Справа № 146/450/24
"29" серпня 2024 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,
з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
вимоги позивача: про припинення стягнення аліментів на утримання дитини
представник відповідачки: адвокат Зубань О.О.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
19 березня 2024 року до Томашпільського районного суду Вінницької області з цією позовною заявою, посилаючись на ст. 273 СК України, звернувся ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , до ОСОБА_2 , яка зареєстрована по АДРЕСА_3 , в якій просить припинити з січня 2022 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі судового наказу виданого Томашпільським районним судом Вінницької області 18 травня 2018 року та провести з січня 2022 перерахунок аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі судового наказу виданого Томашпільським районним судом Вінницької області 18 травня 2018 року.
Даний позов обґрунтовано наступним.
09 березня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який в подальшому було розірвано 12 жовтня 2018 року. За час спільного проживання у сторін народилося троє дітей, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовим наказом Томашпільського районного суду від 18 травня 2018 року у справі № 146/677/18 було вирішено стягувати з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дітьми повноліття.
Позивач зазначає, що на час видачі судового наказу діти проживали біля матері. Але з січня 2022 року ОСОБА_2 виїхала на роботу у Польщу, повнолітня донька ОСОБА_6 проживає в Україні та навчається у м. Вінниця, а син ОСОБА_7 проживає з ним та перебуває на його утриманні.
Разом з тим позивач вказує що згідно рішення Томашпільського районного суду від 27 лютого 2023 року було визначено місце проживання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з батьком ОСОБА_1 .
Так як неповнолітній син проживає з позивачем ОСОБА_1 та знаходиться на його утриманні, відповідно змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача, тому він звернувся до суду за захистом порушеного права шляхом припинення стягнення аліментів на користь відповідачки на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також позивач вказує, що оскільки неповнолітній син ОСОБА_3 проживає разом з ним з січня 2022 року то припинення аліментів необхідно вчинити з цієї дати та відповідно перерахувати розмір аліментів.
16 квітня 2024 року відповідачкою подано до суду відзив, згідно якого остання просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відзив обґрунтовано наступним.
Відповідачка вказує, що дитина не могла бути на утриманні позивача, оскільки позивач з 2022 року по даний час не працевлаштований та не отримував жодного доходу. Майже весь одяг, який є в дитини придбаний відповідачкою. Відповідачка оплачує харчування дитини в школі.
Дитини зареєстрована з мамою, а не з батьком. Батько не займається лікуванням дитини, яка має вроджену ваду.
Відповідачка відмічає, що зміна розміру аліментів визначається з дати набрання законної сили рішенням суду.
Відповідачка зазначає, що позивач є злісним неплатником аліментів.
22 квітня 2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, згідно якого останній просить задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідь на відзив обґрунтована наступним.
Позивач вказує, що дитина зареєстрована та проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні.
Позивач зазначає, що неодноразово пропонував відповідачці укласти договір про припинення права на аліменти, однак відповідачка на це не погодилася.
Аргументи відповідачки викладені у відзиві позивач вважає голослівними та необґрунтованими.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 21 березня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, справу призначено до розгляду на 18 квітня 2024 року.
16 квітня 2024 року відповідачем подано до суду відзив.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 18 квітня 2024 року ухвалено перейти від розгляду справи в спрощеному провадженні до загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09 травня 2024 року.
22 квітня 2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 09 травня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 28 травня 2024 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 28 травня 2024 року розгляд справи відкладено на 21 червня 2024 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 21 червня 2024 року розгляд справи відкладено на 11 липня 2024 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 11 липня 2024 року розгляд справи відкладено на 29 серпня 2024 року.
Доводи учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю, просив його задовольнити, за обставин викладених в позові. Вказав, що син проживає біля нього і проживає на його утриманні. Просив припинити стягнення аліментів з січня 2022 року.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник, адвокат Зубань О.О. в судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні. ОСОБА_2 пояснила, що так само бере участь у вихованні і утриманні дитини. Вона купує одяг і оплачує харчування.
Адвокат Зубань О.О. вказав, що підставою стягнення аліментів є перебування дитини на утриманні того з батьків з ким вона проживає. ОСОБА_1 для дитини нічого не купляє, а сам факт спільного проживання не підтверджує утримання. Також ОСОБА_2 усунули від спілкування з дитиною. Вважає, що припинення стягнення аліментів має відбуватися з дня набрання законної сили рішенням. Щодо вимоги про перерахування також просить відмовити, бо це належить до виключних повноважень державного виконавця. Також вказав, що в старости відсутні повноваження видавати довідки про перебування на утриманні. Зазначив, що не заперечує, що дитина проживає з батьком, але заперечує факт утримання дитини. Відмітив, що в батька відсутній дохід згідно відомостей податкової.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх належність та достовірність, сприяючи всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.
Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов'язковість судового рішення.
Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п.11 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року, суд, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення сторін, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, має мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом установлено, що під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 .
