Справа № 2-1832/11
19 серпня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі: секретаря судового засідання - Петер А.А.,
представника скаржника - ОСОБА_1 ,
представника стягувача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження скаргу ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гаркавенко Анни Валеріївни, заінтересована особа - ОСОБА_4 , -
ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду міста Києва зі скаргою, в якій просить:
-визнати протиправними дії головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анни Валеріївни щодо проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 31.08.2020 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
-визнати протиправними дії головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анни Валеріївни щодо проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 22.10.2020 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
-визнати протиправними дії головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анни Валеріївни щодо проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 12.09.2023 У виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
-визнати протиправними дії головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анни Валеріївни щодо проведення розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 20.12.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
-скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 31.08.2020 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
-скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 22.10.2020 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
-скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 12.09.2023 у виконавчому провадженні N? НОМЕР_1;
-скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 20.12.2023 у виконавчому провадженні N ?НОМЕР_1;
-зобов'язати головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анни Валеріївни, провести розрахунок заборгованості зі сплати аліментів відповідно всіх документів та постанов, наявних в матеріалах виконавчого провадження N?НОМЕР_1 відповідно до вимог чинного законодавства.
В обґрунтування скарги зазначив, що 25 вересня 2015 року відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа N? 2-1832/11, виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення зі ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 всіх видів заробітку, починаючи з 13 вересня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
Зазначає, що 10 жовтня 2018 року головний державний виконавць ОСОБА_6 ухвалив постанову про скасування заходів примусового виконання у зв'язку з повним погашенням боржником заборгованості зі сплати аліментів та виключив відомості щодо ОСОБА_5 з єдиного реєстру боржників.
Наголошує на тому, що, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, на даний час розрахунки заборгованості зі сплати аліментів здійснюються від дати відкриття виконавчого провадження, наступним чином: відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів 31.09.2020 заборгованість станом на 31.08.2020 становила 171093 грн 83 коп.; відповідно до розрахунку від 22.10.2020 заборгованість станом на 30.09.2020 становила 142412 грн 30 коп.; відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 12.09.2023 заборгованість станом на 31.08.2023 становила 203366 грн 40 коп.; відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 20.12.2023 заборгованість станом на 30.11.2023 становила 192251 грн 43 коп. Однак із зазначеними розрахунками скаржник не погоджується та вважає їх незаконними, оскільки: їх здійснено без врахування постанови про скасування заходів примусового виконання від 10.10.2018, відповідно до якої заборгованість погашена в повному обсязі; головним державним виконавцем зроблено розрахунки заборгованості, відповідно до яких за один і той самий період обраховується різний розмір заборгованості (без врахування погашеної суми заборгованості згідно постанови про скасування заходів примусового виконання від 10.10.2018); не враховано квитанції про сплату боржником аліментів на суму 10289 грн 10 коп.; головним державним виконавцем безпідставно включено суму доходу боржника, внаслідок розмір аліментів помилково було збільшено на 10288 грн 97 коп.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2024 року, головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_7
16 лютого 2024 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва поновлено ОСОБА_3 строк для подання скарги на дії головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анна Валеріївна та призначено скаргу до розгляду у судовому засіданні.
Представник скаржника у судовому засіданні вимоги скарги підтримала, просила задовольнити.
Представник стягувача у судовому засіданні заперечувала проти скарги, просила у задоволенні скарги відмовити.
Суд, вислухавши доводи представників скаржника та стягувача, дослідивши письмові матеріали скарги, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 25 вересня 2015 року відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа N? 2-1832/11, виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення зі ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 всіх видів заробітку, починаючи з 13 вересня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
10 жовтня 2018 року головним державним виконавцем Фещенко I.I. ухвалено постанову про скасування заходів примусового виконання та виключення ОСОБА_3 з єдиного реєстру боржників, у зв'язку із тим, що станом на 10 жовтня 2018 року заборгованість зі сплати аліментів боржником погашена в повному обсязі.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
На підставі статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно зі статтею 71 Закону «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
У частині третій статті 195 СК України зазначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно законодавець визначив обов'язок виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами та водночас імперативно передбачив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Стосовно доводів скаржника щодо повного погашення заборгованості, суд дійшов наступного висновку.
З цього приводу суд зазначає, що єдиним обґрунтованим доказом погашення заборгованості є квитанції про перерахування коштів, або власноручно написана заява стягувача про отримання аліментів у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів, долучених до скарги 10.10.2018 державним виконавцем винесено постанову про скасування заходів примусового виконання та виключення ОСОБА_3 з єдиного реєстру боржників, у зв'язку із тим, що станом на 10 жовтня 2018 року заборгованість зі сплати аліментів боржником погашена в повному обсязі.
Однак, ні скаржником, ні державним виконавцем не надано суду жодних відомостей про реальне здійснення такого погашення, оскільки відомості, викладені в постанові від 10.10.2018 щодо погашення заборгованості не підтверджуються жодними доказами (квитанцією про перерахування коштів, заявою стягувача про отримання аліментів у повному обсязі).
Крім того, 17.07.2018 постановою державного виконавця боржнику ОСОБА_3 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 2-1832/11 у зв'язку з тим, що виконавцем встановлено, що ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 01.02.2018 за період з 13.09.2010 по 31.01.2018 становив 76722 грн. 75 коп., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
26.03.2019 відомості про боржника ОСОБА_3 знову внесено до Єдиного реєстру боржників, оскільки станом на 26.03.2019 у ОСОБА_3 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 16.02.2018 за період з 13.09.2010 по 31.01.2018 становить 76722 грн 75 коп., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці.
Щодо доводів скаржника про наявність арифметичних помилок суд зазначає таке.
Так, Подільським районним судом м. Києва у рішенні від 11.07.2011 постановлено стягувати з боржника аліменти з 13.09.2010.
Перша оплата аліментів від боржника надійшла у квітні 2018 року, що підтверджується копією довідки про сплату аліментів, наданою стягувачем.
За загальним принципом спочатку оплата зараховується в погашення наявної заборгованості, не дивлячись на призначення платежу (якщо воно є), а вже після погашення боргу здійснюється оплата поточних платежів.
Зазначений підхід відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.01.2022 у справі № 711/679/21, згідно якого якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин (стаття 8 СК України).
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (частина друга статті 181 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).
Грошове зобов'язання представляє собою зобов'язання по сплаті грошових коштів. Воно може бути, зокрема: як договірним, так і недоговірним; готівковим і безготівковим та ін. У грошових зобов'язаннях предметом виконання виступає певна грошова сума, що має бути сплачена.
Причому сплата коштів може відбуватися як готівкою, шляхом передачі коштів, так і в безготівковому порядку.
У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу (стаття 534 ЦК України).
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частина третя статті 195 СК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що:
загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії;
положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин; в СК України не передбачено як відбувається погашення вимог за грошовим зобов'язанням. Тому в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, а саме стаття 534 ЦК України;
при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.
Отже, математичне додавання сплачених коштів за окремий період з листопада 2020 року по серпень 2023 року, розраховане скаржником, не свідчить про наявність арифметичних помилок і загальну невідповідність заборгованості зі сплати аліментів, враховуючи що до розрахунку слід брати комплексно весь період нарахувань, який почався з 13.09.2010, що може бути єдино вірним та об'єктивним розрахунком.
Таким чином, проаналізувавши фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на те, що скаржником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності дій державного виконавця щодо оскаржуваних розрахунків, державний виконавець діяв в межах і на підставі законодавства України. Такі дії виконавця підтвердила і представник стягувач у виконавчому провадженні. Також стороною стягувача підтверджено та надано довідку про розмір отриманих аліментів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гаркавенко Анни Валеріївни, заінтересована особа - ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 447-453 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гаркавенко Анни Валеріївни, заінтересована особа - ОСОБА_4 , залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення. Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 26 серпня 2024 року.
Суддя Леся БУДЗАН