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеній Михайлович, Коростишівський ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиціїї Богатиренко Альона Володимирівна про визнання виконачого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 23.01.2021 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за N? 9720 про стягнення ОСОБА_1 суми заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за кредитним договором від 28.06.2019 N? 1019484 в сумі 17 358,80 грн. 28.10.2021 року на підставі вищевказаного виконавчого напису Попільнянським ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиціїї (м.Хмельницький) відкрито виконавче провадження N? 67174327. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, тому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23.01.2021 року, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем за реєстровим № 9720 про стягнення ОСОБА_1 суми заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за кредитним договором від 28.06.2019 N? 1019484 в сумі 17 358,80 грн., а такожстягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь позивача понесені судові витрати, а саме витрати на юридичну допомогу у розмірі 11 200 грн. 00 коп. та судовий збір.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 травня 2024 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
04.07.2024 року до суду від представника відповідача надходила заява про визнання позову, згідно якої позовні вимоги визнають, просять задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду, інші 50 відсотків судового збору на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути позивачу з державного бюджету.
04.07.2024 року до суду від представника відповідача надходила заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у якій просили суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 11 200 грн. до 2 850 грн. В обґрунтування клопотання зазначили, що позов є незначної складності, розмір гонорару є неспівмірним та не пропорційним з об'ємом виконаної роботи та наданої послуги, Відповідач вважає, що розмір витрат на правничу допомогу має бути зменшений.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178, статтею 181 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторони у судове засідання по справі не викликались.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 23.01.2021 року ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 9720 про стягнення ОСОБА_1 суми заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за кредитним договором від 28.06.2019 N? 1019484 в сумі 17 358,80 грн..
28.10.2021 року на підставі вищевказаного виконавчого напису державним виконавцем Попільнянського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиціїї (м.Хмельницький) Богатиренко А.В. відкрито виконавче провадження N? 67174327.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до підпунктів 1.1-1.2 Глави 16 Розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) та статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1 1 цього переліку) подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
У своїй постанові від 2 липня 2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) зробила висновок, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису безпосередньо пов'язаний із позовною давністю, встановленою Цивільним кодексом України. Таким чином, загальний строк для такого звернення становить три роки незалежно від суб'єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Крім того, правова позиція Великої палати Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018 року полягає у тому, що вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання особою, що звертається з відповідною заявою необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися строк, за який проводиться стягнення та суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст. ст. 1,9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підтвердження факту безспірності ТОВ «Фінпром Маркет» мали б надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти видачі кредитних коштів.
Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком чи фінансовою установою. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Зазначена постанова апеляційного суду відповідно до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачає можливості вчинення виконавчого напису щодо стягнення заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису №7458 від18 серпня 2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вбачається, що суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19).
Згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
Отже, враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, беручи до уваги неможливість встановити безспірність вимог до ОСОБА_1 щодо наявності заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
27 лютого 2024 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Завгородньою Н.С., укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до якого позивачу надаються юридичні послуги.
Згідно Акта виконаних робіт від 27.02.2024 року, вартість наданих послуг за Договоромпро надання правової допомоги від 27.02.2024 року склала 11 200,00 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За таких обставин, суд вважає за можливе при задоволенні позову стягнути з відповідача на користь позивача, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. А також, при задоволенні позову, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви та заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 грн., а також повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову 605,60 грн.
На підставі ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, від 22.02.2012, №296/5, ст.ст. 4,12,81, 142, 263-268 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет", треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеній Михайлович, Коростишівський ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиціїї Богатиренко Альона Володимирівна про визнання виконачого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №9720 від 23.02.2021 року, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет", заборгованості у розмірі 17 357,80 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" (ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно платіжної інструкції № 44631058 від 01.04.2024 року в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет" (ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної його частин.
Суддя: Я.В. Шестопалова