Справа № 190/1296/24
Провадження №1-кп/190/118/24
ЄРДР № 12024041560000230
09 вересня 2024 року м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті П'ятихатки кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041560000230 від 15.05.2024 року, стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Синельниково Дніпропетровської області, громадянин України, не працює, не одружений, дітей на утриманні не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, в останнє - 04.10.2017 року Вінницьким міським судом за ч. 5 ст.185, ч.6 ст.185, ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.70, ч.5 ст.72 КК України до позбавлення волі на строк 10 років 1 місяць; звільнений 17.07.2018 року по відбуттю строку покарання,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану, за наступних обставин.
12.05.2024 близько 18 годині 05 хвилини, ОСОБА_4 , проходячи біля домоволодіння АДРЕСА_2 вирішив здійснити таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_6 та знаходилося на території вказаного домоволодіння. Після чого в той же день, тобто 12.05.2024 близько 18 годині 15 хвилин, ОСОБА_4 продовжуючи знаходитись за вищевказаною адресою, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір на таємне викрадення майна, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до домоволодіння АДРЕСА_2 , переліз через паркан та таким чином проник на територію вказаного домоволодіння, пройшов до приміщення жилого будинку, де діючи умисно, повторно, таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів застосовуючи фізичну силу рук, навики та вміння за допомогою викрутки відтиснув металопластикове вікно, відчинив його таким чином та проник всередину приміщення домоволодіння, звідки з ванної кімнати шляхом демонтажу зняв та викрав двері міжкімнатні розміром: висота-200см, ширина -80 см. легкі на вагу, виготовлені з матеріалу ДСП, вартістю 766,67 грн., умивальник з тумбою в зборі (комплект) марки «Dnepro keramika» розміром: висота -90 см, ширина 60 см білого кольору, вартістю 2000,00 грн.; з однієї з кімнат будинку радіатор опалення, білого кольору нового зразка розміром 50x50 см. вартістю 650,00 грн., радіатор опалення, білого кольору нового зразка розміром 50x100 см, вартістю 1050,00 грн.; з кухонної кімнати кувалду вагою 2000 грамів з ручкою в комплекті ( старого зразка), вартістю 300,00 грн., лом металевий довжиною 1 метр ( вага 10 кг, бувший у користуванні радянського виробництва), вартістю 150,00 грн. Після чого утримуючи викрадене майно, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 4916.67 грн., що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи № 1829 від 17.05.2024. У відповідності до п. 1 Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженого Законом України від 08.05.2024 № 3684-1Х, строк дії воєнного стан) в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Угодою про визнання винуватості від 13 червня 2024 року сторони погодили покарання ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком термін якого буде визначено судом з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
ОСОБА_4 в свою чергу згоден понести покарання, визнає вину в скоєному.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання. Стверджував, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.
Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.
Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості допускається у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких завдано шкоду правам та інтересам окремих осіб, якщо потерпілим надано письмову згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.
Під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_6 надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, зобов'язання взяті за угодою обвинувачуваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 13.06.2024 року, визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому, узгоджене угодою покарання.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374,475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 13 червня 2024 року, укладену у кримінальному провадженні №1-кп/190/118/23 (єдиний унікальний номер 190/1296/24), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041560000230, між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене угодою про визнання винуватості, покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки.
У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по кримінальному провадженню, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , - залишити останьому, як йому належні.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, понесені на проведення експертизи в сумі 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 40 коп.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя П?ятихатського районного суду
Дніпропетровської області ОСОБА_1