06 вересня 2024 року
м. Київ
справа №340/851/24
адміністративне провадження № К/990/33514/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №340/851/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в частині неналежного виконання комісією військової частини НОМЕР_1 приписів затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, під час проведення службового розслідування за фактом смерті молодшого лейтенанта ОСОБА_2 02 вересня 2023 року, відповідно до наказу від 02 вересня 2023 року №667;
- визнати протиправним та скасувати Акт від 27 вересня 2023 року №412 проведення службового розслідування за фактом смерті молодшого лейтенанта ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28 вересня 2023 року №395 "Про підсумки службового розслідування за фактом смерті молодшого лейтенанта ОСОБА_2 ";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 призначити та провести спеціальне розслідування випадку смерті командира 4 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_2 , у відповідності до приписів затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, з урахуванням висновків, викладених в судовому рішенні.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: сплатити судовій збір у розмірі 1453,44 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати відмовлено. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року по справі № 340/851/24 повернуто.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, військова частина НОМЕР_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію зазначеної ухвали доставлено до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" 15 липня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Суд виходив з того, що вимоги ухвали суду від 12 липня 2024 року скаржником не виконано, натомість подано клопотання, згідно якого просить відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати за подання апеляційної скарги. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає про те, що у зв'язку з відсутністю належного фінансування, відсутня можливість усунути недоліки апеляційної скарги у встановлений в ухвалі строк.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VІ).
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частинами першою та другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Скаржник не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для звільнити від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.
Отже, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду щодо звільнення сторони від сплати судового збору. Крім того, законодавець ставить у залежність право суду звільнити від сплати судового збору саме враховуючи майновий стан сторони.
Третій апеляційний адміністративний суд зазначив, що заява скаржника про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплату судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб'єктами владних повноважень. Неналежне фінансування не є підставою для відстрочення сплати судового збору. Вказане питання скаржником повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису, а не шляхом подання клопотання до суду про відстрочення сплати судового збору. До того ж, відстрочення сплати судового збору є безпосереднім правом, а не обов'язком суду. Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень статті 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Суд дійшов висновку, що скаржником не виконано зазначену вимогу суду, що не відповідає статті 296 КАС України.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати відмовлено. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року по справі № 340/851/24 повернуто.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у встановлений судом строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліку апеляційної скарги зазначені в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №340/851/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк