Ухвала від 02.09.2024 по справі 757/39012/24-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39012/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , погоджене Прокурором третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 262 КК України, у кримінальному провадженні № 12022162510000144 від 25.01.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , за погодженням прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 262 КК України, у кримінальному провадженні № 12022162510000144 від 25.01.2022 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022162510000144 від 25.01.2022 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 262 та ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 350, ч. 1 ст. 351 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 погрожував вбивством співробітнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , який є працівником правоохоронного органу, а також групою осіб заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків та намагався вчинити викрадення вогнепальної зброї.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» до правоохоронних органів належать органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи та установи виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які на постійній основі здійснюють правозахисні та правоохоронні функції.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України» на Службу безпеки України покладається захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, забезпечення охорони державної таємниці.

Відповідно до ст. 28 зазначеного Закону співробітники Служби безпеки України при виконанні покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Недоторканність їх особи, їх честь і гідність охороняються законодавством.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.

Для забезпечення правопорядку і протидії диверсійно-розвідувальним групам згідно з пп. 5 п. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території Одеської області з 24.02.2022 з 23 год 00 хв до 05 год 00 хв введено комендантську годину, що передбачає заборону перебування у вказаний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Забезпечення контролю за дотриманням комендантської години покладалось на Головне управління Національної поліції в Одеській області та Південне територіальне управління військової служби правопорядку.

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.11.2020 № 560-ОС/дск ОСОБА_9 призначено на посаду старшого оперуповноваженого 1 сектору 1 відділу ІНФОРМАЦІЯ_2.

Близько 22 год 00 хв 03.03.2022 ОСОБА_9 разом зі співробітником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 рухався на автомобілі останнього у напрямку будинку АДРЕСА_1 , у якому він проживає.

При цьому неподалік від будівлі відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 170, корп. «А», автомобіль із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зупинено особами, які разом зі співробітниками ГУ НП в Одеській області здійснювали контроль за дотриманням комендантської години. У числі вказаних представників був ОСОБА_7 та народний депутат України ОСОБА_8 .

Співробітники Служби безпеки України ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили зазначеним особам пароль, що давав їм можливість безперешкодно пересуватись по території м. Одеса, та пред'явили службові посвідчення.

Під час перевірки документів ОСОБА_7 повідомив, що надані документи викликають сумнів у їх справжності, та запропонував ОСОБА_9 і ОСОБА_10 пройти до приміщення відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області для підтвердження факту їх працевлаштування в органах Служби безпеки України.

З метою недопущення конфлікту на вказану пропозицію ОСОБА_7 співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 погодились та разом з особами, які здійснювали патрулювання, пройшли до будівлі відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 170, корп. «А».

Співробітники відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області у телефонному режимі зв'язались із черговим ІНФОРМАЦІЯ_2, який підтвердив, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 справді є співробітниками Служби безпеки України.

Незважаючи на це, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та інші особи, які здійснювали контроль за дотриманням комендантської години, продовжували агресивно висловлюватись стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як працівників правоохоронного органу та погрожували їх затримати.

Коли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виходили з приміщення відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, народний депутат України ОСОБА_8 висловив невдоволення тим, що на одязі та автівці ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не розміщено або неправильно розміщено розпізнавальні знаки, які свідчать про те, що вони є співробітниками правоохоронних органів України.

ОСОБА_9 пояснив, що оскільки він та ОСОБА_10 є оперативними працівниками, виконують свої службові обов'язки у цивільному одязі, а тому мають право взагалі не носити розпізнавальних знаків на одязі.

При цьому народний депутат України ОСОБА_8 та інші особи, які разом із ними були задіяні в охороні громадського порядку, поводилися агресивно, на зауваження співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 не реагували та негативно висловлювались щодо правоохоронних органів.

Після того як ОСОБА_9 повторно повідомив, що він є працівником правоохоронного органу, при собі має зброю і не бажає сперечатись з особами, що здійснювали чергування з метою охорони громадського порядку та контролювали дотримання комендантської години у м. Одеса, у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень групою осіб у зв'язку з виконанням цим працівником своїх службових обов'язків.

ОСОБА_10 , розуміючи, що ОСОБА_8 має намір вчиняти протиправні дії щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , направився до них з метою їх попередження.

В цей час у ОСОБА_7 , який разом із ОСОБА_8 був задіяний у проведенні заходів з контролю за дотриманням комендантської години, раптово виник злочинний умисел щодо висловлення погрози вбивством і насильством стосовно ОСОБА_10 , у зв'язку з виконанням ним як працівником правоохоронного органу службових обов'язків.

З цією метою ОСОБА_7 заборонив ОСОБА_10 пересуватися та погрожував застосуванням зброї, вимагаючи від нього не рухатися.

