СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6048/24
пр. № 2/759/2897/24
02 вересня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,
25.03.2024 р. Кудіна А.В. , яка представляє інтереси позивача, звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором №2033110012 у розмірі 216943,13 грн. В обґрунтування позову вказує на не виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаними договорами і отриманням позивачем права вимоги як кредитора за договорами факторингу.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач не скористався правом подання відзиву.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі N 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі N 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження N 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі N 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі N 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі N 24/260-23/52-б).
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 04.09.2020 р. між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2033110012 за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах.
Згідно п.1.1. договору банк надає 150000,00 грн. на споживчі цілі, 150 грн. на сплату додаткових послуг банку, а саме: послуга «СМС+Довідка», послуга «Кредитний пакет», 3600,00 грн. на придбання послуг зі страхування у СК «Арсенал Лайф» «Страхування від нещасного випадку». Загальний розмір кредиту: 153750,00 грн. Дата остаточного повернення кредиту 04.09.2025 року.
Згідно п.1.2. договору Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись: Фіксована процентна ставка 36.00% річних.
Згідно п. 1.3. договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов'язання, реквізити якого визначені у Додатку №1 до кредитного договору.
Згідно п.1.4. договору, датою (моментом) надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору. Кредит надається шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу банку.
Окрім кредитного договору відповідачем також підписано графік платежів та розрахунок вартості кредиту до кредитного договору №2033110012 від 04.09.2020 р., орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, заяву-приєднання (акцепт) від 04.09.2020 р. до оферти щодо укладення договору добровільного страхування життя, а також паспорт споживчого кредиту у якому містяться основні умови кредитування.
28.06.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Акціонерним товариством «ОТП Банк» укладено договір факторингу №28/06/23 від 28.06.2023 р. за умовами якого клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржником, в розмірі портфеля заборгованості.
Згідно п.1.3. договору факторингу, за цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №28/06/23 від 28.06.2023 р. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №2033110012 щодо стягнення заборгованості у розмірі 216943,13 грн. з яких: 132988,13 грн. загальна сума боргу по тілу, 60701,66 грн. заборгованість по відсоткам.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В силу ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Суд відзначає, що позовні вимоги ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" обґрунтовані тим, що розмір заборгованості за кредитними договорами, укладеними відповідачем, становить ту суму, що зазначена у додатках до договорів факторингу, за якими позивач набув право вимоги до відповідача як кредитор у зобов'язанні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно був укладений кредитний договір №2033110012 з Акціонерним товариством "ОТП Банк".
Проте, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитної заборгованості відповідача, її розмір та період, порядок нарахування заборгованості, внесені відповідачем платежі на погашення заборгованості, розмір та порядок виникнення тіла кредиту за який слід розраховувати розмір заборгованості.
Суд вважає, що додатки до договорів факторингу (акти прийому-передачі реєстру боржників та витяг з реєстру боржників, в яких зазначено прізвище, ім'я та по батькові боржника, номер договору, дата його укладання та сума боргу) без банківської виписки з особового рахунку позичальника жодним чином не підтверджує, яку суму коштів отримав відповідач за укладеними договорами, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена ним, а яка частина сплачена не була стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування.
Посилання позивача на розрахунок заборгованості за кредитним договором №2033110012 від 04.09.2020 р. за період з 28.06.2023 по 29.02.2024 р. не підтверджує з достатньою імовірністю розмір заборгованості, оскільки з нього неможливо встановити ні періоду нарахування заборгованості за відсотками, ні порядок її нарахування, оскільки позивачем вказується сума нарахувань, визначена первісним кредитором без проведених розрахунків.
За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеним ним з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога ".
При цьому у суду відсутній обов'язок суду вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує позивач, оскільки відповідно до приписів ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі N 910/18036/17.
Таким чином, у зв'язку із недоведеністю позовних вимог позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 13, 141, 81, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду м. Києва, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя І.Ю.Єросова