вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77
e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
Унікальний номер справи № 752/9015/22 Апеляційне провадження № 22-ц/824/5539/2024Головуючий у суді першої інстанції - Кордюкова Ж.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
04 вересня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Невідома Т.О., Соколова В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: АТ «СК «АРКС», у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 47 399,12 грн, що становить: 42 899,12 грн - завданої матеріальної шкоди, 2 000,00 грн - франшиза, 2 500,00 грн - витрати на проведення авто товарознавчого дослідження, та моральної шкоди у розмірі - 10 000,001 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 24.10.2021 в м. Києві на пр-ті Голосіївський, б. 30-А, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Hyundai Sonata, н.з. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем Honda Accord, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який є його власником, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідача було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як власника автомобіля Hyundai Sonata, н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в АТ «СК «АРКС» згідно з полісом №ЕР2036044273 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 130 000,00 грн, франшиза 0 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника автомобіля Honda Accord, н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО» згідно з полісом №201795678 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 130 000,00 грн, франшиза 2 000,00 грн.
АТ «СК «АРКС» та ПрАТ «СК «ВУСО» є учасниками угоди про пряме врегулювання збитків по обов'язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка діє з 01.12.2016.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 02.11.2021 № 12/37.11.21 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,70 транспортного засобу Honda Accord, н.з. НОМЕР_2 , складає 54 502,75 грн; вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 97 401,89 грн.
Вартість цього дослідження становила 2 500,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
10.11.2021 ПрАТ «СК «ВУСО» виплатило ОСОБА_2 вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу та франшизи в розмірі 45 809,14 грн.
Таким чином, відповідач повинен сплатити різницю між фактичною вартістю ремонту і страховим відшкодуванням, а також франшизу, що становить 44 899,12 грн.
Також, відповідач спричинив моральну шкоду, яка полягає в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного життя, порушення стосунків з оточуючими людьми. ОСОБА_2 зазнав душевних страждань через пошкодження його майна, порушення через це нормального ритму його життя, через неможливість користуватись автомобілем, який йому необхідний для роботи та відпочинку. Розмір моральної шкоди становить 10 000,00 грн (а.с. 1-5).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 31.01.2023 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 42 899, 12 грн, франшизу в розмірі 2 000,00 грн, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 2 500,00 грн, моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн та судові витрати у розмірі 992,40 грн (а.с. 116-118зв.).
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20.02.2023 заяву представника позивача адвоката Капля А.С. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 9 000,00 грн. Відмовлено в задоволенні решти заявлених вимог (а.с. 136-137зв.).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вказує, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застраховано за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Однак, у даній справі ПрАТ «СК «ВУСО» не залучено до участі у справі як належний відповідач, тому питання про відшкодування шкоди є неможливим без залучення відповідної особи.
Окрім зазначеного, не погоджується з стягнутим розміром моральної шкоди, з огляду на те, що судом першої інстанції не наведено жодного обґрунтування стягнутого розміру (а.с. 151-154).
03.06.2023 ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що АТ «СК «АРКС» та ПрАТ «СК «ВУСО» є учасниками Угоди про пряме врегулювання збитків по обов'язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка діє з 01.12:2016, тому для врегулювання страхового випадку в рамках угоди про пряме врегулювання збитків позивач звернувся до «своєї» страхової компанії, що не заперечується Угодою. Тому, судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, у зв'язку із чим районний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 є належним відповідачем у даній справі і свої вимоги в частині зносу позивач повинен пред'являти до винуватця ДТП (а.с. 196-199).
Судом апеляційної інстанції справу розглянуто в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог, а також врахував характер та обсяг моральних страждань позивача, наявність вимушених змін у його житті, яких він зазнав через пошкодження належного йому транспортного засобу.
Але погодитись із такими висновками в повній мірі не можливо з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2021 в м. Києві на пр-ті Голосіївський, б.30-А, відбулась ДТП за участю автомобілів Honda Accord, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та Hyundai Sonata, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Внаслідок ДТП автомобіль Honda Accord, н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві власності, отримав механічні пошкодження.
Згідно з постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2021 винним у скоєнні ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО» згідно полісу обов'язкового страхування № 201795678, забезпечений транспортний засіб Honda Accord, н.з. НОМЕР_2 . Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн, франшиза - 2 000,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в АТ «СК «АРКС» згідно полісу обов'язкового страхування серії ЕР № 203604273, забезпечений транспортний засіб Hyundai Sonata, н.з. НОМЕР_1 . Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн.