Реалізуючи свій злочинний умисел щодо умисного заподіяння працівнику правоохоронного органу ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, 03.03.2022 близько 23 год 30 хв, перебуваючи поряд із проїзною частиною дороги, навпроти воріт, що ведуть до приміщення відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 170, корп. «А», усвідомлюючи неправомірність своїх дій та їх негативні наслідки, ОСОБА_8 підбіг до ОСОБА_9 , який у цей час почав рухатись до будинку, в якому проживає, що розташований неподалік зазначеного відділу поліції, наніс йому удари кулаком у голову та спину, внаслідок чого останній не втримався на ногах та впав на землю.

Коли ОСОБА_9 упав і лежав спиною на землі, ОСОБА_8 коліном притиснув його до землі та кулаком правої руки продовжував наносити удари у різні частини тіла, у тому числі в грудну клітку. При цьому ОСОБА_8 нецензурно висловлювався стосовноОСОБА_9 як працівника правоохоронного органу.

У подальшому ОСОБА_7 підійшов до місця, де ОСОБА_8 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_11 , який лежав на землі, та націливши зброю на ногу останнього, погрожував вбивством із застосуванням зброї.

Унаслідок умисних незаконних дій, вчинених щодо співробітника правоохоронного органу, який виконував службові обов'язки, ОСОБА_8 , діючи у групі осіб із ОСОБА_12 . заподіяв старшому оперуповноваженому 1 сектору 1 відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітки з гематомами грудної клітки зліва та справа, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Своїми діями, які полягали в погрозі вбивством щодо працівника правоохоронного органу та в умисному заподіянні групою осіб працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України.

Після заподіяння ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень у народного депутата України ОСОБА_8 , який, будучи обізнаним із законними вимогами щодо поводження з вогнепальною зброєю та бойовими припасами, усвідомлюючи, що у ОСОБА_9 є зброя, про що останній повідомив у присутності ОСОБА_8 у приміщенні відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, виник злочинний умисел, спрямований на викрадення вогнепальної зброї, яка, на його думку, була у сумці ОСОБА_9 .

З цією метою, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, спрямованих проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров'я людей від негативного впливу руйнуючого характеру вогнепальної зброї, бойових припасів у результаті їх неконтрольованого обігу, у порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вогнепальною зброєю і боєприпасами, у тому числі Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що ОСОБА_9 є працівником Служби безпеки України, тобто державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, та в силу ст. 26 Закону України «Про Службу безпеки України» має право зберігати, носити, використовувати і застосовувати зброю, помиляючись у предметі посягання, викрав пристрій травматичної дії «Вій», калібру 9 мм, серії НОМЕР_1 , вважаючи, що це вогнепальна зброя, із сумки, що була в руках ОСОБА_9 , який внаслідок незаконних дій ОСОБА_8 продовжував лежати на землі.

У цей час у ОСОБА_7 , який стояв поруч із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на вчинення групою осіб разом із ОСОБА_8 кримінального правопорушення - викрадення вогнепальної зброї.

Заволодівши у такий спосіб пристроєм травматичної дії ОСОБА_9 , ОСОБА_8 передав його ОСОБА_7 , вважаючи, що цей пристрій є вогнепальною зброєю співробітника правоохоронного органу.

Так, після незаконного заволодіння зазначеним травматичним пістолетом, вважаючи, що це вогнепальна зброя, ОСОБА_8 ОСОБА_13 , що поверне пістолет лише його керівнику - начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив усі дії, спрямовані на викрадення вогнепальної зброї, що перебувала у співробітника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, однак злочин до кінця не довів з обставин, що не залежали від його волі, а саме через те, що вказаний пістолет хоч візуально і схожий на вогнепальну зброю, однак є спеціальним засобом для відстрілу гумових куль і за своїми характеристиками до вогнепальної зброї не належить.

Своїми умисними діями, які полягали в закінченому замаху на викрадення вогнепальної зброїгрупою осіб, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 262 КК України.

27.08.2024 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 135 КПК України ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених чч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 262КК України.

Таким чином, ОСОБА_7 у повній відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Обґрунтована підозра ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доводиться зібраними доказами, зокрема відомостями викладеними у:

- протоколі допиту потерпілого ОСОБА_9 від 18.01.2023 в рамках якого останній повідомив обставини нанесення йому тілесних ушкоджень та викрадення пристрою травматичної дії «Вій»;

- протоколі допиту потерпілого ОСОБА_10 від 18.01.2023 в рамках якого він повідомив про обставини погрози його вбивства;

- протоколах слідчого експерименту з потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 20.01.2023 в рамках яких вони підтвердили раніше надані покази;

- протоколах допитів як свідків працівників відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 05.03.2022 в рамках якого він повідомив обставини конфлікту з ОСОБА_9 та нанесення останньому тілесних ушкоджень;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_18 від 05.03.2022 в рамках якого він повідомив обставини конфлікту ОСОБА_8 з ОСОБА_9 та нанесення останньому тілесних ушкоджень та викрадення пістолету;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 05.01.2022 в рамках якого він повідомив обставини конфлікту ОСОБА_8 з ОСОБА_9 та нанесення останньому тілесних ушкоджень та викрадення пістолету;

- протоколі пред'явлення особи для впізнання за знімками від 09.03.2022 в рамках якого потерпілий ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_7 , як особу, яка була разом з ОСОБА_8 та погрожував вбивством та застосуванням зброї;

