Справа № 201/6822/24
Провадження № 2/201/3031/2024
05 вересня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Батманової В.В.,
з секретарем судового засідання Турбаївською М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Національної академії Служби безпеки України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 10.06.2024 надійшла позовна заява Національної академії Служби безпеки України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що між Університетом та ОСОБА_1 30.08.2021 було укладено договір про надання освітніх послуг Національною академією Служби безпеки України № 133 за яким відповідач взяв на себе обов'язки замовника та Одержувача освітньої послуги під час надання освітньої послуги.
Наказом від 30.08.2021 за № 214 ОСОБА_1 було зараховано із 01 вересня 2021 року на навчання за кошти фізичних та/ або юридичних осіб на 1 курс денної форми навчання за спеціальністю 256 «Національна безпека (кіберзахист, забезпечення державної безпеки в інформаційній сфері».
29.01.2024 наказом № 14-ос відповідача було відраховано зі складу студентів Національної академії Служби безпеки України. Заборгованість за договором від 30.08.2021 склала 19 349,20 грн., крім того пеня на вказану суму за період з 25.08.2023 по 02.05.2024 склала 4 863,60 грн., якій позивач просить стягнути з відповідача.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 10.06.2024 указана позовна заява передана для розгляду судді Батмановій В.В.
Ухвалою судді від 11 червня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Національної академії Служби безпеки України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник позивача просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, проти заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 30.08.2021 між Університетом та ОСОБА_1 було укладено договір про надання освітніх послуг Національною академією Служби безпеки України № 133 за яким відповідач взяв на себе обов'язки замовника та Одержувача освітньої послуги під час надання освітньої послуги.
Наказом від 30.08.2021 за № 214 ОСОБА_1 було зараховано із 01 вересня 2021 року на навчання за кошти фізичних та/ або юридичних осіб на 1 курс денної форми навчання за спеціальністю 256 «Національна безпека (кіберзахист, забезпечення державної безпеки в інформаційній сфері».
29.01.2024 наказом № 14-ос відповідача було відраховано зі складу студентів Національної академії Служби безпеки України.
Відповідно до п. 15 Договору від загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 126 400 грн., вартість одного навчального року складає 31 600 грн.
Однак відповідачем обов'язок щодо перерахування на розрахунковий рахунок Університету грошових коштів своєчасно виконано не було про що свідчить відомості картки особового рахунку відповідача.
На день відрахування відповідачем обов'язок зі сплати не виконано, залишилася не погашена заборгованість в сумі 19 349,20 грн. Відрахування відповідача не припиняє його обов'язку оплатити освітню послугу.
Пунктом 18 Договору передбачено сплату пені за не своєчасну оплату освітніх послуг.
Згідно наданого розрахунку заборгованість відповідача за період з 25.08.2023 по 02.05.2024 складається з суми основного боргу - 19 349,20 грн., пені у розмірі 4 863,60 грн.
Проте, станом на дату розгляду даної цивільної справи докази виконання відповідачем вимоги позивача відсутні.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються і виконуються особою у межах, установлених договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, в строки, та в порядку, що встановлені договором.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних витрат та 3% річних від вказаної суми необхідно зазначити наступне.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 18 Договору боржнику належить сплатити пеню в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення.
Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 598, 610, 625, 903 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Національної академії Служби безпеки України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національної академії Служби безпеки України (код ЄДРПОУ 20001823) заборгованість за договором від 30.08.2021 № 133 за період з 25.08.2023 по 02.05.2024 у вигляді основної заборгованості у розмірі 19 349 (дев'ятнадцять тисяч триста сорок дев'ять) грн. 20 коп., пені у розмірі 4 863 (чотири тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 60 коп., а всього 24 212 (двадцять чотири тисячі двісті дванадцять) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національної академії Служби безпеки України (код ЄДРПОУ 20001823) судові витрати зі сплати судового збору розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Батманова