СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/14629/24
пр. № 3/759/5275/24
05 вересня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Поплавська О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
07.07.2024 приблизно о 12:43год. в м. Києві по вул. Єфремова, 21, водій ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував транспортним засобом «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду для визначення стан у сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, та повідомив, що дійсно 07.07.2024 він знаходився в автомобілі «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Єфремова, 21, де до нього підійшли працівники поліції які звинуватили його в керуванні автомобілем який не має заднього бамперу. Однак до цього автомобілем керувала ОСОБА_2 , яка попросила його. припарковати автомобіль ближче до бровки, у зв'язку з чим вони помінялись місцями та ОСОБА_1 не здійснював рух на автомобілі, отже не був водієм. Також ОСОБА_1 звернув увагу суду на те, що йому було запропоновано проїхати на обстеження на стан сп'яніння, однак не було запропоновано на місці пройти обстеження на стан сп'яніння за допомогою портативного пристрою. ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд у лікаря нарколога, та за результатами обстеження останній не перебував у стані сп'яніння. Також ОСОБА_1 вказав на численні порушення з боку працівників поліції при складанні адміністративних матеріалів, зокрема те, що йому не повідомлялось про відеофіксацію яку проводили працівники поліції на нагрудні відеокамери, в протоколі про адміністративне правопорушення практично неможливо прочитати час його складання, до протоколу долучено направлення на проходження огляду яке не вручалось ОСОБА_1 , не вказано свідка події, відеозапис з відеокамер працівників поліції не є безперервним.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що 07.07.2024 вона керувала автомобілем «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 та зупинившись за адресою: м. Київ, вул. Єфремова, 21. Пасажиром зазначеного автомобіля був ОСОБА_1 якого після зупинки автомобіля ОСОБА_2 попросила припаркувати вказаний автомобіль ближче до бровки, оскільки вона має не значний стаж водіння, та вона з ОСОБА_1 помінялись місцями. В цей час до них підійшли працівники поліції та почали звинувачувати ОСОБА_1 в порушенні ПДР, хоча за кермом зазначеного автомобіля він не їхав.
Суддя, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення порушення водіями, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 2 ст. 130 КУпАП, передбачає, що повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з положеннями ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівник поліції після зупинки транспортного засобу в процесі спілкування повідомив ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, у зв'язку із чим запропонував пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння (бодікамера 473826 на 12:49:10), однак ще до моменту роз'яснення працівником поліції де саме ОСОБА_1 може пройти такий огляд, останній в категоричній формі відмовився від проходження огляду та після роз'яснення йому наслідків відмови від проходження огляду відмовився ОСОБА_1 повідомив, що такі наслідки йому відомі. Після чого поліцейський ще раз запитує у ОСОБА_1 (бодікамера 473826 на 12:49:28), чи згоден він на місці пройти огляд чи у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відмовляється.
Суддею не встановлено з боку працівників патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
Таким чином, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, винуватість особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 101700 від 07.07.2024 року, складеним та підписаним уповноваженою на це особою; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, при перегляді якого підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки та у медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння, постановою Київського апеляційного суду від 19.02.2024 якою залишено в силі постанову Святошинського районного суду м. Києва від 07.11.2023.
Твердження ОСОБА_1 з приводу того, що він не керував транспортним засобом, суд розцінює як таку, яка не підтверджується матеріалами справи та спрямована на уникнення ним відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. До того ж такі твердження спростовується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в дворі будинку та з початку відеозапису знаходився за кермом автомобіля та жодним чином не заперечує факту керування ним транспортним засобом.
Так, відповідно до відеозапису (бодікамера 473826 на 12:41:25, 12:41:25, 12:24:40) ОСОБА_1 зазначає що їхав в будівельний магазин, пропустивши пішоходів, бачив що його намагаються зупинити працівники поліції, однак не зупинився одразу оскільки не бачив місця де можна припаркуватись.
