Справа № 351/881/24
Номер провадження №3/351/544/24
Іменем України
05 вересня 2024 року м.Снятин
Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Калиновський М.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 , не працює,-
за ст. 130 ч.1 КУпАП,-
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 10 травня 2024 року о 14:36 год. в селі Балинці по вул. Івана Франка Коломийського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме скутером "Storm" без номерного знаку у стані алкогольного сп'яніння. Освідчення на факт вживання алкоголю проводилось на місці зупинки за допомогою алкотестера "Драгер", результат тесту 1,72%, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Адвокат Кошман І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала до суду клопотання про закриття провадження через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП. У заяві заперечила винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та зазначила, що лише після повного завершення складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, останньому було повідомлено його права та обов'язки, що по суті унеможливило їх використання в той час, а також поліцейськими не було вручено ОСОБА_1 копії протоколу серії ААД №585834.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі слід закрити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи .
Згідно ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будьякі фактичні дані на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діяннях винної особи. Докази оцінюються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Із змісту ст. 130 ч.1 КУпАП слідує, що відповідальність за даною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На переконання суду, лише чітке дотримання вказаної процедури, зокрема, проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного чи наркотичного сп"яніння з дотриманням положень ст. 266 КУпАП, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обгрунтовані підстави проведення вказаного огляду.
З досліджених матеріалів справи слідує, що у порушення вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, ОСОБА_1 не було вручено чи направлено один примірник складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Суд розцінює це як істотне порушення прав ОСОБА_1 на захист, оскільки йому фактично не пред'явлено адміністративне звинувачення, йому не вручено акт звинувачення, що передбачено ст. 254 КУпАП. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення останнього до відповідальності. Суд не має повноважень на вручення нової копії протоколу, оскільки не є стороною обвинувачення. Це має виконувати лише працівник поліції. Крім того, ОСОБА_1 не були належним чином роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Відповідно до практики ЄСПЛ, особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам "Кобець проти України" від 14.02.2008р., "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001р., "Лавенте проти Латвії" від 07.11.2002р. неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Встановлені у судовому засіданні факти допущення істотних порушень при оформленні адміністративних матеріалів не дають суду підстав вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, а тому, провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.247 п.1, 284 КУпАП, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