Справа № 710/1146/24 Провадження № 2/710/488/24
09.09.2024 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді - Сивоконя С.С.,
за участі секретаря судових засідань - Шпиці О.Е.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини
1. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
До Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить визначити додатковий строк у 3 (три) місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Соболівка Звенигородського району Черкаської області.
Аргументи учасників справи.
Позов обґрунтований наступним.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка здійснювала догляд за ОСОБА_2 за її життя та проводила організацію поховання останньої. Проте позивачка не звернулася протягом шести місяців після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори із заявою на прийняття спадщини померлої. Лише у липні 2024 року, під час відвідування будинку в якому постійно проживала спадкодавиця, позивачка виявила заповіт складений ще 28.10.2013 та посвідчений секретарем Соболівської сільської ради, яким ОСОБА_2 заповіла на ім'я позивачки земельну ділянку. Звернувшись до нотаріуса Шполянської державної нотаріальної контори 06.08.2024 року із заявою на оформлення спадщини на своє ім'я, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , позивачка отримала Постанову №64/02-31 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відмова мотивована тим, що позивачка не прийняла спадщину протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України. Інші спадкоємці, які могли б надати згоду на подання заяви прийняття спадщини, відсутні.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 12.08.2024 було відкрито провадження по справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явилася. Надала письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача до суду не з'явився, подав заяву в якій просив справу розглядати без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Оскільки відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе ухвалити рішення у цій справі за результатами підготовчого засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Мотивувальна частина:
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 10.03.2021 виданого Шполянськом районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), підтверджується факт смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с.Соболівка, Шполянського району, Черкаської області, про що 10.03.2021 року складено відповідний актовий запис №152. (а.с.7).
Відповідно до копії довідки від 29.07.2024 №374 виданої виконавчим комітетом Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини разом із спадкодавицею ніхто не проживав та не був зареєстрований. Малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена у спадкодавця немає. (а.с. 8).
ОСОБА_2 , на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ЧР № 031995 від 15.05.2002, належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 3,5071 га, яка розташована на території Соболівської сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт виданий на підставі рішення Соболівської сільської ради народних депутатів від 10.08.2000 року № 13/4. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6. (а.с. 9).
Державна реєстрація земельної ділянки площею 3,5071га , кадастровий номер 7125787200:02:001:0155, місце розташування - Черкаська область, Шполянський район, Соболівська сільська рада, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, налить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Державного акта від 15.05.2002 ІІ-ЧР 031995, була проведена 23.06.2017, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7105678252017. (а.с.10-12).
Відповідно до копії заповіту від 28.10.2013 року, посвідченого ОСОБА_3 - секретарем Соболівської сільської ради Шполянського району, Черкаської області, і зареєстрованого в реєстрі за № 14, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: Земельну ділянку (пай) розміром 3,5071 га, яка належить їй на праві приватної власності та на підставі державного акту ІІ- ЧР 031995 виданого Соболівською сільською радою 15 травня 2002 року і знаходиться в межах Соболівської сільської ради заповіла: ОСОБА_1 , 1959 року народження. (а.с.13).
У Постанові державного нотаріуса Шполянської державної нотаріальної контори Курінного Віктора Васильовича від 06.08.2024 вих. № 364/02-31 «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії» зазначено: - «Відмовити ОСОБА_1 , у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку 3,5071 га, яка розташована колишня Соболівська сільська рада в адмінмежах Шполянської ОТГ, Звенигородського району Черкаської області, що належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з тим, що їй потрібно було прийняти спадщину або надати доказ про прийняття спадщини. А для прийняття спадщини Законом встановлено шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця. (а.с.14).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з п. 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (435-15). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) (435-15), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини і лише особисто.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
З урахуванням принципу розумності, що в окремих положеннях ЦК міститься правило про визначення перебігу строку «від дня» чи «з часу», а не «від наступного дня». Такий прийом законодавчої техніки законодавець застосував, керуючись принципом економії нормативного матеріалу, проте він жодним не змінює загального правила передбаченого в статті 253 ЦК України. Тому початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п'ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб'єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20)) Така позиція міститься у постанові Верховного Суду у справі № 748/2841/23 від 25.07.2024.
Згідно ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто часом відкриття спадщини є ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Довідкою виконавчого комітету Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади від 29.07.2024 № 374 підтверджується, що на час відкриття спадщини ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала за адресою: с. Соболівка, Звенигородського району Черкаської області. Відповідно місцем відкриття спадщини є с.Соболівка, Звенигородського району Черкаської області.
