Справа № 212/7686/24
2/212/3428/24
09 вересня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», Приватного нотаріусу Бригіда Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний виконавець Сидорук Леся Вікторівна, -
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись у його обґрунтування на те, що 04.10.2021 р. приватний нотаріус Бригіда В. О. видав виконавчий напис № 32060 про стягнення з позивача на користь відповідача боргу за кредитним договором в загальній сумі 40019,16 грн. На підставі такого виконавчого напису було відкрито виконавче провадження 25.11.2021 року приватним виконавцем Сидорук Л. В. Вважаючи такий виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, зазначала, що він був вчинений у порушення визначеного законом порядку, без доведення безспірності заборгованості та з порушенням строків давності заявлених вимог, про існування якого позивачці до не давна не було відомо. Таким чином просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 32060 від 04.10.2021 р. приватного нотаріуса Бригіда Володимира Олександровича, стягнувши з відповідачів на користь позивачки понесені судові витрати з оплати судового збору.
Ухвалою суду від 5 серпня 2024 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
Позивачка, ОСОБА_1 , не висловила заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Від представника АТ «ПУМБ» на адресу суду надійшла заява про визнання позовних вимог, на підставі якої представник банку не заперечував проти задоволення вимог ОСОБА_1 , просив вирішити спір за відсутності такого відповідача та стягнути з АТ «ПУМБ» лише 50% від суми судового збору.
Приватний нотаріус Бригіда В. О., будучи належним чином повідомленим про наявність позову ОСОБА_1 до нього про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, своїм правом на подання відзиву на позов по справі не скористався.
Третя особа, приватний виконавець Сидорук Л. В., також будучи повідомленою про наявність позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, своїм правом на подання пояснень третьої особи на позов не скористалась.
Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд встановив, що 04.10.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Бригіда Володимир Олександрович, видав на підставі п. 2 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, виконавчий напис, реєстр № 32060, за яким з ОСОБА_1 за кредитним договором № 6257019465427 від 19.03.2015 року, укладеним з АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є АТ «ПУМБ», на користь відповідача було звернуто стягнення на заборгованість загалом в сумі 40019,16 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Суд також встановив, що на підставі заяви представника стягувача приватним виконавцем Сидорук Л. В. було постановою від 01.11.2021 р. відкрито виконавче провадження № 67323851 про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Бригіда Володимира Олександровича від 04.10.2021 р., реєстр № 32060.
Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За п. п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (в редакції до 26 листопада 2014 року), документами, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. При цьому для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року N 662 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 були внесені зміни.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою від 1 листопада 2017 року Вищого адміністративного суду України, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині внесених змін, зокрема, розділ 2, за яким внесено до такого "Переліку документів" "кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису за якими додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості."
Таким чином суд встановив, що для видачі виконавчого напису нотаріусу відповідно до "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", документами, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є саме нотаріально посвідчені кредитні угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, які для одержання виконавчого напису повинні подаватися нотаріусу в оригіналі разом із документами, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року по справі № 826/20084/14.
Натомість, суд встановив, що договір кредиту № 6257019465427 від 19.03.2015 року, укладений позивачем із АТ "Банк Ренесанс Капітал", не був нотаріально посвідчений, внаслідок чого у порушення ст. 87 Закону України "Про нотаріат", п. п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", п. 1 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", приватним нотаріусом Бригіда В. О. було видано 04.10.2021 р. спірний виконавчий напис, реєстр № 32060.
Також суд зазначає, що на підставі ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, а безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов'язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому сам по собі цей факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості.
Таким чином суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур, оскільки суд повинен установити чи мав на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник безспірну заборгованість перед стягувачем.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15 а також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року по справі № 320/8269/15-ц, від 27 березня 2019 року по справі № 137/1666/16-ц та від 2 липня 2019 року по справі N 916/3006/17.
Суд зазначає, що нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише стягувачем, тому не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином суд робить висновок, враховуючи положення ст. 15, 16, 18 ЦК України та ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. В свою чергу, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис:
1) з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення;
2) а також з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Отже, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року по справі № 645/1979/15-ц.
Зважаючи на викладене обґрунтування, суд не вбачає необхідності вдаватись до вирішення питання про безспірність вимог АТ «ПУМБ».
Таким чином, встановивши в судовому засіданні факт порушення приватним нотаріусом Бригіда В. О. процедури вчинення виконавчого напису від 04.10.2021 р., реєстр № 32060, за яким з ОСОБА_1 за кредитним договором № 6257019465427 від 19.03.2015 року, укладеним з АТ "Банк Ренесанс Капітал", на користь відповідача було звернуто стягнення на заборгованість у загальній сумі 40019,16 грн., то вказане є самостійною та достатньою підставою для визнання зазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно із переліченим вмотивуванням заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Бригіда В. О. від 04.10.2021 р., реєстр № 32060.
Суд при цьому вказує, що справи за спорами про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого, мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Отже, приватний нотаріус є неналежним відповідачем у справі щодо визнання виконавчого напису недійсним, тому у вимогах до такого відповідача ОСОБА_1 слід відмовити, внаслідок чого на приватного нотаріуса не можуть бути покладені зобов'язання зі сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2019 року по справі № 519/77/18.
Згідно із ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Сплата позивачкою судового збору в сумі 1211,20 грн. при поданні до суду даного позову підтверджується квитанцією та випискою із зарахування судового збору.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Суд встановив, що до початку розгляду справи по суті представник АТ «ПУМБ» подав заяву про визнання позову ОСОБА_1 .
Отже, враховуючи викладене, з АТ «ПУМБ» на користь позивачки підлягає стягненню 50% понесених витрат позивачкою з оплати судового збору, що становить 605,60 грн., а решта сплаченого нею судового збору, що становить відповідно 605,60 грн., підлягає поверненню їй з державного бюджету.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», Приватного нотаріусу Бригіда Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний виконавець Сидорук Леся Вікторівна, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 04.10.2021 р. приватним нотаріусом Бригіда Володимиром Олександровичем, реєстр № 32060, за яким з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» було звернуто стягнення боргу в загальній сумі 40019,16 грн.
Стягнути з Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого нею 25 липня 2024 року згідно квитанції № 155850406.1:WEB, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл./Покр. район/22030101, Код отримувача (код ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України, Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA048999980313151206000004648, Код класифікації доходів бюджету 22030101, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 9 вересня 2024 року.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне Товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ: 14282829, розташоване в м. Києві по вул. Андріївській 4.
Відповідач: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, розташований в м. Києві по пр. Григоренка 15 прим. 3.
Третя особа: ОСОБА_3 , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області, розташована в м. Дніпро по вул. Б. Хмельницького 4 офіс 5.
Суддя: Д. О. Козлов