03 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/2664/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Омельчук А. В.,
представників учасників справи:
позивача - не з'явився,
відповідача 1 - не з'явився,
відповідача 2 - не з'явився,
третя особа 1 - не з'явився,
третя особа 2 - не з'явився,
третя особа 3 - не з'явився,
третя особа 4 - не з'явився,
третя особа 5 - не з'явився,
третя особа 6 - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Майданевич А. Г., Сулім В. В., Ткаченко Б. О.
від 01.07.2024
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Віста"
про визнання недійсним договору дарування, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства та скасування реєстраційної дії,
1. Історія справи
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про: 1) визнання недійсним договору дарування частки розміром 11, 25 %, що становить 225 000, 00 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" від 28.07.2023, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; 2) визнання недійсним акта приймання-передачі частки розміром 11, 25 %, що становить 225 000, 00 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Bіста" до договору дарування від 28.07.2023; 3) скасування реєстраційної дії № 1003571070034000223 від 31.07.2023, вчиненої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором - Приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Савицькою Тетяною Валентинівною.
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/2664/23 визнано недійсним договір дарування частки розміром 11, 25 %, що становить 225 000, 00 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Bіста" від 28.07.2023, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визнано недійсним акт приймання-передачі частки розміром 11, 25 %, що становить 225 000, 00 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Bіста" до договору дарування від 28.07.2023, складений ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Скасовано реєстраційну дію № 1003571070034000223 від 31.07.2023 р., вчинену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором - приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Савицькою Тетяною Валентинівною.
13.11.2023 до Господарського суду Київської області від третіх осіб-1-5 надійшла заява б/н від 12.11.2023 про ухвалення додаткового рішення, в якій вони просять суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу на їх користь, а саме: на користь ОСОБА_9 - розміром 19 000, 00 грн; ОСОБА_5 - розміром 19 000, 00 грн; ОСОБА_7 - 19 000, 00 грн; ОСОБА_8 - розміром 19 000, 00 грн; ОСОБА_4 - розміром 19 000, 00 грн.
15.11.2023 до Господарського суду Київської області від третьої особи-6 надійшла заява б/н від 09.11.2023 про ухвалення додаткового рішення, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Віста" просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" у розмірі 20 000, 00 грн.
15.11.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 09.11.2023 про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу на його користь у розмірі 112 350, 00 грн.
Відповідач-1 та відповідач-2 у своїх клопотаннях про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката просили суд зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката до 2000, 00 грн, зменшити розмір витрат третьої особи - 6 на професійну правничу допомогу адвоката до 500, 00 грн, а також зменшити розмір витрат третіх осіб 1 - 5 на професійну правничу допомогу адвоката до 500, 00 грн.
2. Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі № 911/2664/23 заяви ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста", ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення задоволені частково. Присуджено до стягнення:
- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 28 087,50 грн;
- з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 28 087,50 грн;
- з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн;
- з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн;
- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 750,00 грн;
- з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 750,00 грн;
- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 750,00 грн;
- з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 750,00 грн;
- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 750,00 грн;
- з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 750,00 грн;
- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 750,00 грн;
- з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 750,00 грн;
- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 750,00 грн;
- з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 750,00 грн.
У задоволенні заяв ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста", ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення в інших частинах - відмовлено.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оцінивши заявлені витрати на професійну правничу допомогу адвоката позивача та третіх осіб, здійснивши аналіз доказів, поданих ними в обґрунтування даних витрат, з урахуванням усіх аспектів і складності справи, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); доцільність та необхідність виконання даних робіт (надання послуг), враховуючи доводи та заперечення відповідачів щодо зменшення таких витрат, а також те, що розгляд справи по суті не здійснювався у зв'язку із визнанням позову відповідачами в повному обсязі та прийняттям судом рішення по справі на стадії підготовчого провадження за результатами підготовчого засідання, суд дійшов висновку, що заявлені витрати позивача та третіх осіб на професійну правничу допомогу адвоката не відповідають вимогам щодо розумності їх розміру, співмірності, необхідності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору та про необхідність зменшення таких витрат на 50 %.
