09.09.2024 Справа № 756/1546/24
Справа № 756/1546/24
Провадження № 2/756/2016/24
05 вересня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Тихої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Філіпова М.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяви відповідача ОСОБА_2 про зміну підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання договору позики недійсним,
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання договору позики недійсним.
Відповідачем ОСОБА_2 до суду подано заяви про зміну підсудності даної справи та передачу справи на розгляд Подільського районного суду м. Києва за правилом загальної підсудності, оскільки він на підставі договору безоплатного користування кімнатою в квартирі від 01.01.2022 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і відповідач ОСОБА_5 також зареєстрований у Подільському районі за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач знятий з реєстрації в Оболонському районі м. Києва з 24.05.2017. Таким чином, враховуючи, що обидва відповідачі проживають у Подільському районі м. Києва, справа відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Подільського районного суду м. Києва.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заявлені клопотання підтримав з викладених у них підстав, вважав, що розумним та доцільним є направлення справи на розгляд Подільського районного суду м. Києва.
Представник позивача - адвокат Сенченко А.С., у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотань відповідача ОСОБА_2 , зазначила, що позов ними подано до суду з дотриманням правил підсудності, за вибором позивача, за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 в Оболонському районі м. Києва.
Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Кудрицький Р.П., у судовому засіданні зазначив, що питання щодо підсудності справи вже вирішено судом під час відкриття провадження у справі.
Вислухавши учасників справи, дослідивши заяви відповідача ОСОБА_2 про зміну підсудності та додані до них матеріали, а також довідки з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідачів, витребувані судом в порядку ст. 187 ЦПК України, суд приходить до наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст.27 ЦПК), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (частина 15 статті 28 ЦПК України).
Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред'являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.
Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, що діяла на час звернення з позовом у цій справі) вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання перебування, затвердженого Постановою КМУ від 7 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Таким чином, особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення частини першої статті 27, частини дев'ятої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється судом з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Вказаного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23).
Згідно з частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як убачається з матеріалів справи, станом на час подання позову та вирішення питання судом про відкриття провадження у справі, останнім зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 до 24.05.2017 є наступна адреса: АДРЕСА_3 .
Таким чином, враховуючи, що підсудність за даним позовом має визначатися відповідно до правил, визначених ч. 1 ст. 27, ч.ч. 9, 15 ст. 28 ЦПК України, справа підсудна Оболонському районному суду м. Києва, а отже відсутні підстави для задоволення заяв відповідача ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд до Подільського районного суду м. Києва.
Керуючись ст.ст. 2, 27, 28, 31, 197, 260, 261, 353, 378 ЦПК України, суд
У задоволенні заяв відповідача ОСОБА_2 про передачу справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання договору позики недійсним за правилом загальної підсудності на розгляд до Подільського районного суду м. Києва - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Дата виготовлення повного тексту ухвали - 09.09.2024.
Суддя О.О. Тиха