У Постанові державного нотаріуса Шполянської державної нотаріальної контори Курінного Віктора Васильовича від 06.08.2024 вих. № 364/02-31 «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії» серед іншого зазначено, що після смерті ОСОБА_2 протягом шести місяців ні в державну нотаріальну контору ні до інших нотаріусів ніхто, в тому числі ОСОБА_1 не подавали заяву про прийняття спадщини та ніхто не надав доказу про прийняття спадщини. (а.с. 14).
За таких обставин Шполянська міська рада об'єднаної територіальної громади є належним відповідачем у справі.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У Постанові державного нотаріуса Шполянської державної нотаріальної контори Курінного Віктора Васильовича від 06.08.2024 вих. № 364/02-31 «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії» зазначено : - «Відмовити ОСОБА_1 , у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку 3,5071 га, яка розташована колишня Соболівська сільська рада в адмінмежах Шполянської ОТГ, Звенигородського району Черкаської області, що належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з тим, що їй потрібно було прийняти спадщину або надати доказ про прийняття спадщини. А для прийняття спадщини Законом встановлено шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця». (а.с.14).
Несвоєчасне звернення із заявою до нотаріуса позивач обґрунтовує тим, що їй не було відомо про існування заповіту на її ім'я від спадкодавиці ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відлік строку для звернення із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 розпочався 11.03.2021року та закінчився 13.09.2021 року.
Відповідно усталеної правової позиції Верховного Суду необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини ( постанови у справах № 565/1145/17 від 26.06.2019 року, №591/1271/18 від15.04.2021 року, № 489/1583/17 від 29.01.2020 року, №591/1271/18 від 15.04.2021 року, №405/7058/19 від 26.07.2021 року, 703/4978/19 від 22.12.2021 року.
У випадку, якщо б позивач не був спадкоємцем першої черги, він дійсно не мав би підстав звертатися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, аж доки б не дізнався про існування заповіту і така обставина могла бути підставою для подання заяви про надання додаткового строку. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 344/4418/22 від 13.12.2023.
Відповідно до ч.5,6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 937/2310/21 від 22.11.2022 року виснував про те, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Відповідно до змісту заповіту, складеного 28.10.2013 року та посвідченого посвідченого ОСОБА_3 - секретарем Соболівської сільської ради Шполянського району, Черкаської області, і зареєстрованого в реєстрі за № 14, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: Земельну ділянку (пай) розміром 3,5071 га, яка належить їй на праві приватної власності та на підставі державного акту ІІ- ЧР 031995 виданого Соболівською сільською радою 15 травня 2002 року і знаходиться в межах Соболівської сільської ради заповіла: ОСОБА_1 , 1959 року народження. (а.с.13).
На момент смерті ОСОБА_2 , останній на праві приватної власності, належала земельна ділянка 3,5071 га, з кадастровим номером № 7125787200:02:001:0155, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельні ділянка розташована на території Соболівської сільської ради, Шполянського району Черкаської області. (а.с. 9-12).
Позивачка дізналася про існування заповіту на своє ім'я у липні 2024 року, під час відвідування будинку в якому постійно проживала спадкодавиця до дня своєї смерті. Тобто ОСОБА_1 дізналася про існування заповіту після закінчення шести місячного строку звернення до нотаріуса. Матеріали справи не містять доказів, що позивачка належить до кола спадкоємців за законом першої черги.
Встановлені обставини свідчить що позивач пропустив строк для прийняття спадщини в силу одночасної наявності таких поважних та об'єктивних причин, як то: позивач не є близьким родичом померлої ОСОБА_2 , мешкала окремо від померлої, не знала про складений на її користь заповіт.
Відтак, суд вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини строком на три місяці з дня набрання рішенням законної сили, тобто позов слід задовольнити.
Відповідно до ч.1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач просить судові витрати зі сплати судового збору залишити на його рахунку.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд залишає судові витрати за позивачем.
Керуючись ст. 253, 1220, 1221, 1268, 1269, 1270, 1272, 1296 ЦК України, ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керуючись ст.ст.12,13, 42, 48, 51,76-81, 89, 141, 200, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: с. Соболівка, Звенигородського району, Черкаської області, реєстраційний номер облікової картки платників - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 04.08. 1998 року, інші відомості про особу суду не відомі, додатковий строк тривалістю у три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Соболівка, Звенигородського району Черкаської області, актовий запис про смерть №152 від 10.03.2021 року.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Шполянського
районного суду С.С. Сивокінь