Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-о/641/85/2024 Справа № 641/858/24
05 вересня 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді: Чайка І.В.,
за участю секретаря судового засідання: Шумейко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Харкова в режимі відеконференції, в порядку окремого провадження цивільну справу №641/858/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні ,-
Заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить: встановити факт її проживання разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 2013 року по день смерті ОСОБА_2 , тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити факт її перебування на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви заявник вказала, що вона та ОСОБА_2 з 2014 року проживали однією сім'єю як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу. 24.02.2022 року Указом Президента України № 63/2022 на всій території України було введено воєнний стан через повномасштабне вторгнення рф, ОСОБА_2 було мобілізовано до лав Збройних Сил України. З 24 лютого 2022 року, тобто з моменту мобілізації ОСОБА_2 до лав Збройних Сил України, ОСОБА_1 знаходилась на його повному утриманні, оскільки він матеріально та фінансово повністю її забезпечував. ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув. Зазначила, що встановлення факту проживання її з ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу необхідне для реалізації права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про соціальний і правовий захист військово службовців і членів їх сімей» для членів сім'ї військовослужбовців, які загинули під час проходження військової служби.
14 лютого 2024 року ухвалою суду заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.
14 травня 2024 року ухвалою суду замінено заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
18 червня 2024 року представником заінтересованої особи Міністерства оборони України Лисенко В.Ю. надано пояснення по справі, в яких останній просив залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування вказав, що суттєвою ознакою окремого провадження є безспірність розгляду справи, а у заявниці фактично виник спір, зокрема, з органом, який призначає та виплачує відповідну допомогу, що виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження.
15 серпня 2024 року ухвалою суду було задоволено клопотання представника заявника про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Лисенко В.Ю. в судовому засіданні підтримав заяву про залишенні заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Представник заявника - адвокат Турчак М.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечувала проти залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, обґрунтовуючи тим, що дана заява про встановлення факту, щодо має юридичне значення має розглядатись в порядку окремого провадження, відповідно до норм цивільного процесуального кодексу України.
Заявник в судове засідання не з'явилась, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі № 1-8/99 про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно із ч. 2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 викладено висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Як вбачається зі змісту заяви та даний факт підтвердила представник заявника в судовому засіданні, що встановлення факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу необхідне для подання документів за місцем служби чоловіка заявника для реалізації права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про соціальний і правовий захист військово службовців і членів їх сімей» для членів сім'ї військовослужбовців, які загинули під час проходження військової служби.
Крім того, не погоджуючись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство оборони України вказує, що від встановлення факту визнання заявниці членом сім'ї померлого військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України та на отримання одноразової грошової допомоги, при цьому даний факт повністю заперечується заінтересованою особою. У заявниці фактично виник спір, зокрема, з в/ч НОМЕР_1 , яка здійснює виплати відповідного грошового забезпечення, передбаченого п.7 «Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, що виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки при розгляді заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
З урахуванням спору про право заява ОСОБА_1 має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження.
Отже, на підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що заявлена вимога через наявність спору про право підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а сама заява - залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 251, 253, 259, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 09 вересня 2024 року.
Суддя -І. В. Чайка