Справа №760/20747/16-ц 2-во/760/117/20
06 вересня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря - Зеленчука М.М.,
розглянувши заяву про виправлення описки в рішенні суду від 05 липня 2017 року в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регрессу.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 05 липня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" суму в розмірі 130 106,31 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" судовий збір у розмірі 1958,95 грн.
До суду від позивача 07.10.2020 надійшла заява про виправлення описки в рішенні суду, а саме у рішенні суду, невірно зазначено по батькові відповідача « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ».
Учасники судового розгляду в судове засідання не викликалися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання.
Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.
Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Згідно ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються:
1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог;
2) розподіл судових витрат;
3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;
4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Судом встановлено, що позивач, звертаючись до суду з позовною заявою зазначив по батькові відповідача « ОСОБА_2 ».
Так, матеріали справи містять постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.11.2014, якою ОСОБА_1 , уродженця Чувашії визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно довідки № 9454865 про дорожньо-транспортну пригоду, водієм та учасником ДТП, що допустив порушення ПДР є ОСОБА_1 .
Будь - яких інших доказів, які б свідчили про те, що відповідач ОСОБА_1 є « ОСОБА_3 » матеріали справи не містять.
Додана до заяви про виправлення описки ксерокопія паспорта ОСОБА_1 уродженця м. Канаш, Росія не може бути доказом наявності описки у рішенні суду.
Матеріалами справи не підтверджується допущення зазначеної описки.
Таким чином, в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 269 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви про виправлення описки в рішенні суду від 05 липня 2017 року в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.А.Усатова