Справа № 162/525/24
Провадження № 2/162/180/2024
03 вересня 2024 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Савича А.С.,
з участю секретаря судового засідання Гичук О.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на час його навчання,-
Позивач ОСОБА_3 через свого представника - адвоката Пасевича О.П. у червні 2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на час його навчання.
Свій позов мотивує тим, що з 20.05.2004 по 18.05.2015 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 18.05.2015. З січня 2015 року сторони проживають окремо. За час їхнього спільного проживання в шлюбі народилося троє синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після зміни проживання відповідачкою син ОСОБА_4 залишився проживати з позивачем, діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 переїхали на проживання із матір'ю. Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 09.03.2023 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.12.2022 і до досягнення дитиною повноліття. Син ОСОБА_7 07.04.2024 досяг повноліття, тому відповідно стягнення аліментів за цим рішення припинено. Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 24.07.2023 стягується з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 аліменти у розмірі 1/3 частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Починаючи з 01.10.2023 син Назар навчається в Республіці Польща в м. Варшава в Польській академії наук за освітнім рівнем «перший (бакалавр)» на денній формі навчання за спеціальністю наукова або мистецька дисципліна «Менеджмент» на платній основі, продовжує навчання на 2-му семестрі. Позивач сплачує за навчання сина, оренду квартири, перераховує кошти на харчування, одяг, канцелярію, літературу та доїзди громадським транспортом до навчального закладу.
Посилаючись на вищевикладене, просить суд стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки усіх доходів (заробітку) відповідачки, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного, щомісячно, на період навчання, але не більше ніж досягнення ним 23 років, починаючи з дня пред'явлення позову до суду.
Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 10.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання з розгляду справи по суті (а.с.28).
Відповідачка ОСОБА_2 26.07.2024 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила позов ОСОБА_3 про стягнення з неї аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_7 задовольнити частково, визначивши аліменти в розмірі 1/7 частки усіх її видів доходу (заробітку) щомісячно, на період навчання сина, але не більше ніж до досягнення ним 23 років. Зазначає, що вона по мірі можливості перераховує кошти на утримання свого повнолітнього сина. Однак, визначений позивачем у позові розмір аліментів є вкрай обтяжливим для неї, оскільки на її утриманні знаходиться ще троє неповнолітніх дітей, двоє синів від шлюбу з позивачем, та доньку від іншого шлюбу. Відповідачка, окрім незначної зарплати, інших доходів не має. Натомість позивач провадить підприємницьку діяльність і отримує доходи, які в десятки разів більші, ніж в неї, тому він має фінансову можливість забезпечувати сина в повному обсязі (а.с.32-34).
Позивач ОСОБА_3 на призначену дату судового розгляду повторно не прибув, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с.30, 37). Жодних заяв чи клопотань до суду не подавав, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. Не заперечував, що позивач має відповідні доходи, які надають можливість сплачувати кошти за навчання сина за кордоном, однак вважає, що обов'язок утримувати повнолітнього сина на час його навчання має і відповідачка, тому просив стягнути з неї аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки усіх її доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на період навчання, але не більше ніж досягнення ним 23 років
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову в повному обсязі, просила задовольнити позов частково, врахувавши мотиви, які зазначені у її відзиві. Зазначила, що має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 лише в розмірі 1/7 частки усіх її доходів (заробітку). Пояснила, що на її утриманні знаходяться ще троє неповнолітніх дітей, одна з яких хворіє, що підтверджується відповідними Виписками, і вона витрачає великі кошти на лікування дитини. Окрім того, двоє дітей є учнями старших класів, тому вона несе значні фінансові витрати на їх утримання.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.
Судом установлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17.04.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Любешівського районного управління юстиції Волинської області (а.с.4).
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано 18.05.2015, що підтверджується копією рішення Любешівського районного суду Волинської області від 18.05.2015 (а.с.6).
Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 09.03.2023 звільнено ОСОБА_3 від стягнення на користь відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були призначенні рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 24.04.2015 та збільшені рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 08.12.2017, починаючи з 19.12.2022 шляхом припинення такого стягнення. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.12.2022 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.7).
Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 24.07.2023 стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/3 частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с.8).
ОСОБА_7 зарахований на період з 01.10.2023 по 30.09.2026 на навчання за освітнім рівнем «перший (бакалавр)» за денною формою за спеціальністю наукова або мистецька дисципліна Менеджмент на платній основі та продовжує навчання на 2-й семестрі в Польській академії наук (а.с.13). З угоди про умови навчання, укладеної 19.07.2023 між Університетом та ОСОБА_7 , вбачається, зокрема, що останній навчається на платній основі (а.с.14-17). За навчання ОСОБА_7 у закладі вищої освіти позивачем згідно з копії платіжних інструкцій від 01.09.2023 сплачено всього на загальну суму 5820 польських злотих (а.с.18-19).
Позивач, вказуючи на ухилення відповідачки від обов'язку утримувати повнолітнього сина у зв'язку з тим, що він продовжує навчання, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України), яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, спосіб сплати аліментів (ст. 199, 200, 201 СК України).
Згідно з ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Згідно з ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
В силу вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_7 досягнув 18 років, тобто став повнолітнім, однак продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, проживає разом з батьком, самостійно офіційно не працює у зв'язку з тим, що є студентом денної форми навчання, всі витрати пов'язані з його утриманням несе позивач.
На думку суду, обов'язок піклуватися та матеріально забезпечувати повнолітнього сина, який навчається, не може бути перекладено винятково на батька, а тому вимоги про стягнення аліментів з відповідачки на користь позивача на утримання сина ОСОБА_7 ґрунтуються на вимогах закону.
Разом з цим, при визначені розміру аліментів, суд виходить з такого.
Стаття 199 СК України пов'язує надання матеріальної допомоги для повнолітніх дочки або сина лише з необхідними витратами на навчання і не зобов'язує батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання на тих умовах, що і неповнолітніх дітей. При цьому при визначенні розміру аліментів суд повинен з'ясувати, чи можуть батьки надавати матеріальну допомогу, врахувати вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_9 , матір'ю якої є відповідачка ОСОБА_2 (а.с.33).
Окрім цього на утриманні відповідачки знаходяться також двоє неповнолітніх синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
З копій виписки із медичної картки амбулаторного, стаціонарного хворого ОСОБА_8 від 21.08.2024 вбачається, що останній хворіє, періодично приймає планове лікування (а.с.40-42).
З початку навчання (01.10.2023) по день розгляду справи (03.09.2024) позивачем документально підтверджені витрати на оплату навчання сина в розмірі на загальну суму 5820 польських злотих.
Разом з цим, позивач, звертаючись із позовом до суду, будь-яких доказів на підтвердження витрат на проживання за місцем знаходження вищого навчального закладу (в м. Варшава) та придбання необхідних для навчання товарів та послуг, не надав.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи вищенаведені обставини, матеріальне становище відповідачки, перебування на її утриманні трьох неповнолітніх дітей, незадовільний стан здоров'я дитини, доведені витрати на навчання, обов'язок обох батьків утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, доходить висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягувати з відповідачки в користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/7 частки від її заробітку (доходу) щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову до суду та до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23-річного віку.
На думку суду, визначений розмір аліментів забезпечить належний захист прав повнолітнього та не ставитиме платника аліментів у скрутне для нього матеріальне становище.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в розмірі 1211,20 грн необхідно стягнути з відповідачки в дохід держави.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на час його навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/7 частки її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.06.2024 та до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_7 23 років.
У решті позову - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного рішення 09 вересня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача: ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_3 .
Головуючий суддя: А.С. Савич