Справа №452/1525/17 Головуючий у 1 інстанції:Кравців В.І.
Провадження №22-ц/811/1713/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
про залишення апеляційної скарги без руху
12 серпня 2024 року м. Львів
Львівський апеляційний суд в складі судді Левика Я.А., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -
заочним рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2017 рокупозовом ОСОБА_3 задоволено повністю.
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 травня 2024 року заяву адвокатки Доготер Оксани Георгіївни в інтерсах відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, - залишено без задоволення.
Вказане рішення в загальному порядку оскаржила ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст. 294 ЦПК України (в редакції чинній до 15.12.2017р.), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Оскільки, оскаржуване рішення було проголошено 29 вересня 2017 року, а апеляційна скарга подана 31 травня 2024 року, тобто майже через сім років після його проголошення, слід вважати, що така подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження, особі, що подала скаргу слід було б подати клопотання про його поновлення із зазначенням обґрунтованих доводів поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. Однак, апелянтом такого клопотання не подано.
Згідно ч.3 ст.357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім цього, слід зазначити, у п.п. 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) від 29 жовтня 2015 року, яке набуло статусу остаточного 29 січня 2016 року, за якими Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).
У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Також, як вбачається із скарги та доданих до неї документів така подана всупереч вимогам ст. 357 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Так, особою, що подала скаргу не сплачено судового збору у встановленому законом порядку за її подання.
Так, апеляційна скарга може бути прийнята до розгляду за умови сплати:
- судового збору згідно пп.6, п.1, ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (чинного на момент подання апеляційної скарги) в розмірі 768 грн. (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, враховуючи оспорювану суму та коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, зважаючи на те, що апеляційна скарга подана в електронній формі (960*0,8)) за такими реквізитами:
Найменування суду: Львівський апеляційний суд
Адреса суду: 79008, м.Львів-8, пл. Соборна, 7
Отримувач коштів: УК у Личаківському районі м. Львова
(Личаківський) 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA808999980313131206080013954
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Натомість, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказує, що згідно посвідчення № НОМЕР_1 від 12.12.2023 року ОСОБА_2 є учасником бойових дій та звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Відповідно до правового висновку, викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20 (провадження № 11-128заі20), пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Подібні висновки зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11- 95заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
Системний аналіз наведених норм закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що у кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).
Крім того, відповідно до висновку Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 285/3858/17 (провадження № 61-34722св18) «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Верховний Суд зазначає, що зазначена пільга щодо сплати судового збору поширюєтьсяна учасників бойових дій, які звертаються до суду як позивачі за захистом своїх порушених прав».
Оскільки в даній справі виник спір про позбавлення батьківських прав, який не пов'язаний винятково зі статусом учсаника бойових дій, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору.
Враховуючи вказане, апеляційну скаргу слід залишити без руху для усунення вказаних вище недоліків, а саме: надання апелянту можливості подати апеляційному суду заяву (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням обґрунтованих доводів поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження , сплати судового збору за подання скарги у відповідності до вимог закону за вказаними вище реквізитами, або подання суду доказів звільнення від сплати судового збору.
Особу, що подала скаргу слід попередити про те, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали в частині недоліків щодо сплати судового збору, скарга буде вважатись неподаною та їй повернута, в частині недоліків щодо подання заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Оригінал квитанції, що підтверджує сплату судового збору, або докази звільнення від сплати судового збору та інші документи на виконання вимог ухвали, необхідно у визначений строк подати Львівському апеляційному суду.
Керуючись ст.ст. 185, 352, 357 ЦПК України,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2017 року- залишити без руху.
Надати особі, що подала скаргу строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали.
У випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк в частині недоліків щодо подання заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
У випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк в частині недоліків щодо сплати судового збору, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Суддя Я.А. Левик