Справа № 148/874/22
Провадження №1-кп/148/52/24
09 вересня 2024 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина кримінальне провадження №12022020180000126, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: територія садового АДРЕСА_2 , з середньою освітою, вдівця, раніше судимого 21.06.2019 Літинським районним судом Вінницької області за ст. 391 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі 9 місяців 10 днів позбавлення волі, звільненого 31.03.2021 по відбуттю строку покарання, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
встановив:
В провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області на розгляді перебуває вказане вище кримінальне провадження.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 22.05.2022 близько 14:00 години, перебуваючи в приміщенні супермаркету «ГРОШ експрес 26» (торговому залі), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого є ТОВ науково-виробниче підприємство «Аргон», він побачив стенд з виставленими алкогольними напоями, після чого, в нього виник раптовий умисел на крадіжку чужого майна із вказаного стенду.
Реалізовуючи свій злочинний умисел на вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_4 , вчиняючи злочин повторно, у період дії воєнного стану в Україні, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з подальшим продовженням), таємно, з корисливих мотивів, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що його злочинні дії не будуть сприйматися присутніми як протиправні, шляхом вільного доступу, викрав із вищевказаного стенду пляшку коньяку «Арарат» 3*, ємністю 0,7 л, вартість якого складає 474 гривень 94 копійки.
Після вчинених вказаних дій ОСОБА_4 , пройшовши повз касу, залишив приміщення магазину, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріального збитку ТОВ НВП «Аргон» на загальну суму 474 гривень 94 копійки.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
02.09.2024 прокурор звернулася в суд з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КК України, у зв'язку з декриміналізацією інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 правопорушення, яке повністю підтримала в судовому засіданні та просила задовольнити. Вважає, що є всі підстави для задоволення клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник, адвокат ОСОБА_5 повністю підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити у звязку з декриміналізацією діяння, яке ставиться в провину обвинуваченому.
Представник потерпілої особи в судове засідання не зявився. Від нього в матеріалах кримінального провадження наявна письмова заява з проханням здійснювати судовий розгляд кримінального провадження за його відсутності.
Вивчивши доводи прокурора щодо закриття кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить такого висновку.
09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, кримінальна відповідальність настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
За змістом ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні соціальної пільги.
Згідно п.п. 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу, податкова соціальна пільга (для кваліфікації правопорушення), дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, вчинене ОСОБА_4 22.05.2022.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» сума прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2022 рік становила 2508 гривень, тобто 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи становило 1254 гривень на 2022 рік, та відповідно 2 неоподатковуваних мінімуми становлять 2508 гривень.
Тобто, з 09.08.2024 змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (раніше для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна перевищувала 302,8 грн.).
Отже, з урахуванням вищевикладеного, крадіжка майна вартістю до 2508 гривень 00 копійок (станом на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення), наразі, відноситься до адміністративного правопорушення, та не є кримінально караним діянням.
Велика Палата Верховного Суду у постанові №0306/7567/12 вказала, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК. Згідно із частиною першою цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року, має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у скоєнні крадіжки майна на загальну суму 474 гривні 94 копійок.
З огляду на викладене, виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, верховенства права, рівності перед законом і судом, та законності, суд вважає, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , якому роз'яснено наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, який добровільно надав свою згоду на закриття кримінального провадження, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме крадіжці майна на загальну суму 474 грн 94 коп., у зв'язку з набуттям чинності Закону, який скасовує кримінальну відповідальність за вказану дію, кримінальне провадження стосовно останнього підлягає закриттю, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 згідно ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 13.06.2024 року у вигляді тримання під вартою, підлягає скасуванню.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази відсутні.
Судові витрати по кримінальному провадженню слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, ст.58 Конституції України, ст.4, 5 КК України, п.4-1 ч.1 ст.284,ч.2 ст.284, 372, 479-2 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження задовольнити.
Кримінальне провадження №12022020180000126, відомості про яке внесено до ЄРДР 26.05.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у звязку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протипраінсть діяння.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 згідно ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 13.06.2024 року у вигляді тримання під вартою, скасувати та звільнити його з-під варти в залі суду.
Судові витрати покласти на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Повна ухвала складена 09.09.2024.
Суддя ОСОБА_1