- протоколі пред'явлення особи для впізнання за знімками від 09.03.2022 в рамках якого потерпілий ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_8 як особу, яка наносила йому тілесні ушкодження;

- протоколі пред'явлення особи для впізнання за знімками від 09.03.2022 в рамках якого свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_7 , як особу, яка погрожувала застосуванням зброї;

- протоколі пред'явлення особи для впізнання за знімками від 09.03.2022 в рамках якого свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_8 , як особу, яка наносила тілесні ушкодження ОСОБА_9 ;

- протоколі огляду від 09.03.2022 в рамках якого оглянуто публікації в якій міститься відеозапис звернення ОСОБА_8 на якому він повідомив обставини, при яких він забрав зброю в працівника Служби безпеки України;

- висновку судово-медичної експертизи від 23.05.2022 під час якої встановлено ступінь нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 ;

- інших матеріалах кримінального провадження в своїй сукупності.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 станом на теперішній час вимкнув відомі органу досудового розслідування абонентські номери операторів стільникового зв'язку, якими він постійно користувався.

З метою проведення слідчих та процесуальних дій за участі ОСОБА_7 надано доручення Головному оперативному управлінню Державного бюро розслідувань з метою встановлення місця знаходження підозрюваного.

Згідно інформування оперативного підрозділу Державного бюро розслідувань підозрюваний ОСОБА_7 може перебувати за кордоном.

Також, з метою виклику підозрюваного ОСОБА_7 на його адресу останнього місця проживання скеровано ряд повісток про його виклик.

Підозрюваний ОСОБА_7 до органу досудового розслідування не з'явився, на даний час місце його перебування невідоме.

Враховуючи, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_7 не відоме, проте у кримінальному провадженні наявні відомості про виїзд ОСОБА_7 за межі території України і можливе його перебування у країнах Європейського союзу, 30.08.2024 ОСОБА_7 оголошено в регіональний, державний, міждержавний та міжнародний розшук.

При цьому, враховуючи обставини провадження та наявність ризиків, а також те, що підозрюваний ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин у період воєнного стану в Україні, необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних діянь підозрюваного ОСОБА_7 , слід прийти до висновку, що будь-які інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку підозрюваного ОСОБА_7 , а тому відповідно до вимог ст. 183 КПК України щодо останнього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, просив відмовити.

Вислухавши пояснення прокурора, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022162510000144 від 25.01.2022 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 262 та ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 350, ч. 1 ст. 351 КК України.

- інших матеріалах кримінального провадження в своїй сукупності.

Як визначено у ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені в КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Так, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених чч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 262КК України, що є особливо тяжким злочином. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як визначено у ст. 178 КПК України, при вирішення питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.

Так, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, встановлено ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Крім того, на цей час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочинів, місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як речові докази; отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування підозрюваного та інших осіб, причетних до вчинення злочину, що дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження.

Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 має можливість та намагатиметься знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, діяв спільно з іншими особами, з якими останній перебуваючи на волі зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів вчинення кримінальних правопорушень, вчинення тиску на свідків та експертів, з метою схилити їх до відмови від надання правдивих показань та написання необ'єктивних висновків експертиз у кримінальному провадженні.

Вищеописана процесуальна поведінка ОСОБА_7 , пов'язана із намаганнями ухилитись від кримінальної відповідальності, дає підстави вважати, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, буде незаконно впливати на вже допитаних свідків у кримінальному провадженні, а також на інших осіб, які ще не допитані під час досудового розслідування та можуть володіти відомостями, що стосуються вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень.

Указане свідчить про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного - вчинення незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_7 на потерпілих та свідків, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком протиправної поведінки підозрюваного.

Таким чином встановлено ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, встановлено ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 може продовжити вчиняти злочин, у якому підозрюється та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України, враховує тяжкість покарань, інкримінованих підозрюваному, факт перешкоджання досудовому розслідуванню, вік та стан здоров'я підозрюваного та вважає наявними підстави для обрання ОСОБА_19 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання його подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , погоджене Прокурором третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 262 КК України, у кримінальному провадженні № 12022162510000144 від 25.01.2022 року - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Воложин, Мінської області, Республіки Білорусь, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше як через 48 годин з часу доставки до місця кримінального провадження забезпечити її доставку до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва для вирішення питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено о 09 год. 00 хв. 06.09.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ

121455279

Наступний документ

121455281

Інформація про рішення:

№ рішення:	121455280
№ справи:	757/39012/24-к
Дата рішення:	02.09.2024
Дата публікації:	11.09.2024
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (02.09.2024)
Результат розгляду:	клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження:	02.09.2024
Предмет позову:	-

Учасники справи:

головуючий суддя:

ХАЙНАЦЬКИЙ ЄВГЕН СЕРГІЙОВИЧ

суддя-доповідач:

ХАЙНАЦЬКИЙ ЄВГЕН СЕРГІЙОВИЧ