Справа № 144/1274/24
Провадження № 2/144/354/24
про залишення позовної заяви без руху
"06" вересня 2024 р. смт Теплик
Суддя Теплицького районного суду Довгалюк Л.В., розглянувши передану відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з указаною позовною заявою.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.
Так, у порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність у нього електронного кабінету, а також у відповідача у даній справі (якщо такі відомості позивачу відомі).
Частиною 1 статті 14 ЦПК України встановлено, що в судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів (частина 2 статті 14 ЦПК України).
Також у порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем у позовній заяві не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Всупереч п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Крім того, у порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заявником у поданій до суду заяві не зазначено підтвердження про те, що ним не подано іншого позову з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Положенням ч. ч. 4, 5 ст. 95 ЦПК України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений п. п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Однак, позивачем завірено не усі копії документів надані до суду разом із позовною заявою, зокрема: звіт № 21-110 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу (завірено не всі аркуші), дефектна відомість огляду колісного транспортного засобу, повідомлення моторно (транспортного) страхового бюро України, дефектна відомість огляду колісного транспортного засобу, звіт № 21/142 оцінки майна по визначенню розміру матеріального збитку, завданого власникові КТЗ марки Лідер 810081 з номерним знаком НОМЕР_1 внаслідок пошкодження під час ДТП, калькуляція вартості відновлювального ремонту ТЗ марки ПП 2,8 із номерним знаком НОМЕР_2 .
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем, крім вимоги про стягнення матеріальної шкоди, заявлена позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, але судовий збір за цією вимогою не сплачений, як і не зазначені підстави звільнення його від сплати судового збору.
Згідно частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою, відтак судовий збір підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру.
Верховний Суд у своїй постанові від 28.11.2018 по справі № 761/11472/15-ц дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про те, що відшкодування моральної шкоди є вимогою немайнового характеру є безпідставними, оскільки відшкодування моральної шкоди визначено сумою грошових коштів, тому заявлена позовна вимога є майновою.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позовну заяву майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що на день подання позову становить 1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 140,00 грн.
Таким чином за вимогу майнового характеру (відшкодування моральної шкоди) на суму 120 000 грн, позивачу необхідно сплатити 1 211,20 грн судового збору.
До матеріалів справи долучено клопотання позивача про витребування доказів із проханням витребувати з Теплицького районного суду Вінницької області матеріали кримінального провадження № 12021020110000047 від 27.03.2021 у справі № 144/1220/21, але при цьому клопотання не містить відомостей про те, які саме документи з матеріалів кримінального провадження необхідні для справи та не зазначені обставини, які вони можуть підтверджувати, а також до клопотання не надано доказів вжиття позивачем заходів для отримання копій матеріалів кримінального провадження самостійного.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наявність у позовній заяві зазначених вище недоліків, позовну заяву слід залишити без руху. При цьому, на виконання вимог ухвали, позивачу необхідно усунути вказані недоліки у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення її копії та надати суду підтвердження про сплату судового збору у сумі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку, визначеному ЦПК України, протягом п'ятнадцяти днів із дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В іншій частині окремо від рішення ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.
Суддя