номер провадження справи 15/113/24
09.09.2024 Справа № 908/1883/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Комунального підприємства «Градпроект», 69037, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, буд. 3
до відповідача Фізичної особи - підприємця Баранник Михайла Леонідовича, АДРЕСА_1
про вчинення певних дій
без виклику представників сторін
суть спору
08.07.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Градпроект» до відповідача Фізичної особи - підприємця Баранник Михайла Леонідовича про звільнення нежитлового приміщення цокольного поверху (літ. А-9) загальною площею 67,4 кв.м у будинку № 24 по вул. Чумаченка м. Запоріжжя, шляхом виселення фізичної особи - підприємця Баранника Михайла Леонідовича.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024, справу № 908/1883/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 11.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1883/24, присвоєно справі номер провадження 15/113/24. Ухвалено, здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 12.08.2024, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.
Запропоновано позивачу у строк до 26.08.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 09.09.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Позивач посилається на те, що рішенням господарського суду зобов'язано відповідача повернути орендоване нерухоме майно. За актом державного виконавця нежитлове приміщення прийнято з оренди орендодавцем без участі відповідача, за відсутністю доступу до приміщення. Орендоване приміщення на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради передано в господарське відання позивачу. У позивача відсутній доступ до нежитлового приміщення. Просить позов про звільнення нежитлового приміщення задовольнити.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування відзиву не надав.
Відповідно до відповіді № 682258 від 09.07.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Баранник Михайло Леонідович зареєстровано за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 .
Ухвала суду від 11.07.2024 про відкриття провадження у справі повернулася від відповідача з позначкою Укрпошти - «про повернення а закінчення терміну зберігання».
Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, з приводу спору суд зазначає наступне.
30.10.2023 рішенням Господарського суду Запорізької області по справі № 908/2478/23 задоволено позов заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до фізичної особи - підприємця Баранника Михайла Леонідовича про зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-9) загальною площею 67,4 кв.м у будинку № 24 по вул. Чумаченка у м. Запоріжжя, з одночасним підписанням акту-приймання-передачі, видано судовий наказ.
Згідно із актом державного виконавця від 10.04.2024 нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-9) загальною площею 67,4 кв.м у будинку № 24 по вул. Чумаченка м. Запоріжжя прийнято з оренди Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради без участі боржника Фізичної особи - підприємця Баранника М.Л. за відсутністю доступу до приміщення (копія акту додається).
Договір оренди від 26.10.2006 № 1927/05 на вказане нежитлове приміщення було укладено між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (Балансоутримувач) та фізичною особою - підприємцем Баранником Михайлом Леонідовичем.
05.10.2023 на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 9 та акту приймання-передачі від 01.02.2024 № 4 об'єктів нерухомого майна права комунальної власності Комунарського району міста Запоріжжя нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-9) загальною площею 67,4 кв.м у будинку № 24 по вул. Чумаченка м. Запоріжжя передано з господарського відання Комунального підприємства «ВРЕЖО №7» у господарське відання Комунального підприємства «Градпроект» (Балансоутримувач).
Позивач посилається на те що в нього відсутній доступ до приміщення, а саме ключі та у приміщенні може знаходитися майно орендаря, що стало підставою для звернення до суду з позовом про звільнення нежитлового приміщення шляхом виселення.
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять пункти 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору Цивільним кодексом України.
Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» правовим наслідком припинення договору оренди є обов'язок орендаря протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Пунктом 5.12. договору також передбачено, що у разі припинення, дострокового розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час його передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.
Відповідно до п. 2.4. договору визначено, що у разі закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання орендар передає комунальне майно орендодавцю, балансоутримувачу одночасно із підписанням Акту приймання-передачі вказаного майна в 10-ти добовий термін у порядку передбаченому чинними нормативно-правовими актами з цього питання.
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», Державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення.
У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово.
Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.
Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.
Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.
Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.
Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.
Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному цим Законом.
Передане для зберігання майно боржника повертається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов'язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов'язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації майна боржника або його частини.
Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців з дня передачі на зберігання. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному цим Законом. Отримані від реалізації такого майна кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику.
У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном.
Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення.
Відповідно до п. 12 Розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконання рішень про виселення боржника, його майна, домашніх тварин здійснюється в порядку, визначеному статтею 66 Закону, у присутності понятих за участю працівників поліції.
Опис та передача майна на відповідальне зберігання проводяться виключно в разі відсутності боржника або його представника під час виселення або в разі, коли боржник відмовляється звільнити приміщення від свого майна.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.12.2013 у справі № 908/2478/23 установлено, що договір оренди від 26.10.2006 № 1927/05 є таким, що припинився внаслідок закінчення строку, на який його укладено.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
10.04.2024 державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Петренчеком Богданом Богдановичем під час примусового виконавчого провадження № НОМЕР_1 при примусовому виконанні наказу № 908/2478/23 від 08.12.2023 Господарського суду Запорізької області про зобов'язання повернути нежитлове приміщення складено акт.
Згідно із актом Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради прийнято нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. 9-А) загальною площею 67,4 кв.м. у будинку № 24 по вул. Чумаченка у м. Запоріжжі.
Позивач посилається на припущення перебування майна орендаря в раніше орендованому приміщенні, що перешкоджає його подальше використання. Однак будь-яких доказів на підтвердження даних обставин не надає.
У даному випадку під час примусового виконання рішення немайнового характеру, пов'язаного із передачею власнику нерухомого майна за відсутності боржника - орендаря, проводиться опис майна, яке перебуває у нежитловому приміщенні, яке передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.
Доказів вчинення вказаних дій також не надано.
На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 9 від 05.10.2023 та акту приймання-передачі № 4 від 01.02.2024 нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-9) загальною площею 67,4 кв.м. у будинку № 24 по вул. Чумаченка м. Запоріжжя передано в господарське відання Комунальному підприємству «Градпроект».
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до статті 39 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Положення ст. 391 Цивільного кодексу України, якою передбачено права власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, передбачають регулювання захисту права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном. Тобто передбачений вказаною правовою нормою позов пред4 являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати користування та розпорядження ним.
Власник, який зберігає володіння його майном, може заявити негаторний позов (про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні відповідним об'єктом), зокрема шляхом повернення майна відповідачем, виселення останнього тощо.
Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради подавався позов про зобов'язання фізичної особи - підприємця Баранника Михайла Леонідовича повернути нежитлове приміщення цокольного поверху (літ. А-9) загальною площею 67,4 кв.м. у будинку № 24 по вул. Чумаченка у м. Запоріжжі з одночасним підписанням акту приймання-передачі, справа № 908/2478/23. Позов задоволено, нежитлове приміщення повернуто за актом приймання-передачі без участі боржника.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ст. 86 ГПК України.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів неможливості використання вказаного нежитлового приміщення або перебування в ньому будь-яких речей відповідача, і як наслідок протиправне вчинення відповідачем перешкод власникові у реалізації ним повноважень у розпорядження та користування належним йому майном.
З урахуванням наведеного, суд вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
В порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
У позові відмовити повністю.
Витрати із сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09.09.2024.
Суддя І. С. Горохов