СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5696/24
ун. № 759/17160/24
09 вересня 2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024105080000897 від 09.08.2024 року за ознаками кримінального проступку передбаченого ст.290 КК України, -
встановив:
21.08.2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно.
Вказане клопотання обґрунтовується тим, що ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києві проводиться дізнання у кримінальному провадженні № 12024105080000897, відомості про яке внесені до ЄРДР 09.08.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України.
Дізнанням встановлено, що 09.08.2024 до Святошинського УП ГУНП у м. Києві надійшло повідомлення працівників УПП у м. Києві ДПП про те, що за адресою: м. Київ, Берестейське шосе, 7, було зупинено водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та під час перевірки документів та транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «GOLF 2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, 1984 року випуску, ідентифікаційний номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , було виявлено ознаки зміни номера кузова (ЄО 47569).
09.08.2024 під час огляду місця події за адресою: м. Київ, Берестейське шосе, 7, транспортний засіб, а саме: автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «GOLF 2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, 1984 року випуску, ідентифікаційний номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , був оглянутий та вилучений на майданчик тимчасового утримання ТЗ на території Святошинського УП ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, пр. Берестейський, 109.
Також під час огляду місця події користувач вищевказаного автомобіля ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності двох понятих добровільно надав для огляду і вилучення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім?я ОСОБА_5 , серії НОМЕР_3 від 26.02.2008 на транспортний засіб - автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «GOLF 2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, 1984 року випуску, ідентифікаційний номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , який було поміщено до спеціального пакету НПУ № EXP 0171893, а також ключі від вищезазначеного транспортного засобу, які були поміщені в ході проведення огляду місця події до спеціального пакету НПУ № EXP 0170930.
09.08.2024 автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «GOLF 2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, 1984 року випуску, ідентифікаційний номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім?я ОСОБА_5 , серії НОМЕР_3 від 26.02.2008 на транспортний засіб - автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «GOLF 2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, 1984 року випуску від вищезазначеного транспортного засобу, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
09.08.2024 призначено судово-технічну експертизу документів, а саме свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ім?я ОСОБА_5 , серії НОМЕР_3 від 26.02.2008 на автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «GOLF 2», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
09.08.2024 призначено транспортно-трасологічну експертизу транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «GOLF 2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, 1984 року випуску, ідентифікаційний номер кузова (шасі) НОМЕР_2 .
Визнавши транспортний засіб - автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «GOLF 2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, 1984 року випуску, ідентифікаційний номер кузова (шасі) НОМЕР_2 який було поміщено на майданчик тимчасового утримання ТЗ на території Святошинського УП ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, пр. Берестейський, 109 речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024105080000897 від 09.08.2024, дізнавач, прокурор має доступ до нього, з метою прийняття відповідних процесуальних рішень спрямованих на висвітлення всіх обставин події. Однак повернувши тимчасово вилучене майно особі у якої було його вилучено, завдання кримінального провадження фактично нівелюються, а також неможливо буде визначити предмет доказування у даному кримінальному провадженні.
З метою збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, прокурор просить накласти на вказане тимчасово вилучене майно.
В судове засідання належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи Святошинська окружна прокуратура м.Києва, свого уповноваженого представника в до суду не направила, при подачі клопотання прокурор не просив суд розглядати клопотання за його відсутності, не подав через канцелярію суду клопотання про залишення клопотання без задовлення, його неявка не перешкоджає розгляду.
Дослідивши докази, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Чинним КПК України не регламентовано, яке саме процесуальне рішення підлягає винесенню слідчим суддею у випадку неодноразових неявок прокурора чи слідчого.
Вирішуючи вищезазначене питання, слідчий суддя виходить з положень ст.2 КПК України, відповідно до якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Виходячи із засад кримінального провадження, передбачених ст.ст.7, 9, 22 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для відмови у задоволенні клопотання, оскільки, як вбачається з процесуальної поведінки прокурора, він не підтримує його вимоги та не має наміру доводити перед судом його обґрунтованість.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7,9,22,170-173, 175, ,245,309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
У задоволенні клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024105080000897 від 09.08.2024 року за ознаками кримінального проступку передбаченого ст.290 КК України. - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1