про залишення позовної заяви без руху
06 вересня 2024 року Київ № 320/40629/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень і доручення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Стельмаха С.М. 14.06.2024 звернувся засобами поштового зв'язку до суду з позовом (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований 27.08.2024) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області.
Просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 25.10.2023 № 80101500084857 про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати відповідача внести зміни до ЄІАС УМП ІМ «ФМ «Недійсні документи» щодо дійсності посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , що належить позивачу;
- визнати протиправними та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 29.11.2023 № 8010110100011877 про заборону в'їзду в Україну позивачу;
- визнати протиправним та скасувати доручення відповідача до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 29.11.2023 щодо встановлення заборони на в'їзд в Україну строком на 3 роки для позивача;
- зобов'язати відповідача повідомити Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про скасування доручення відповідача від 29.11.2023 та рішення від 29.11.2023 «Про заборону в'їзду в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2024 складає 3028, 00 грн.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір передбачено», що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У позовній заяві позивачем об'єднано п'ять самостійних вимог немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду із цим позовом, позивачеві слід було сплатити 6056,00 грн. судового збору.
Проте, до позовної заяви долучені докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн., тобто збір сплачено не в повному обсязі.
Крім того, у силу вимог частини шостої статті 161 цього Кодексу, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До позовної заяви додано заяву про поновлення строку звернення до суду, за результатами вивчення змісту якої судом не встановлено поважних причин його пропуску.
Представник стверджував, що строк звернення до суду обраховується з дня отримання ним відповіді на адвокатські запити, оскільки договір про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом було укладено лише 14.05.2024. Такі дії суд розцінює, як штучну пролонгацію строку звернення до суду і не визнає ці обставини поважними причинами його пропуску.
Однак, суд не погоджується з такими доводами та зазначає, що у силу наведених норм процесуального закону, шестимісячний строк звернення до суду обчислюється не з дня, коли адвокат вирішив для себе вчинити дії по захисту прав його клієнта, а з дня, коли особа-позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до суду для позивача суд обраховує саме з початкової події - з дня винесення відносно позивача оскаржуваних рішень та доручення від 25.10.2023 та від 29.11.2023.
До того ж, позивач був фактично обізнаний про оскаржувані рішення ще до звернення до адвоката за правовою допомогою, оскільки в протилежному випадку він би до нього не звертався. Це підтверджено листом відповідача від 10.06.2024, з якого встановлено, що рішення про скасування посвідки надсилалось позивачу листом № 8010.6.2-41610/8010.6-23 від 01.11.2023 на адресу іноземця, зазначену в анкеті.
Відповідно до частин першої-другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд не визнає у повідомлених представником обставинах поважних причин пропуску строку звернення до суду з підстав, зазначених вище.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про доплату 4844,80 грн. судового збору;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.