Згідно судового наказу Томашпільського районного суду від 18 травня 2018 року у цивільній справі № 146/677/18 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів, вирішено стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , аліменти на утримання дітей : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 10 травня 2018 року.
Постановою Верховного Суду від 08.11.2023 року у справі № 146/346/22 рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 27.02.2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24.05.2023 року залишено без змін. З вказаної постанови видно, що рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено, визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 . Також в постанові вказано, що судами встановлено наступні фактичні обставини: згідно акта від 17.02.2022 обстеження умов проживання житловий будинок по АДРЕСА_2 знаходиться у доброму стані умови проживання добрі. Для дитини ОСОБА_3 у сім'ї батька створені такі умови проживання: є окреме спальне ліжко у дитячій кімнаті, стіл для підготовки уроків, комп'ютер, шафа для зберігання особистих речей. Дитина перебуває на утриманні батька ОСОБА_1 , з січня 2022 року відвідує Кислицьку ЗОШ І-ІІ ступенів.
Згідно довідки Кислицького старостинського округу Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області № 54 від 04.03.2024 року, ОСОБА_1 1980 року народження, проживає в АДРЕСА_2 , разом із ним з 02.01.2022 року по даний час проживає його син ОСОБА_3 , 2009 року народження та знаходиться на його утриманні.
Відповідно до довідки від 04.04.2024 № 01-02-2019 за харчування ОСОБА_3 кошти сплачує його мама ОСОБА_2 .
Відповідно до розрахунку боргу по аліментах гр. ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , станом на 01.02.2024 заборгованість по виплаті аліментів становить 115053,92 грн.
Відповідно до розрахунку боргу по аліментах гр. ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_6 станом на 26.06.2024 заборгованість по виплаті аліментів становить 50767,23 грн.
Згідно ОСОБА_10 начальника ГУ ДПС у Вінницькій області Оксани Домерат, за період І квартал 2022 по І квартал 2024 років щодо ОСОБА_1 відсутні інформація про доходи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.17 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа №711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Судом встановлено, що дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає зі своїм батьком ОСОБА_1 та перебуває на його утриманні.
Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
За своєю суттю зазначена норма права є нормою матеріального права, оскільки містить право особи на зміну правовідносин, визначених рішенням суду та умови і підстави такої зміни. Той факт, що вона міститься у процесуальному законі сутті цієї норми не змінює.
Звільнення від сплати аліментів є одним із способів припинення аліментного обов'язку.
Оскільки законодавчо визначеною обставиною для отримання одним з батьків аліментів на утримання дитини є фактичне проживання дитини із тим з батьків, який претендує на отримання аліментів, зміна місця проживання дитини з іншим із батьків є підставою, яка вказує на необхідність звільнення платника аліментів від сплати таких періодичних платежів, адже у такому випадку той з батьків із ким проживає дитина набуває право на отримання аліментів, а в іншого з батьків таке право припиняється, що відповідає встановленому ст.141 СК України принципу рівності прав та обов'язків батьків стосовно своєї дитини.
Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц зроблено висновок, що: «сімейне законодавство України не містить підстав для припинення аліментів за рішенням суду, яке набрало законної сили, однак за аналогією права для врегулювання такого роду правовідносин можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 273 ЦПК України. При зміні обставин батько, з якого стягуються аліменти за рішенням суду, має право звернутись до суду з позовом про припинення стягнення аліментів, якщо дитина проживає з ним».
Як встановлено судом неповнолітня дитина проживає з батьком - позивачем по справі та знаходиться на його утриманні, стороною відповідачки не заперечується, що дитина проживає разом з батьком, таким чином змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідачки. Будь-яких доказів в спростування цих обставин матеріали справи не містять. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідачки аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які стягуються на підставі судового наказу виданого Томашпільським районним судом Вінницької області від 18 травня 2018 року у цивільній справі № 146/677/18.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Припинення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, суд вважає, що припинення стягнення аліментів має бути з дати подання позову до суду, тобто з 19 березня 2024 року.
Оскільки припинення стягнення аліментів має бути з дати подання позову до суду, тобто з 19 березня 2024 року, тому вимога про проведення з січня 2022 перерахунку аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі судового наказу виданого Томашпільським районним судом Вінницької області 18 травня 2018 року, задоволенню не підлягає.
Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, а тому враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1211,20 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статями 18, 141, 179, 273 СК України, статями 4, 13, 76, 81, 141, 206, 263-265, 273, 279, 263, 430, ЦПК України суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити частково.
Припинити з дня пред'явлення позову до суду - 19 березня 2024 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового наказу виданого Томашпільським районним судом Вінницької області 18 травня 2018 року у справі № 146/677/18.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати що складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України , до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт № НОМЕР_4 виданий 16.02.2024 року, орган, що видав 0534, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 ;
відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .
Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2024 року.
Суддя: О. В. Пилипчук