ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16988/24
провадження № 1-кс/753/2482/24
"05" вересня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР
03.09.2024 ОСОБА_3 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
За змістом скарги ОСОБА_3 зазначає, що 26.08.2024 ним до Дарницького УП ГУНП у м. Києві було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. Зокрема, у заяві від 26.08.2024 ОСОБА_3 посилається на той факт, що за наявною інформацією ОСОБА_4 , який проживає у АДРЕСА_1 , із січня 2023 року виконував обов'язки першого заступника начальника Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області та незаконно використовував службове посвідчення в.о. першого заступника начальника селищної військової адміністрації. У відповідь на його запит Станично-Луганська селищна військова адміністрація надала відповідь від 04.07.2023, що Станично-Луганською селищною військовою адміністрацією службове посвідчення ОСОБА_4 не видавалось. Проте станом на день звернення зі скаргою до суду відомості, викладені в заяві, до ЄРДР не вносились. Такі дії скаржник вважає протиправними і просить зобов'язати СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві внести відомості до ЄРДР, а також зобов'язати СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві розпочати за цією заявою досудове розслідування та письмово повідомити його про початок кримінального провадежння.
У судове засідання заявник не з'явився, у своїй скарзі просив здійснювати розгляд скарги за його відсутності.
Представник Дарницького УП ГУНП у м. Києві у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 303 КПК України визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати, зокрема, в бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Скарга ОСОБА_3 містить твердження про направлення електронною поштою до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві заяви про вчинення кримінального правопорушення та у додатку містить текст самої заяви. В той же час, будь яких документальних підтверджень направлення такої заяви та отримання її адресатом матеріали скарги не містять. Фото з екрану технічного присторою із зображенням сторінки електронної скриньки суд не оцінює як належний доказ, який би підтверджував направлення заяви про кримінальне правопорушення до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві та отримання Дарницьким УП ГУ НП у м. Києві електронного листа. Зазначене свідчить про відсутність доказів бездіяльності уповноваженої особи щодо внесення відомостей до ЄРДР шляхом відмови у внесенні відомостей або ж залишення заяви без належного розгляду.
З огляду на викладені обставини, слідчим суддею не встановлено бездіяльності, яка би підлягала оскарженню, що свідчить про необхідність відмови у задоволенні заяви.
Крім того, слідчий суддя вважає необхідним зазначити таке.
У ч. 1 ст. 214, ст. 303 КПК України йдеться мова про внесення до ЄРДР саме таких відомостей, які містять дані про кримінальне правопорушення.
Частина 5 ст. 214 КПК України конкретизує зміст таких відомостей, вказуючи, що вони обов'язково повинні містити, зокрема: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо.
Пунктом 2 розділу 3 глави ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Не зважаючи на те, що ст. 214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з положень ч. 5 ст. 214 КПК України, викладені обставини таких відомостей мають бути піддані оцінці.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Заява ОСОБА_3 від 26.08.2024 містить твердження стосовно того, що за наявною інформацією ОСОБА_4 , який проживає у АДРЕСА_1 , із січня 2023 року виконував обов'язки першого заступника начальника Станично-Луганської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області та незаконно використовував службове посвідчення в.о. першого заступника начальника селищної військової адміністрації.
Будь яких інших даних щодо джерела таких відомостей, їх деталей та/або прямих чи непрямих доказів існування, матеріали заяви не містять, отже не можуть вважатись такими, що можуть об'єктивно існувати.
З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя вважає необхідним взяти до уваги існуючу практику та судові рішення Верховного Суду.
Зокрема, відповідно до постанови Верховного Суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 556/450/18 провадження № 51-4229км20 підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, відповідно до висновку, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, слідчий суддя вважає доводи заявника необґрунтованими, а в матеріалах скарги відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність ознак складу злочину в розумінні положень ст. 11 КК України.
За таких обставин слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні скарги.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1