печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23302/21-ц
пр. 2-2079/24
05 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О. Л.
при секретарі судових засідань - Романенко Ю. О.
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, про відновлення нежитлового приміщення в початковий стан,-
У квітні 2021 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, про відновлення нежитлового приміщення в початковий стан.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що він здійснює обслуговування та експлуатацію багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідачка є власником нежитлових приміщень № АДРЕСА_5 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як зазначає позивач, 26 січня 2021 року працівниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» був складений акт по самовільному влаштуванню відповідачкою двох вхідних груп шляхом розширення та подовженню віконних отворів.
26 січня 2021 року позивачем була надіслана відповідачці вимога про необхідність надати дозвільну документацію на проведення вказаних ремонтних робіт та забезпечити доступ до приміщення працівників ЖЕД «Липкижитлосервіс». Зазначена вимога КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» відповідачем не виконана.
Жодних пояснень від відповідачки з приводу даної ситуації не надходило, проектно-дозвільна документація на підтвердження законності влаштування двох вхідних груп нежитлових приміщеннях багатоквартирного будинку останньою не надавалась. Відтак, у порушення норм чинного законодавства України, відповідачка не отримавши належних дозволів, здійснила перепланування нежитлових приміщень шляхом самовільного влаштування двох вхідних груп, яке призвело до зміни зовнішньої конфігурації багатоквартирного житлового будинку.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить зобов'язати відповідачку за власний рахунок відновити нежитлові приміщення № 1, 2, АДРЕСА_2 в початковий стан, шляхом демонтування двох вхідних груп.
Ухвалою судді від 30 квітня 2021 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
У липні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Збіглей Н. В. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень проти позову сторона відповідача зазначає про відповідність проведених ОСОБА_1 будівельних робіт нормам чинного законодавства без будь-якого втручання у несучі конструкції будинку.
Ухвалою суду від 15 вересня 2021 року провадження у даній справі зупинено в зв'язку з неможливістю розгляду до вирішення Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 640/8239/21.
Ухвалою суду від 13 травня 2024 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.
Відповідачка та представник відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.
Суд установив, що на підставі розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 20 вересня 2013 року № 509 «Про перезакріплення майна, що перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в м. Києві державної адміністрації» житловий будинок АДРЕСА_1 передано на баланс та закріплено на праві оперативного управління за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва».
ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень АДРЕСА_5 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
26 січня 2021 року працівниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» був складений акт по самовільному влаштуванню відповідачкою двох вхідних груп шляхом розширення та подовженню віконних отворів.
26 січня 2021 року позивачем була надіслана відповідачу вимога про необхідність надати дозвільну документацію на проведення вказаних ремонтних робіт та забезпечити доступ до приміщення працівників ЖЕД «Липкижитлосервіс», яка залишена без жодного реагування.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з статтею 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Частиною другою статті 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
У частині другій статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Згідно з частиною першою статті 5 цього Закону спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.
Співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм (пункти 1, 4 частини першої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Відповідно до пунктів 1.4.4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 (далі - Правила) переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
Правилами визначено, що перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Згідно з пунктом 1.4.5 вказаних Правил для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
Відповідно до пункту 1.4.6 Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
З вищенаведених законодавчих норм слідує висновок, що втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, переобладнання і перепланування приміщень у жилих будинках, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, без отримання дозвільних документів та згоди решти співвласників багатоквартирного житлового будинку заборонено.
Відповідно до пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Суд бере до уваги, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2022 року у справі № 640/8239/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року, адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) задоволено. Припинено право на початок будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (ССІ) на об'єкт будівництва: «Реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_3 » від 28 грудня 2020 року № КВ 051201222301. Скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (ССІ) «Реконструкція нежитлового приміщення АДРЕСА_3 » від 28 грудня 2020 року № КВ 051201222301.
Даним рішенням установлено, що відповідачка здійснила будівництво без належно затвердженого проєкту, а тому спірний об'єкт є самочинним будівництвом.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки обставини щодо доведеності факту вчинення відповідачкою правопорушень у сфері містобудівної документації встановлені вказаними вище рішеннями судів, що набрали законної сили, то зазначені обставини не підлягають доказуванню в зазначеній справі, в якій бере участь та ж сама особа ОСОБА_1 , щодо якої встановлено ці обставини.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що самовільне встановлення відповідачем двох вхідних груп шляхом розширення та подовженню віконних пройомів суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства, відтак, відповідачка зобов'язана за власний кошт поновити планування вказаних місць, які призвели до зміни зовнішньої конфігурації багатоквартирного житлового будинку. Суд враховує і те, що судовими рішеннями, які є преюдиційними у цій справі, встановлена незаконність проведення відповідачкою ремонтних робіт у нежитлових приміщень АДРЕСА_5 .
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази та з урахуванням наведених правових норм, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому задовольняє їх у повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати з оплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 16, 391 ЦК України, Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, статтями 4, 12-13, 81-82, 89, 141, 258-259, 263-266, 352, 354-355 ЦПК України,
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, про відновлення нежитлового приміщення в початковий стан - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_3 за власний рахунок поновити нежитлові приміщення АДРЕСА_6 в початковий стан, шляхом демонтування двох вхідних груп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва (місцезнаходження: пров. Івана Мар'яненка, 7; м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ: 35692211)
Відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст судового рішення складено 09 вересня 2024 року.
Суддя О. Л. Бусик