Справа № 645/1862/24
н/п 2/953/2499/24
02 вересня 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Бородіної Н.М.,
за участю секретаря Максимовської Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про стягнення заборгованості за договором про купівлю - продаж електричної енергії, -
встановив:
10 квітня 2024 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся у суд через систему «Електронний суд» з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 45163,01 грн., з яких 28229,67 грн., - основного боргу та 16993,34 грн. - нарахованої пені, станом на 01.04.2024р. В подальшому збільшив позовні вимоги, прийняті судом, і додатково заявив до відшкодування моральну шкоду в сумі 45000 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що між ним на відповідачем укладений договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим » тарифом від 29.11.2019р. №910004244200. В період з 01.10.2022р. по 31.07.2023р. він продав відповідачу електричну енергію в розмірі 4721 кВт, проте відповідач не сплатив за куплений товар, із посиланням на внесені Постановою НКРЕКП від 05.10.2022 № 1272 зміни Правил роздрібного ринку електричної енергії. Пороте внесені зміни до Правил не мають зворотної дії у часі та відповідні зміни до договору не вносились, внаслідок чого застосуванню не підлягають. Внаслідок прострочення оплати за придбану електроенергію, відповідно до п.4.1. договору, відповідач також повинен сплатити пеню, в розмір подвійної облікової ставки НБУ.
Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач - ПАТ Харківенергозбут», у поданому відзиві проти заявлених вимог заперечував, при цьому підтверджуючи укладання між ним та позивачем 29.11.2019р. договору купівлі-продажу електричної енергії. Проте зазначаючи, що у договорі передбачено, що сторони повинні дотримуватися Правил роздрібного ринку електричної енергії. Постановою НКРЕКП від 05.10.2022 № 1272 внесені зміни до Правил роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до яких, якщо розмір споживання електричної енергії домогосподарством дорівнює нулю, плата за вироблену електричну енергію не нараховується. За адресою: м.Харків, пров.Сержантський,б14 , з урахуванням Постанов НКРЕКП , позивачу сплачено за придбану електроенергію в повному обсязі. Також відсутні підстави для нарахування пені , за умовами договору, враховуючи положення Постанови НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» 25.02.2022 № 332, відповідно до якої на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надані такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій , передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Позивачем надана відповідь на відзив, відповідачем заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалами суду провадження у справі відкрито, прийняті до розгляду збільшені позовні вимоги.
Сторони у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином (обидві сторони зареєстровані в «Електронному суді») , підстави для відкладення розгляду справи суд не вбачає.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
29.11.2018р. між сторонами укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та додаток 2 до нього - договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством від 29.11.2019 № 910004244200 (далі - Договір).
Відповідно до умов додатку №2 до договору позивач, як споживач зобов'язується продати відповідачу, як постачальнику універсальних послуг, вироблену з енергії сонячного випромінювання об'єктними електроенергетики (генеруючими установками ) приватного домогосподарства, величина встановленою потужності становить 30 кВт*год, а відповідач бере на себе зобов'язання купувати у позивача електричну енергію за «зеленим » тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством .
У договорі зазначено, що місцезнаходження приватного домогосподарства АДРЕСА_1 . Під час виконання умов цього договору сторони зобов'язуються діяти відповідно до чинного законодавства, в тому числі Правил роздрібного ринку електричної енергії.
За п. 4.1, п.4.4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за продану електричну енергію , вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним господарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
У разі зміни «зеленого » тарифу розрахунки за придбаний постачальником універсальних послуг обсяг відпущеної приватним домогосподарством електричної енергії таким приватним домогосподарством, здійснюється відповідно до встановленого НКРЕКП «зеленого » тарифу . Зміни «зеленого » тарифу не потребують внесення відповідних змін до договору.
Дата введення в експлуатацію генеруючої установки 29.11.2019р.
Згідно з актами приймання -передачі товару (електричної енергії), згідно договору від 29.11.2019р. №910004244200, за період з 01.10.2022р. по 31.07.2023р. позивач продав відповідачу електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватного домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 в загальному розмірі 4143 кВт.
За вказаний період діяли різні тарифи встановлені постановами НКРЕКП, а саме :
-за період з 01.10.2022р. по 31.12.2022р. «зелений» тариф встановлений постановою НКРЕКП №1236 від 30.09.2022 - 446,25 коп/кВт·год (без ПДВ);
- за період з 01.01.2023р. по 31.03.2023р. «зелений» тариф встановлений постановою НКРЕКП №1961 від 30.12.2022 - 699,00 коп/кВт·год (без ПДВ);
- за період з 01.04.2023р. по 30.06.2023р. «зелений» тариф встановлений постановою НКРЕКП №594 від 31.03.2023 - 706,57 коп/кВт·год (без ПДВ);
-за період з 01.07.2023р. по 31.07.2023р. «зелений» тариф встановлений постановою НКРЕКП №1216 від 30.06.2023 - 715,90 коп/кВт·год (без ПДВ).