При цьому, суд не бере до уваги покази свідка ОСОБА_2 оскільки остання перебуває в дружніх відносинах із ОСОБА_1 , та її покази суперечать доказам дослідженим судом під час розгляду справи, зокрема при дослідженні відеозапису ОСОБА_2 яка сиділа на пасажирському місці, не повідомляла, що саме вона керувала автомобілем, що і не зазначалось самим ОСОБА_1 на місці зупинки. Такі покази надані з метою допомогти уникнути відповідальності ОСОБА_1 за вчинене ним порушення.
Позиція ОСОБА_1 про те, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського є не повним, не відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери працівників поліціє є цілісним та в повній мірі відображає обставити зупинки водія ОСОБА_1 , які мали місце 07.07.2024 року, та є належним і допустимим доказом у справі. Працівниками поліції було роз'яснено про здійснення відеофіксації даної події (бодікамера 473826 на 12:46:45).
Крім того, такі доводи не спростовують вину водія у відмові пройти огляд, оскільки факт відмови чітко зафіксовано. За таких обставин склад правопорушення є завершеним і чітко зафіксовано в установленому порядку.
Також, відповідно до копії постанови від 07.07.2024 серії ЕНА № 2556655, ОСОБА_1 07.07.2024 о 13год. 04хв. в м. Києві по вул. Єфремова, 21, керував ТЗ «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 в якого відсутній задній бампер передбачений конструкцією ТЗ.
Вказана постанова водієм не оскаржувалась, що також підтверджує факт керування транспортним засобом «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 .
Доводи ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення працівниками поліції складено з порушеннями ст. 256 КУпАП нічим не підтверджуються. Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 щодо непред'явлення йому направлення на проведення огляду, суд уважає необґрунтованими та такими, що не спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, адже вручення особі яка відмовилась від проходження огляду, направлення на проходження огляду, вимогами закону не передбачено.
Суд не приймає до уваги, наданий в судовому засіданні висновок КНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений 07.07.2024 відповідно до якого ОСОБА_1 не перебуває у стані сп'яніння, оскільки відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійним правопорушенням, передбаченим ст. 130 КУпАП, а огляд на стан сп'яніння в медичному закладі згідно вимог ст. 266 КУпАП повинен проводитись в присутності поліцейського. До такого висновку дійшла також Вища Рада правосуддя в своєму рішенні про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності від 14.02.2024.
Всі інші доводи ОСОБА_1 мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує та обтяжують відповідальність, у справі не встановлено.
Враховуючи, що за відмову від проходження медичного огляду водій несе відповідальність згідно з чинним законодавством так само, як і за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, а тому вимагає накладення відповідного стягнення, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень, особу порушника, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами без вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч.3 ст.30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
При цьому строк невідбутої частини стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами обчислюється судом відповідно до положень ч. 2 ст. 299, ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, згідно з якими особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Враховуючи, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 07.11.2023 яка 19.02.2024 постановою Київського апеляційного залишена без змін та набрала законної сили 19.02.2024, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУПАП та накладено додаткове стягнення у виді 1 року позбавлення права керування Т3 (невідбута частина стягнення складає 5 місяців 14 днів), суд вважає за необхідне приєднати до призначеного строку позбавлення спеціального права за даною постаново, невідбутий строк позбавлення права керування транспортними засобами, визначений за постановою Святошинського районного суду м. Києва від 07.11.2023 яка 19.02.2024 постановою Київського апеляційного залишена без змін. При цьому суддя, опираючись на вимоги ч.3 ст. 30 КУпАП, застосовує принцип повного складання невідбутої частини строку призначеного додаткового стягнення у виді позбавлення права керування ТЗ, оскільки, вказані правопорушення були вчиненні ОСОБА_1 , до закінчення строку дії такого стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ст. 30, ч. 2 ст.130, ст.ст.221, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
До призначеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 3 (три) роки, відповідно до ст. 30 КУпАП, приєднати невідбуту частину такого стягнення, призначеного постановою Святошинського районного суду м. Києва від 07.11.2023 яка 19.02.2024 постановою Київського апеляційного залишена без змін, визначивши загальний строк позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 права керування транспортними засобами 3 (три) роки 5 (п'ять) місяців 14 (чотирнадцять) днів.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн., 60 (шістдесят) коп.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Святошинський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя : О.В. Поплавська