Єдиний унікальний № 371/1167/24
Номер провадження № 3/371/627/24
"03" вересня 2024 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від Відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КупАП,
ОСОБА_1 09 серпня 2024 року о 14 год. 20 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , умисно висловлював погрози, виражався нецензурною лайкою в бік своєї дружини - ОСОБА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був повідомлений належним чином.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого
правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд відповідно до вимог ст. 280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП України, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова
особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 104747 від 09 серпня 2024 року, згідно з яким ОСОБА_1 о 14 год. 20 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , умисно висловлював погрози, виражався нецензурною лайкою в бік своєї дружини - ОСОБА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, електронним рапортом від 09.08.2024 № 3696, заявою потерпілої ОСОБА_2 від 09.08.2024, поясненнями ОСОБА_1 від 09.08.2024, поясненнями ОСОБА_2 від 09.08.2024.
Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку.
Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства.
Таким чином, провина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена у повному обсязі, обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративні правопорушення в судовому засіданні не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення в судовому засіданні не встановлено.
Судом також у відповідності до вимог статті 33 КУ;пАП враховується ступінь вини і матеріальний стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується вперше, вважаю, що адміністративне стягнення на нього слід накласти у виді штрафу.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605, 60 грн.
Керуючись ст. ст. 23,33 - 35, 173-2 ч. 1, 276 - 279, 280, 283 - 285 КУпАП, суддя
1. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
3. Штраф підлягає сплаті на рахунок отримувача: UA628999980313080106000010748, Код класифікації доходів бюджету:21081100, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Отримувач коштів: ГУК уКиїв.обл/Миронівська міс/21081100.
4. Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106,
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
5. У разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання стягненню підлягає подвійна сума штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
6. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Київського апеляційного суду.
7. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