Ухвала від 09.09.2024 по справі 926/767-б/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09 вересня 2024 року Справа № 926/767-б/15

Суддя Господарського суду Чернівецької області Ковальчук Т.І., розглянувши матеріали за позовною заявою засновника банкрута, власника майна ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій», м. Київ,

2) ОСОБА_2 , смт. Безлюдівка Харківської області,

3) Приватної фірми “Інтервал», м. Чернівці,

кредитори:

1. ПАТ “Піреус Банк МКБ»,

2. ПАТ ЕК “Чернівціобленерго»,

3. Головне управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області,

4. ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України»,

5. Управління пенсійного фонду в Чернівцях,

6. ПАТ “Фортуна банк»,

7. ПАТ “Дельта банк»,

8. АТ “Альфа банк»,

про визнання недійсними результатів аукціону від 22.03.2018 та договору купівлі-продажу рухомого майна (Лот № 5)

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства “ПІРЕУС БАНК МКБ», м. Київ,

до Приватної фірми “Інтервал», м. Чернівці,

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 року порушено провадження у справі за заявою Публічного акціонерного товариства “ПІРЕУС БАНК МКБ» про банкрутство Приватної фірми “Інтервал» (суддя Дутка В.В.). Постановою від 31.08.2016 Приватну фірму “Інтервал» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПФ “Інтервал» призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича. Ухвалою від 19.02.2020 припинено повноваження ліквідатора ПФ “Інтервал» арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.12.2021 задоволено заяву судді Дутки В.В. про самовідвід у справі № 926/767-б/15, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021 справу № 926/767-б/15 передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

Засновник Приватної фірми “Інтервал» ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою від 30.08.2024 (вх. № 2221 від 03.09.2024) до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій», ОСОБА_2 , Приватної фірми “Інтервал» про визнання недійсними результатів аукціону від 22.03.2018 та договору купівлі-продажу рухомого майна (Лот № 5)

У позовній заяві позивач просить:

- визнати недійсним аукціон (Лот № 5) проведеного 22.03.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій» (організатор аукціону) на замовлення ліквідатора приватної фірми “Інтервал» Кучака Ю.Ф. (замовник аукціону) (об'єкт купівлі-продажу рухоме майно частка у статутному капіталі колективного підприємства Редакція газети Доба у розмірі 63% місцезнаходження: вул. Гребінки, 17 м. Чернівці)),

- визнати недійсним укладений між приватною фірмою “Інтервал» і ОСОБА_2 договір купівлі-продажу майна (Лот № 5) (об'єкт купівлі-продажу рухоме майно частка у статутному капіталі колективного підприємства Редакція газети Доба у розмірі 63% місцезнаходження: вул. Гребінки, 17 м. Чернівці)),

- витребувати у ОСОБА_2 на користь приватної фірми “Інтервал» рухоме майно: частка у статутному капіталі колективного підприємства Редакція газети Доба у розмірі 63% місцезнаходження: вул. Гребінки, 17 м. Чернівці, 58001;

- постановити окремі ухвали про неналежне виконання професійних обов'язків ліквідаторів Гусара І.О. та ОСОБА_3 .

В обгрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначив, що на час проведення аукціону організатор аукціону був заінтересованою особою стосовно замовника аукціону - ліквідатора Кучака Ю.Ф., що не допускається законом, про проведення аукціону не було повідомлено власника іншої частки (37%) редакції газети “Доба», в результаті допущених порушень істотна частка редакції продана на фіктивному аукціоні, відтак, оспорюваний аукціон і укладений на ньому договір купівлі-продажу майна банкрута є недійсними, а відчужене за недійсним договором майно підлягає витребуванню у покупця на користь банкрута.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву від 30.08.2024 про витребування доказів, в якій просить витребувати у ліквідатора ПФ “Інтервал» Гусара І.О. договір купівлі-продажу майна, укладений між приватною фірмою “Інтервал» і ОСОБА_2 , акт приймання-передачі майна від продавця Покупцю та платіжні документи: (Лот № 5) (об'єкт купівлі-продажу рухоме майно частка у статутному капіталі колективного підприємства Редакція газети Доба у розмірі 63% місцезнаходження: АДРЕСА_1 )).

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 03.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 від 30.08.2024 (вх. № 2221 від 03.09.2024) передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

Дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 і додані до неї документи, суд констатує, що позовна заява має ознаки зловживання наданими позивачеві процесуальними правами, що заборонено приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, частиною 1 якої передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин (п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК).

Суд зазначає, що позивач звертався до господарського суду з аналогічними позовними заявами від 25.04.2024 (вхідний № 1177 від 29.04.2024) та від 15.06.2024 (вх. № 1620 від 17.06.2024).

При зверненні з цими позовними заявами позивач одночасно подавав заяви про витребування у ліквідатора Гусара О.І. доказів:

- по позовній заяві від 25.04.2024 (вхідний № 1177 від 29.04.2024) просив витребувати спірний договір купівлі-продажу майна,

- по позовній заяві від 15.06.2024 (вх. № 1620 від 17.06.2024) просив витребувати спірний договір купівлі-продажу майна та платіжні документи щодо встановлення ціни цього майна та розрахунків.

В ухвалі від 02.05.2024 про залишення позовної заяви без руху суд, серед іншого, встановив, що подане позивачем на підтвердження вжиття заходів для самостійного отримання копії договору купівлі-продажу рухомого майна (Лот № 5) адресоване ліквідатору ОСОБА_4 клопотання від 22.04.2024 не містить вимоги про надання копії цього договору, а фіскальний чек Укрпошти трек-номер 5800217015655 від 25.04.2024 про надіслання клопотання ОСОБА_4 не є належним доказом надіслання такого клопотання за відсутності опису вкладення до поштового відправлення за вказаним трек-номером 5800217015655.

