СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-а/759/211/24
ун. № 759/18137/24
09 вересня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 3 роти 3 батальйонуполку 1 патрульної поліції УПП у м.Києві старшого лейтенанта Коваленка Анатолія Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора 2 взводу3 роти 3 батальйонуполку 1 патрульної поліції УПП у м.Києві старшого лейтенанта Коваленка А.П. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2024 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. Справу передано судді 06.09.2024 року.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Позивач у позовній заяві зазначає відповідачем інспектора 2 взводу 3 роти 3 батальйонуполку 1 патрульної поліції УПП у м.Києві старшого лейтенанта Коваленка А.П. , однак згідно з правовим висновком Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17, посадова особа відповідного органу діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені відповідного органу, тобто посадова особа не може виступати самостійним відповідачем при розгляді судом справ в порядку, передбаченому КАС України.
У свою чергу, інспектор є посадовою особою Управління патрульної поліції в м. Києві, яке входить до структури Департаменту патрульної поліції, яка на виконання своїх посадових обов'язків винесла постанову про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи вищевикладене, посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у цьому випадку є Департамент патрульної поліції, тобто суб'єкт владних повноважень, від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки Управління патрульної поліції в м. Києві є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції.
Разом з тим, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 по справі № 724/716/16-а, Верховний суд дійшов висновків, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Водночас колегія суддів зазначила, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Отже позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів та подати уточнену позовну заяву для суду та відповідачів.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України «Про судовий збір», а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей закон не передбачає.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду указала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 рік становить 605 гривень 60 копійок.
Позивачем квитанція про сплату судового збору за подання адміністративного позову, до матеріалів справ не долучена та не надано документів, які б підтверджували звільньнення його від сплати судового збору.
Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Згідно ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на її усунення.
Керуючись ст.ст. 5, 94, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 3 роти 3 батальйонуполку 1 патрульної поліції УПП у м.Києві старшого лейтенанта Коваленка Анатолія Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Твердохліб