Відповідно до норм чинного законодавства, постачальник універсальних послуг (ПУП) купує електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств в межах дозволеної потужності, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем Договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством (далі - Договір), який є додатком до укладеного договору про постачання електричної енергії Постачальником універсальних послуг, з дотриманням норм ПРРЕЕ.
Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, серед яких договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Відповідно до п. п. 11.3.1, 11.3.6 , 11.3.9, 11.3.20 Правил роздрібного ринку електричної енергії індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного домогосподарства генеруючу установку (генеруючі установки), призначену(-і) для перетворення енергії з енергії сонця та/або вітру в електричну енергію із сукупною встановленою потужністю, що не перевищує потужність відповідно до закону та дозволену потужність відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, має право здійснювати продаж виробленої електричної енергії відповідно до цих Правил на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до цих Правил. Постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за "зеленим" тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) за умови, якщо її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому Кодексом систем розподілу, та виконані вимоги цих Правил.
Взаємовідносини між побутовим споживачем та постачальником універсальної послуги, пов'язані з продажем та обліком електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, та розрахунками за неї, регулюються цими Правилами та договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, який є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Цивільним та Господарським кодексами України.
Постачальник універсальних послуг купує у побутового споживача електричну енергію в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, за "зеленим" тарифом, установленим НКРЕКП.
Розрахунковим періодом для встановлення постачальнику універсальних послуг розміру оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, є календарний місяць.
Постачальник універсальних послуг щомісячно до 5 числа формує Звіт про обсяги та напрями перетоків електричної енергії на основі даних, отриманих від оператора системи, та надає їх побутовому споживачу, у тому числі в електронному вигляді, для підписання. Якщо побутовий споживач до 10 числа не повернув або не надав до нього свої зауваження, такий Звіт про обсяги та напрями перетоків електричної енергії вважається погодженим.
Згідно даних Звітів про обсяги та напрями перетоків електричної енергії ПрАТ «Харківобленерго» за період з жовтня 2022р. по липень 2023р. за адресою АДРЕСА_1 позивачем спожито 0 електричної енергії, що позивачем не оспорюється.
Згідно актів приймання передачі, відповідачем, щомісяця придбано у позивача електричну енергію, внаслідок чого з урахуванням встановлених тарифів відповідач повинен сплатити позивачу 27496,61грн., а саме:
- за період з 01.10.2022р. по 31.12.2022р. за 663 кВт - 2958,64 грн. (без ПДВ);
- за період з 01.01.2023р. по 31.03.2023р. за 916 кВт - 6402,84 грн. (без ПДВ);
- за період з 01.04.2023р. по 30.06.2023р. за 2366 кВт - 16717,45 грн. (без ПДВ);
- за період з 01.07.2023р. по 31.07.2023р. за 198 кВт - 1417,48 грн. (без ПДВ).
Відповідач сплатив позивачу за придбану енергію в сумі 857,82 грн., що підтверджується двома платіжними інструкціями, в яких зазначено призначення платежу - оплата за електричну енергію за договором від 29.11.2019р. за грудень 2022р.: №17455 від 09.01.2023р. на суму 179,63 грн., №51442 від 25.12.2023р. на суму 677,99 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за куплену електричну енергію в сумі 26638,79 грн.
Суд зазначає, що відповідач купуючи електричну енергію, відсутність оплати обумовлює Постановою НКРЕКП від 05.10.2022 № 1272.
Так, Постановою НКРЕКП від 05.10.2022 № 1272, внесені зміни до Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема п.11.3.24 відповідно до якого розмір плати за придбану у побутового споживача електричну енергію, вироблену генеруючою установкою приватного домогосподарства, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, Pплати, визначається за формулою Pплати = (Wвиробл - Wспожит) ? T, грн,
деWвиробл-обсяг виробленої електричної енергії відповідною(-ими) генеруючою(-ими) установкою(-ами) приватного домогосподарства;
Wспожит-обсяг місячного споживання електроенергії таким приватним домогосподарством;
T-встановлений зелений тариф для приватного домогосподарства, яке виробляє електричну енергію відповідною(-ими) генеруючою(-ими) установкою(-ами), сумарна величина встановленої потужності якої(-их) не перевищує потужність, встановлену відповідно до закону, дозволену до споживання та зазначену в договорі (договорах) зі споживачем.
