09.09.2024 Справа № 758/1792/24
Провадження № 2-ві/756/20/24
Унікальний № 758/1792/24
Іменем України
09 вересня 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Діденка Є.В.,
за участю секретаря Павлишина О.О.
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення учасників справи заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,
встановив:
06.09.2024 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Ткач М.М.
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М. від 09 вересня 2024 року заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Ткач М.М. по зазначеній справі, визнана необґрунтованою, та заяву передано до канцелярії суду для вирішення відводу відповідно до вимог ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
09.09.2024 року відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищевказана заява про відвід визначена за суддею Діденком Є.В.
Заява про відвід обґрунтована тим, що порушено право позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи що полягає у тому, що суддя Ткач М.М. відмовила у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, у якому сторона Позивача вважала за необхідне подати низку клопотань (одне з них - про допит свідка) і не мала можливості зробити це у першому підготовчому засіданні, про що судді Ткач М.М. повідомлено неодноразово, що сторона Позивача має важливі для повного та всебічного розгляду справи клопотання, від яких залежить подальший розгляд справи (наявні у матеріалах справи). Тому, у Позивача склалось враження про упереджене ставлення судді у цій справі до Позивача.
Частинами 7, 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Надаючи оцінку клопотанню заявника про розгляд заяви про відвід в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд зазначає, що законом передбачено розгляд заяви про відвід без виклику учасників справи, та як виняток, лише за ініціативою суду таке питання може вирішуватись з повідомленням учасників справи. Суд не вбачає необхідності у проведенні судового засідання з повідомленням учасників справи, і будь-яких вагомих аргументів для цього заява не містить.
Дослідивши доводи заяви, суд вважає, що в задоволенні заявленого відводу слід відмовити з таких підстав.
Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо , зокрема є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява N 33949/02) від 09.11.2006 визначено: стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема, у п.66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, про це вказано у рішеннях ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»).
Із вказаної заяви про відвід слідує, що відвід судді пов'язується із незгодою Позивача з процесуальними рішеннями суду і ходом розгляду справи.
Статтею 126 Конституції України проголошено, що при здійсненні правосуддя суддя є незалежним, що включає, зокрема, прийняття суддею під час здійснення правосуддя процесуальних рішень за своїм внутрішнім переконанням.
На переконання суду, наведені заявником обставини зводяться до незгоди з прийнятими процесуальним рішенням, що не свідчить про особисту упередженість судді при розгляді справи. Водночас, заперечення на відповідне процесуальне рішення, яке не підлягає окремому оскарженню, можуть бути включені заявником до апеляційної скарги, у разі її подання за результатом розгляду справи по суті.
Будь-яких достатніх, належних та допустимих доказів, або посилань на такі докази, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості чи об'єктивності при розгляді цієї справи, у матеріалах справи, зокрема і на відеозаписі засідання, та тексті заяви про відвід - немає.
Доведення факту наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, шляхом подання суду відповідних належних та допустимих доказів, є обов'язком учасника справи, яким заявлено відвід, що також обмежує зловживання з боку недобросовісних учасників процесу.
Враховуючи вищенаведене, оскільки передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючому судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Є.В. Діденко