СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/468/24
ун. № 759/6150/23
04 вересня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою та зверенння застави в дохід держави у кримінальному провадженні № 12023100080001318, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2023 р. стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
На розгляді суду знаходиться вказане кримінальне провадження.
Ухвалою суду від 12.06.2024 року обвинуваченого ОСОБА_3 було оголошено в розшук та дозволено затримання з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судове провадження зупинено.
03.09.2024 року обвинуваченого ОСОБА_3 затримано та 04.09.2024 доставлено до суду.
Ухвалою суду від 04.09.2024 кримінальне провадження відновлено та призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою та зверенння застави в дохід держави, в обгрунтування якого зазначено, що обвинувачений порушив застосований до нього запобіжний захід у виді застави та неодноразово не з'являвся на виклики до суду, що свідчить про те, що вказаний запобіжний захід не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігти ризикам, передбаченим п.1,п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, окрім того вказані обставини є підставою для звернення завстави в дохід держави.
Захисник заперечив проти заявленого клопотання прокурора з тих підстав,що прокурором не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 . Просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до ОСОБА_3 інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що не переховувався від суду, про те, що його викликали в суд не знав. Просив не застосовувати до нього найсуворіший запобіжний захід.
Вислухавши думку учасників судового провадження суд приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23.03.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 26 840 гривень.
В наступному за ОСОБА_3 було внесено заставу та 27.03.2023 він був звільнений з ДУ «Київський слідчий ізолятор.
Таким чином з моменту звільнення з-під варти ОСОБА_3 є таким, відносно якого діє запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч.7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це суд.
В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_3 протягом тривалого часу не з'являвся до суду, не повідомляв про актуальне місцезнаходження та контактні дані, у зв'язку з чим був оголошений у розшук.
Згідно ч.8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст. 194 КПК України.
На підставі вищезазначеного, суд вважає, що клопотання прокурора про звернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави, підлягає задоволенню, оскільки обвинувачений неодноразово не з'являвся на виклики суду, чим порушив умови застосованого до нього запобіжного заходу.
Доводи сторони захисту про те, що обвинуваченому не було відомо про те, що його викликали до суду, спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
У ч. 2 ст. 131 КПК України визначено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений зможе здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Вирішуючи клопотання сторони обвинувачення, суд враховує конкретні обставини інкримінованих обвинуваченому дій, ступінь їх тяжкості, існування на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах, без мети збуту.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, водночас згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) , пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86).
Суд враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії судового розгляду не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк до трьох років, репутацію обвинуваченого, його вік, майновий та сімейний стан, процесуальну поведінку, а також стан здоров'я, суд приходить до висновку, що є достатні підстави вважати, що наявний реальний ризик можливих спроб обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки у останнього відсутні достатні стримуючі фактори, а також ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. При цьому суд бере до уваги те, що на даний час на розгляді Шевченківського районного суду Києва та Соломянського районного суду міста Києва перебувають обвинувальні акти стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 309, ч.2 ст.307 КК України, де під час судового розгляду ОСОБА_3 також допускав неодноразові неявки, про що свідчать винесені судом ухвали про привід останнього. Крім того, згідно ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 10.05.2024 (справа 760/7154/22 суддя ОСОБА_6 ) ОСОБА_3 було оголошено в розшук судом.
Керуючись вимогами ст.177, 178. ч.1 ст.194 КПК України, суд вважає, що ризики переховування обвинуваченого від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також вчинення останнім іншого кримінального правопорушення, на які вказує прокурор у своєму клопотанні є дійсними та триваючими, що у сукупності із даними про особу обвинуваченого та його неналежною процесуальною поведінкою під час дії запобіжного заходу у виді застави є підставою для задоволення клопотання прокурора та зміни запобіжного заходу на тримання під вартою.
Стан здоров'я обвинуваченого є задовільним та не виключає його перебування під вартою в умовах слідчого ізолятора.
Водночас, суд керуючись п.3 ч.4 ст.183 КПК України при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою не визначає розмір застави, оскільки відносно ОСОБА_3 вже діяв такий запобіжний захід як застава, але він не зміг забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.177,ст.178, ст. 183,ст.182,ст.331, ст.ст. 369, 372 КПК України, суд-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 01 листопада 2024 року включно, та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України заставу в розмірі 26 840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., внесену за обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 23.03.2023.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 01 листопада 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1