Відтак, у тому числі з наведеної підстави ухвалою від 02.05.2024 у справі № 926/767-б/15 позовна заява ОСОБА_1 від 25.04.2024 (вхідний № 1177 від 29.04.2024) залишена без руху, а згодом повернута позивачу ухвалою від 27.05.2024 у зв'язку з не усуненням недоліків.

В ухвалі від 21.06.2024 про залишення позовної заяви без руху суд встановив, що на підтвердження вжиття заходів до самостійного отримання доказів позивачем повторно подано копію фіскального чека Укрпошти трек-номер 5800217015655 від 25.04.2024, який не може бути підтвердженням надіслання ліквідатору Гусару І.О. клопотання позивача про надання доказів від 22.04.2024 з іншим текстом, аніж клопотання від цієї ж дати, що подавалося разом із позовною заявою від 25.04.2024 (вхідний № 1177 від 29.04.2024). У зв'язку з цим та іншими недоліками позовна заява ОСОБА_1 від 15.06.2024 (вх. № 1620 від 17.06.2024) залишена без руху та згодом повернута ухвалою від 31.07.2024.

При поданні позовної заяви від 30.08.2024 (вх. № 2221 від 03.09.2024) позивач утретє подав до суду копію фіскального чека Укрпошти трек-номер 5800217015655 від 25.04.2024 як доказ надіслання ліквідатору Гусару І.О. клопотання про надання доказів від 22.04.2024 з текстом, що відрізняється від таких же клопотань за 22.04.2024, що були подані разом з позовними заявами від 25.04.2024 (вхідний № 1177 від 29.04.2024) та від 15.06.2024 (вх. № 1620 від 17.06.2024).

Такими чином, суд доходить до висновку, що позивач замість того, щоб надати належні докази самостійного звернення до ліквідатора Гусара І.О. з клопотанням про надання доказів, як це передбачено статтею 81 Господарського процесуального кодексу України, а саме - клопотання про надання конкретних документів, опис вкладення в рекомендоване поштове відправлення та фіскальний чек про оплату послуг поштового зв'язку, вдався до штучного створення доказів з метою домогтися витребування доказів судом усупереч положенням названої статті ГПК України.

Подаючи три адресовані ліквідатору ОСОБА_4 клопотання про надання доказів від 22.04.2024 з різним змістом та надаючи на підтвердження їх надсилання адресату один і той самий фіскальний чек, позивач фактично намагається ввести суд в оману щодо обставин вжиття ним заходів до самостійного отримання доказів.

Відповідно до частини 4 статті 42 ГПК України за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Наведене свідчить про те, що подаючи до господарського суду разом із позовною заявою заяву від 30.08.2024 про витребування доказів з додатками - заявою до ліквідатора Гусара І.О. від 22.04.2024 та фіскальним чеком, який раніше надавав для підтвердження надсилання ліквідатору заяв про надання доказів з іншим змістом кожна, що вже було предметом дослідження і оцінки суду, позивач удався до дій, що охоплюються визначенням зловживання процесуальними правами, що надані у пункті 1 частини 2 статті 43 ГПК України, а саме подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Крім того, в низці ухвал про залишення без руху позовних заяв ОСОБА_1 стосовно продажу на аукціоні майна ПФ “Інтервал» Лот № 5 суд зазначав про різне найменування у позовних заявах відповідача фізичної особи та в якості усунення зазначеного недоліку зобов'язував позивача надати письмове уточнення найменування відповідача - ОСОБА_2 чи ОСОБА_2 ; у разі, якщо відповідачем є ОСОБА_2 , викласти позовні вимоги до цієї особи та надати докази надіслання йому позовної заяви з додатками (ухвали про залишення позовної заяви без руху від 19.01.2024, від 15.03.2024, від 02.05.2024, від 21.06.2024). Однак позивач ігнорує вказівки суду, позовна заява від 30.08.2024 містить ті ж самі помилки, що й попередні.

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

За змістом частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Разом з тим, таке право не є абсолютним і підлягає обмеженню у визначених законом випадках.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Юніон Елементарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989 зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальними законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях у справах проти України також неодноразово зазначав, що однією з ролей національних судів є організація судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (п. 28 рішення у справі “Шульга проти України» від 02.12.2010), і що запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (п. 24 рішення у справі “Мусієнко проти України» від 20.01.2011).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц зроблено висновок, якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю скаргу без розгляду.

Підсумовуючи, суд констатує, що за результатами розгляду матеріалів за позовною заявою ОСОБА_1 від 30.08.2024 (вх. № 2221 від 03.09.2024) дійшов до висновку про зловживання позивачем процесуальними правами, тому повертає йому позовну заяву і додані до неї документи відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 42, 43, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати зловживанням процесуальними правами дії засновника Приватної фірми “Інтервал» ОСОБА_1 з подання до господарського суду у межах справи № 926/767-б/15 про банкрутство ПФ “Інтервал» позовної заяви від 30.08.2024 (вх. № 2221 від 03.09.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій», ОСОБА_2 , Приватної фірми “Інтервал» про визнання недійсними результатів аукціону від 22.03.2018 та договору купівлі-продажу рухомого майна (Лот № 5).

2. Повернути засновнику Приватної фірми “Інтервал» ОСОБА_1 позовну заяву від 30.08.2024 (вх. № 2221 від 03.09.2024) з доданими до неї документами.

Порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена протягом 10 днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції у письмовій формі.

Суддя Ковальчук Т.І.