Якщо Wспожит дорівнює нулю, плата за вироблену електричну енергію не нараховується.
Проте відповідні зміни в договір, укладений між сторонами, внесений не був.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
По своїй юридичній суті договір купівлі-продажу є імперативно оплатним. Сторони договору купівлі-продажу можуть домовитися про ціну або про спосіб її визначення.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідні Правила, не можуть змінювати суті укладеного договору-купівлі продажу, зокрема оплатності придбаного майна, в даному випадку електричної енергії .
Відповідні зміни до Правил роздрібного ринку електричної енергії, які прийняті після укладення договору, є підставою для можливих змін умов договору, що в даному випадку дотримано не було.
За ч.1, ч.3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - ч.1 ст. 611 ЦК України .
Відповідно до п.4.10 Договору у разі несплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим , постачальник універсальних послуг зобов'язаний сплатити споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період , за який сплачується пеня, від суми протраченого платежу за кожен день прострочення платежу.
НКРЕКП 25.02.2022 прийнято Постанову №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» . В подальшому Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 Постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
У подальшому до Постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Зміст положень статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та норми Закону України "Про ринок електричної енергії" не містять положень, які передбачали би такі повноваження НКРЕКП як надання настанов, а також можливість Регулятора в позадоговірному порядку зупиняти нарахування штрафних санкцій за двосторонніми договорами купівлі-продажу електричної енергії. Адже у вказаних законах не визначено такого терміну, як "настанова", а серед повноважень НКРЕКП відсутнє право зупиняти/зобов'язувати зупинити нарахування штрафних санкцій за двосторонніми договорами купівлі-продажу електричної енергії, враховуючи ту обставину, що сторони самостійно на власний розсуд, використовуючи принцип свободи договору, передбачили відповідальність за невиконання грошового зобов'язання у виді пені.
Відповідно до частин ст.ст. 2,10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
Згідно з частинами 1, 2 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Натомість норми статей 549, 611, 617 ЦК України не передбачають жодних застережень щодо можливості надання НКРЕКП повноважень на зупинення підзаконним нормативно-правовим актом застосування стосовно боржника штрафних санкцій.
Таким чином, постанова № 332 як підзаконний акт, що має меншу юридичну силу, ніж положення ЦК України (закони), не може зупиняти нарахування та стягнення штрафних санкцій, які є договірними та передбачені сторонами відповідно до норм ЦК України.
Постанова НКРЕКП №332 (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед законами - Цивільний кодекс України , адже не знаходиться на одному ієрархічному рівні, відповідно не може бути спеціальним законом, який згідно з наведеним має перевагу на загальним законом (ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства України.
Наведене в підпункті 16 пункту 1 Постанови №332 формулювання саме про зупинення, а не припинення/скасування, нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення, по суті свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми ЦК України , ані норми договору, щодо відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, враховуючи прострочення сплати обсягу придбаної електричної енергії, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ за період з 20.11.2022р. по 01.04.2024р., що складає 15824,68 грн. (з урахуванням відповідної сплати основного боргу в сумі 857,82 грн.)
Крім того, позивачем заявлено 45000 грн. моральної шкоди.
Умовами договору, зокрема розділом 5 передбачена відповідальність постачальника універсальних послуг за : шкоду , заподіяну споживачу або його майну, прострочення оплати за придбану електроенергію, порушення прав споживача.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Статтею ст. 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У п.п.3, 10, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі відповідними змінами) роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Судам слід мати на увазі, що у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них.
Виходячи із наведеного, право на компенсацію моральної шкоди виникає не автоматично при вчиненні заподіювачем шкоди будь-яких неправомірних діянь, а за умови доведення особою, в чому саме полягають моральні страждання і які втрати немайнового характеру вони спричинили.
Позивач не зазначає, в чому саме полягає моральна шкода, якими саме діями відповідача вона спричинена, відсутні докази в обґрунтування заявленої моральної шкоди .
За не доведенням в цій частині заявлених вимог, підстав для присудження до стягнення моральної шкоди в сумі 45000 грн., суд не вбачає.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог, в сумі 570,48 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,10, 13,15,16,76-78,81,141,223,263,265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, м.Харків, вул.Гоголя,б.10, ЄДРПОУ 42206328) про стягнення заборгованості за договором про купівлю - продаж електричної енергії - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором № 910004244200 від 29.11.2019 в загальній сумі 42463 грн. 47 коп., а також судовий збір в сумі 570 грн. 48 коп.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду, через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.
Повний текст виготовлений 09.09.2024р.
Суддя Н.М. Бородіна