Згідно звіту від 02.11.2021 № 12/37.11.21 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,70 транспортного засобу Honda Accord, н.з. НОМЕР_2 , складає 54 502,75 грн; вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 97 401,89 грн.
Вартість послуг експерта за складання звіту від 02.11.2021 № 12/37.11.21 були оплачені позивачем 02.11.2022 в розмірі 2 500,00 грн відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера.
Згідно зі страховим актом від 07.11.2020 №2191374-1 ПрАТ «СК «ВУСО» визначило ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 45 809,14 грн.
08.11.2021 позивач узгодив зазначений розмір страхового відшкодування.
10.11.2021 ПрАТ «СК «ВУСО» перерахувало страхову виплату по автомобілю Honda Accord, н.з. НОМЕР_2 , в розмірі 45 809,14 грн згідно платіжного доручення від 10.11.2021 № 53844.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У силу норм глави 82 ЦК України, відповідальною за заподіяння шкоди не обов'язково є особа, яка завдала шкоди.
У постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц зроблено висновок про правильне застосування норм права та, зокрема, зазначено у п. 69, що «у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Також, виходячи зі змісту положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЦК України та постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, вбачається, що уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку особи, яка завдала шкоди.
Проте, межі відповідальності страховика встановлюються тим же Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зокрема, відповідно до тих же ст.ст. 29, 36 Закону страховики у разі заподіяння майнової шкоди шляхом пошкодження транспортного засобу відшкодовують лише шкоду у розмірі ремонту з урахування зносу, при цьому, завжди зменшуючи розмір такого відшкодування на розмір ПДВ, решту - різницю між повною вартістю ремонту - відшкодовує заподіювач шкоди у порядку ст. 1194 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто, такі дії, які настануть у майбутньому.
При цьому, право у потерпілої сторони на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, без підтвердження оплати проведеного відновлювального ремонту автомобіля, сформульовано у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-69Іцс5, а також у постановах Верховного Суду від 16.01.2018 № 61-1836св17, від 28.02.2018 № 61-134св18. Верховним Судом не встановлено підстав відступити від зазначених правових висновків.
Пряме врегулювання збитків (ПВЗ) - це система, в якій страховик, який застрахував цивільно-правову відповідальність потерпілого, в частині відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням або фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого, виконує обов'язки страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність особи, відповідальної за скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Така система не вимагає від страхувальника укладання додаткових договорів страхування, крім договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ), укладеного зі страховиком - учасником системи ПВЗ.
Угода про пряме врегулювання збитків запрацювала в Україні з 01.12.2016. Головний принцип прямого врегулювання в тому, що потерпілій в ДТП особі, надано право вибору в якій страховій компанії врегульовувати даний страховий випадок за полісом ОСЦПВ: в своїй страховій компанії (де він оформив Автоцивілку), чи звернутись в страхову компанію винуватця ДТП.
До даної угоди про пряме врегулювання збитків увійшло 12 страхових компаній, серед яких, зокрема, містяться AT «СК «АРКС» та ПрАТ «СК «ВУСО».
З огляду на зазначене, не має помилки в тому, що позивач звернувся із заявою про відшкодування шкоди до страхової компаній, з якою укладено страховий поліс.
На підставі звіту № 12/37.11.21 від 02.11.2021, який відповідачем не оскаржувався, та не спростовано, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Honda Accord, н.з. НОМЕР_2 , складає 54 502,75 грн., а вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 97 401,89 грн.
Тому, є обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_2 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 , перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то з відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 42 899,12 грн., оскільки страховик законодавчо обмежений під відшкодування шкоди франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
За таких обставин саме ОСОБА_1 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити ОСОБА_2 таку різницю, а також відшкодувати витрати на проведення дослідження в розмірі 2 500,00 грн та франшизу в розмірі 2 000,00 грн.
Щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її задавала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
Перевіривши надані по справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що заявлений розмір моральної шкоди є значно завищеним та не підтвердженим належними доказами, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні, шляхом зменшення розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 10 000,00 грн до 2 000,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року в частині стягнення моральної шкоди змінити, шляхом зменшення розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 ) з 10 000(десять тисяч),00 грн до 2 000(дві тисячі),00 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач
Судді