Постановою від 01.07.2024 Північний апеляційний господарський суд скасував додаткове рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі № 911/2664/23. Прийняв нове додаткове рішення, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:
"Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Заяву третьої особи-6 Товариства з обмеженою відповідальністю "Bіста" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Заяву третьої особи-1, ОСОБА_4 , третьої особи-2, ОСОБА_5 , третьої особи-3, ОСОБА_6 , третьої особи-4, ОСОБА_7 , третьої особи-5, ОСОБА_8 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" (08296, вул. Кленова, буд. 31, смт Ворзель, Бучанський р-н, Київська область; ідентифікаційний код 13734034) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" (08296, вул. Кленова, буд. 31, смт Ворзель, Бучанський р-н, Київська область; ідентифікаційний код 13734034) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_6 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_6 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_8 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_8 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
В іншій частині у задоволенні заяв ОСОБА_1 , третьої особи-1, ОСОБА_4 , третьої особи-2, ОСОБА_5 , третьої особи-3, ОСОБА_6 , третьої особи-4, ОСОБА_7 , третьої особи-5, ОСОБА_8 , третьої особи-6 Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" про ухвалення додаткового рішення, відмовити.".
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції у додатковому рішенні частково задовольнив витрати на професійну правничу допомогу позивача та третіх осіб, зменшивши їх розмір на 50%, з яким колегія суддів не погоджується та вважає такий розмір судових витрат неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатами роботою (наданими послугами) з огляду на таке. Судом апеляційної інстанції враховано принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, яка не є складною, та фактично виконаних адвокатом робіт; час, витрачений адвокатами на виконання відповідних робіт, який є незначним, як і обсяг наданих послуг; доцільність та необхідність виконання даних робіт (надання послуг), та враховано доводи і заперечення відповідачів щодо зменшення таких витрат, пенсійний вік відповідача -1, а також те, що розгляд справи по суті не здійснювався у зв'язку із визнанням позову відповідачами у повному обсязі з прийняттям судом рішення у справі на стадії підготовчого провадження за результатами підготовчого засідання. Враховуючи наведені обставини, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, їх значення для спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також враховуючи клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат позивачу ОСОБА_1 у розмірі 10 000,00 грн, третьої особи - 6 у розмірі 3000,00 грн, третьої особи 3 у розмірі 3 000,00 грн, третьої особи 2 у розмірі 3 000, 00 грн, третьої особи 4 у розмірі 3 000, 00 грн, третьої особи 5 у розмірі 3 000, 00 грн, третьої особи -1 у розмірі 3 000, 00 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скаржник у якості підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 126 та 129 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 та у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20, від 11.12.2023 у справі № 925/200/22. Крім того, скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази: письмові заперечення ОСОБА_2 на предмет обґрунтованості доводів щодо неспівмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та наявності належних та допустимих доказів, й, відповідно, не надав правильної оцінки аргументам Лисенко Наталії Євстахіївни, оскільки остання взагалі не надала будь-яких доказів та не навела будь-якого обґрунтування, яке б вказувало на неспівмірність таких витрат; не дослідив докази, надані ОСОБА_1 , не встановив фінансовий стан ОСОБА_2 та, зокрема, не зазначив аргументів чому саме відхилені доводи ОСОБА_1 , тощо.
ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
4. Позиція Верховного Суду
За чинним конституційним правопорядком, що його визначено приписами пункту 14 частини першої статті 92, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, на рівні закону забезпечується право на апеляційний перегляд кожної справи, а право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише в тих випадках, що їх визначив законодавець.
У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя (пункти 5.10, 5.16, 5.21 постанови).
У статті 287 Господарського процесуального кодексу України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1).
Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Наведене узгоджується із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.
При цьому, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.
Так, у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства:
- термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші (пункт 24 постанови);
- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями (пункт 25 постанови);
- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб'єкти, однаковий вид об'єкта й однакові права та обов'язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність (пункт 28 постанови);
- у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини) (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).
Здійснена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови).
Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 та у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20, від 11.12.2023 у справі № 925/200/22, щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.
