Справа № 338/1182/24
09 вересня 2024 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3 , представника уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Богородчани клопотання начальника Івано-Франківського районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , засудженої вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 червня 2022 року за ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України та на підставі ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28 грудня 2022 року замінено несплачену суму штрафу на покарання у вигляді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт,
22 серпня 2024 року на адресу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області надійшло вказане подання.
В поданні ставиться питання про звільнення засудженої ОСОБА_5 від відбування покарання за діяння, караність яких усунена відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, що набрав чинності 09 серпня 2024 року.
В судовому засіданні представник Івано-Франківського районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області ОСОБА_4 подання підтримала та просила його задовольнити.
Засуджена в судове засідання не з'явилась її неявка не перешкоджає розгляду зазначеного питання.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо задоволення подання та звільнення засудженої від призначеного судом покарання, оскільки 09 серпня 2024 року набули чинність зміни до Закону щодо підвищення порогу кримінальної відповідальності за крадіжку, згідно яких викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становитиме більш як два неоподатковувані мінімуми доходів громадян. Враховуючи, що сума викраденого майна у вказаному кримінальному провадженні становить менше, ніж два неоподатковувані мінімуми доходів громадян, а тому ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої єпокарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі. Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення
Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Відповідно до положень п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Встановлено, що вироком Івано-Франківського міського суду від 21 червня 2022 року ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та із застосуванням ч.1 ст.69 КК України на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.
Вирок суду набрав законної сили 22 липня 2022 року.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28 грудня 2022 року засудженій ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, призначене вироком Івано-Франківського міського суду від 21 червня 2022 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України та на підставі ч.1 ст.70 КК України, несплачену суму штрафу було замінено на покарання у вигляді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.
Ухвала набрала законної сили 05 січня 2023 року.
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковиний мінімум доходів громадян , це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи ( у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, два неоподаткованих мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, що відповідно станом на 01 січня 2021 року становить 2270 грн.
Таким чином, станом на день розгляду подання відповідальність за дії ОСОБА_5 передбачена: ст. 51 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно вироку Івано-Франківського міського суду від 21 червня 2022 року в справі №344/5199/21, ОСОБА_5 викрала майно на суму 980 грн. 62 коп., 416 грн. 58 коп. та 2217 грн. 11 коп., що станом на момент вчинення кожного епізоду крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2270 грн).
Таким чином, на засуджену ОСОБА_5 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керючись ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст.74, ст. 185 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.372,537,539 КПК України, суд-
ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання за вироком Івано-Франківського міського суду від 21 червня 2022 року за ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України та на підставі ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн., ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28 грудня 2022 року, замінено несплачену суму штрафу на покарання у вигляді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена.
Матеріали особової справи засудженої ОСОБА_5 повернути до Івано-Франківського районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: