Справа № 188/1209/23
Провадження № 2/188/193/2024
09 вересня 2024 року смт. Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючої судді Курочкіної О.М.
секретар судового засідання Фесик Ю.В.
справа №188/1209/23
позивач: ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
відповідач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля»
представник відповідача Єлістратов Р.В.
про відшкодування моральної шкоди, завданої від нещасного випадку на виробництві
ОСОБА_1 звернулась до суду з про відшкодування моральної шкоди, завданої від нещасного випадку на виробництві в розмірі 100000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, позивачка працювала на підприємствах ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» завжди дотримувалася техніки безпеки сумлінно ставилась до своєї роботи, але 30 жовтня 2006 року отримала травму ноги під час виконання посадових обов'язків, про що свідчить акт форми Н-1 від 30 жовтня 2006 року.
Позивачка неодноразово проходила лікування і після проходження МСЕК, з 03.07.2006 року їй встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 40% та встановлено третю групу інвалідності по трудовому каліцтву.
16.06.2011 року їй сукупно встановлено 30% втрати професійної працездатності в зв'язку з професійним каліцтвом безстроково.
Позивачка вважає, що вона втратила своє здоров'я та їй завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що її турбує фізичний біль, погане самопочуття, порушення душевної рівноваги, а тому просила суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків 100 000 грн.
В судове засідання сторони надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Сторона позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, заперечення обгрунтовано у відзиві.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачу повторно призначено 30% стійкої втрати професійної працездатності безстроково . Відповідно до висновку комісії з розслідування нещасного випадку є ОСОБА_1 , яка порушила п.2.4 «Інструкції з охорони праці, безпечному виконанню робіт та поведінці у шахті машиніста котельні».
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов до висновку, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач працювала у підрозділах підприємства відповідача, що підтверджується копією трудової книжки позивача, яка міститься в матеріалах справи.
Позивачем надано суду акт нещасного випадку на виробництві з якого вбачається, що 30.10.2006 року вона отримала травму ноги на робочому місті.
Також з акта вбачається, що позивач порушив законодавство про охорону праці.
Внаслідок отриманої травми на виробництві їй були заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення її особистих немайнових прав, таких як право на охорону здоров'я та безпечну працю, це призвело до порушення її звичайного способу життя та вимагає від неї додаткових зусиль для організації життя. ОСОБА_1 зазнала зменшення обсягу трудової діяльності, була звільнена з займаної посади за станом здоров'я.
16.06.2011 року їй сукупно було встановлено 30% втрати професійної діяльності безстроково , що підтверджується довідкою до акта огляду міжрайонної профпаталогічної МСЕК серії 10ААА №059439 та довідкою про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності серії 10ААА №008860, вона перебуває на обліку і отримує страхові виплати в управлінні виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.
Частиною 5 статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд відхиляє заперечення відповідача у відзиві на підставі повторності встановлення
стійкої втрати професійної працездатності згідно довідки МСЕК від 16.06.2011 року так як відповідачем не доведено і не зазначено факт відшкодування позивачу моральної шкоди при первинному встановленні стійкої втрати професійної працездатності згідно довідки МСЕК від 03.07.2007 року.
Позивач має право реалізації свого права на відшкодування моральної шкоди один раз. Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №210/3177/17.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з'ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.
Надані позивачем докази вказують, що ушкодження здоров'я відбулося при виконанні нею трудових обов'язків, що у свою чергу призвело до моральних страждань.
Суд, керуючись ч.2 ст.1167 ЦК, не погоджується із запереченнями відповідача щодо відсутності права на відшкодування моральної шкоди в зв'язку з наявністю вини позивачки в причинах нещасного випадку, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно з ст.38 Гірничого закону України до обов'язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, безпека гірничих робіт, охорона праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах.
Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановленняїй стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15).
Суд, при визначені розміру моральної шкоди оцінює глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, втрату 30% професійної працездатності пожиттєво, призначення позивачу третьої групи інвалідності, характер професійних захворювань, їх наслідки для здоров'я позивача та, керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 60 000 грн. з урахуванням податків і зборів фізичних осіб, що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
На підставі наведеного, керуючись ст. 23, 1167-1168 ЦК України, ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 4, 6, 13 ЗУ «Про охорону праці», ст.ст. 1, 38 Гірничого Закону України, ст.ст. 1, ст.ст. 4, 10, 12, 13,19, 23, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої від нещасного випадку на виробництві задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» ЄДРПОУ 00178353 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 рнокпп НОМЕР_1 прож. за адресою: АДРЕСА_1 в якості відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання та травми грошові кошти у розмірі 60000 гривень з урахуванням податків з доходів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» ЄДРПОУ 00178353 на користь держави судовий збір в розмірі 2684.00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О. М. Курочкіна