Так, додатковою постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено частково. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме на суму 64 074,40 грн підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у справі № 755/9215/15-ц. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, починаючи з 2015 року, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. При цьому Велика Палата Верховного Суду врахувала заперечення представника позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, загальні засади цивільного законодавства та критерії такого відшкодування.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 закрито касаційне провадження у справі № 922/1964/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 15.02.2022 (вх. № 12687/2021Д2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2021. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 15.02.2022 (вх. № 12687/2021Д4) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі № 922/1964/21 залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі № 922/1964/21 залишено без змін. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 17.02.2022 (вх. № 12687/2021Д5) на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 922/1964/21 залишено без задоволення. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 922/1964/21 залишено без змін. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 17.02.2022 (вх. № 12687/2021Д3) задоволено частково. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 змінено. Велика Палата Верховного Суду визнала правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення у повному обсязі Заяви № 2 з огляду на таке. Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 із заявою про зменшення витрат на правничу допомогу не звернулася. Позивачкою було подано лише заперечення проти заяв відповідачів 2, 3, 4 про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. У цих запереченнях не наведено аргументів, які могли би свідчити про неспівмірність витрат на правову допомогу. Позивачка також не зазначила, яким саме чином неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат разом із відзивом на позовну заяву завадило їй висловити свої міркування щодо неспівмірності таких витрат. Відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. Отже, позивачкою не було доведено неспівмірність судових витрат на професійну правничу допомогу, вказаних у Заяві № 2. Крім того, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення у повному обсязі Заяви № 3 з огляду на таке. Твердження позивачки з приводу того, що аналіз судової практики та чинного законодавства для подальшого складання відзиву на апеляційну скаргу охоплюється послугою зі складання такого відзиву, свідчить про те, що Бюро помилково визначило такі послуги як окремі та самостійні, а не як складові частини послуги з підготовки відзиву на апеляційну скаргу. Аналогічного висновку суд дійшов з приводу визначення як окремої і самостійної послуги аналізу апеляційної скарги ОСОБА_1. Однак саме по собі це твердження позивачки жодним чином не спростовує того факту, що адвокатом виконувались роботи з підготовки відзиву на апеляційну скаргу протягом 7 годин, з яких 4 години було витрачено на такі складові частини підготовки відзиву, як аналіз апеляційної скарги ОСОБА_1 , судової практики та чинного законодавства. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду не погодилася з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення у повному обсязі Заяви № 4 з огляду на таке. Суд врахував, що адвокат подав один спільний відзив на апеляційну скаргу позивачки на рішення Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 від відповідачів 2, 3, 4. Також адвокат подав один спільний відзив від відповідачів 2, 3, 4 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.09.2021. Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката за підготовку спільних відзивів є неспівмірними із обсягом виконаної роботи для кожного із відповідачів 2, 3, 4. Крім того, враховуючи подання адвокатом спільних відзивів, стягнення окремо по 490,00 грн з кожного із відповідачів 2, 3, 4 за підготовку поштового відправлення та направлення відзивів є також неспівмірними із часом та обсягом виконаних робіт. Враховуючи викладене та заперечення позивачки у суді апеляційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційну скаргу від 17.02.2022 (вх. № 12687/2021Д3) слід задовольнити частково, а розмір витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню на підставі Заяви № 4, має бути зменшений з 16 275,00 грн до 8 971,00 грн стосовно кожного із відповідачів 2, 3, 4.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, зокрема, касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10 травня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року задоволено частково. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10 травня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року змінено, зменшено розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, з 57 000,00 грн до 32 381,70 грн. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2023 року задоволено частково. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2023 року змінено, зменшено розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції під час перегляду додаткового рішення суду першої інстанції, з 4 800,00 грн до 2 800,00 грн. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2023 року залишено без задоволення. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2023 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків: - суди залишили поза увагою те, що позов Корпорації задоволено частково, а за приписами пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Корпорація просила стягнути з АТ «НАЕК «Енергоатом» заборгованість в розмірі 7 149 465,06 грн, натомість суд першої інстанції стягнув 4 067 970,05 грн, тобто задовольнив позов на 56,9 %, відтак мав стягнути пропорційне відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме 32 433,00 грн, а не 57 000,00 грн. До того ж за наслідками касаційного перегляду судових рішень, ухвалених по суті спору, Велика Палата Верховного Суду виснувала про помилковість стягнення судами штрафу в розмірі 6 560,22 грн та відмовила в задоволенні зазначеної позовної вимоги. Тож остаточна сума заборгованості, яка стягнута з відповідача на користь позивача, становить 4 061 409,83 грн, а отже, позов задоволено на 56,81 %. Отже, пропорційне відшкодування витрат на професійну правничу допомогу становить 32 381,70 грн. Відповідач не навів належного обґрунтування, яке б свідчило про наявність правових підстав визначити інший розмір відшкодування судових витрат, як-от зменшити його розмір до 1 000,00 грн; - стягуючи з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції у зв'язку з розглядом апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, ухвалене по суті заявлених позовних вимог, апеляційний господарський суд надавши оцінку співмірності розміру витрат зі складністю справи та об'ємом наданих правових послуг, відповідності цього розміру критеріям реальності та розумності, врахувавши заперечення відповідача та взявши до уваги розмір мінімальної заробітної плати, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 10 200,00 грн. Велика Палата Верховного Суду погодилася з наведеними висновками апеляційного суду та зазначила, що такий розмір відшкодування відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співмірні з виконаною адвокатом роботою. Відтак за висновками Великої Палати Верховного Суду немає підстав для скасування чи зміни додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2023 року; - стягуючи з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції у зв'язку з розглядом апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, оцінивши подані позивачем докази, дійшов переконання, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн є завищеними та нерозумними. З огляду на викладене, а також врахувавши заперечення відповідача, апеляційний суд виснував, що критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності) та критерію розумності їхнього розміру буде відповідати відшкодування в розмірі 4 800,00 грн, і цей розмір витрат є співмірним із виконаною адвокатом роботою. Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність врахування згаданих критеріїв, проте бере до уваги й те, що за результатами касаційного перегляду додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10 травня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року змінено, зменшено розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції, з 57 000,00 грн до 32 381,70 грн, тобто на 43,19 %, з огляду на пропорційність задоволення позовних вимог. Відтак за висновками Великої Палати Верховного Суду пропорційним відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції у зв'язку з розглядом апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, є 4 544,80 грн.Водночас Велика Палата Верховного Суду, погодившись із правильністю застосування апеляційним судом критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, вважає, що цим критеріям відповідатиме відшкодування в розмірі 2 800,00 грн. Відповідач не навів належних та достатніх підстав для зменшення розміру відшкодування цих витрат до 1 000,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 у справі №922/376/20 залишено без змін. Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції встановив, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 281,00 грн у суді першої інстанції та в сумі 1 644,48 грн у суді апеляційної інстанції є підтвердженими, а позивачем не доведено неспівмірності цих витрат відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Верховний Суд зазначив, що посилання скаржника на те, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу правову допомогу не відповідають критеріям розумності та не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами не підтверджені жодними доказами, а по суті є загальними фразами. Відтак, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, враховуючи конкретні обставини цієї справи та оцінку доказів, яку було надано судом апеляційної інстанції під час вирішення клопотання відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у судах першої та апеляційної інстанцій.
Постановою Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 925/200/22, зокрема, касаційні скарги Приватного підприємства "Агротрейд Групп" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 25.08.2022, що залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023, та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 у справі № 925/200/22 залишено без задоволення, а судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції залишено без змін. Верховний Суд виходив з того, що висновки суду першої інстанції щодо відшкодування відповідачу 76000,00 грн та суду апеляційної інстанції щодо відшкодування 14000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції зроблені на підставі фактичних обставин понесення цих витрат та їх розміру, що встановлені згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті відповідною стороною адвокатові. При цьому, Верховний Суд зазначив, що позивач не заявляв клопотання про зменшення витрат в суді першої інстанції, відповідні докази не подав в судах попередніх інстанцій, що унеможливлює їх прийняття в суді касаційної інстанції відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України, й правові підстави для самостійного вирішення Верховним Судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених позивачем обставин відсутні.
Водночас, у справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції враховавши принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, яка не є складною, та фактично виконаних адвокатом робіт; час, витрачений адвокатами на виконання відповідних робіт, який є незначним, як і обсяг наданих послуг; доцільність та необхідність виконання даних робіт (надання послуг), та враховавши доводи і заперечення відповідачів щодо зменшення таких витрат, пенсійний вік відповідача -1, а також те, що розгляд справи по суті не здійснювався у зв'язку із визнанням позову відповідачами у повному обсязі з прийняттям судом рішення у справі на стадії підготовчого провадження за результатами підготовчого засідання.
Верховний Суд враховує, що зазначені скаржником постанови Верховного Суду не містить протилежної позиції щодо застосування положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України порівняно з позицією суду апеляційної інстанції у справі, що переглядається.
Натомість, у справі, що переглядається, та у справах №№ 755/9215/15-ц, 922/1964/21, 910/14524/22, 922/376/20, 925/200/22 судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин, з урахуванням складності справ, приймалися відповідні судові рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у відповідному розмірі, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин.
Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.
Щодо інших доводів касаційної скарги зазначених скаржником в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, що судом апеляційної інстанції неповністю досліджено зібрані у справі докази, то Суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Однак, підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримала підтвердження, після відкриття касаційного провадження, у зв'язку із чим такі доводи як неналежне дослідження зібраних у справі доказів відхиляються судом касаційної інстанції. При цьому, доводи касаційної скарги наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України також зводяться до незгоди скаржника із наданою судом оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
Інших виключних випадків касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 у касаційній скарзі не зазначено.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 911/2664/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та залишення касаційної скарги в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі № 911/2664/23 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.
6. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційне провадження у справі № 911/2664/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі № 911/2664/23 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.
3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі № 911/2664/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді І. Д. Кондратова
О. А. Кролевець