05.09.2024
Справа № 642/4881/24
Провадження №1-кс/642/2616/24
05 вересня 2024 року Ленінський районний суд міста Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові скаргу командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 26.07.2024, вих.5654, -
20.08.2024 до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова надійшла скарга, в якій представник заявника зазначає, що військова частина НОМЕР_1 26.07.2024 звернулась до ТУ ДБР, розташованого в м.Полтаві, із повідомленням про вчинене військовослужбовцем ОСОБА_4 кримінального правопорушення, за ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки останній з 05.07.2024 по теперішній час відсутній на військовій службі без поважних причин, а отже самовільно залишив місце служби.
Однак, на момент звернення до слідчого судді військова частина НОМЕР_1 жодних повідомлень щодо внесення відомостей до ЄРДР від Другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві не отримала.
Таким чином, відомості за заявою в порушення вимог ст. 214 КПК України до ЄРДР не внесені. Заявник просить зобов'язати уповноважену особу Другого слідчого відділу ( з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві внести відомості за заявою від 26.07.2024, вих. №5654 у до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення.
У судове засідання представник заявника не з'явився, у скарзі просив її задовольнити та розглянути за його відсутності.
Представник Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві у судове засідання не з'явився.
Крім того, судом направлявся запит до Другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві на отримання інформації щодо результатів розгляду повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2024, вих. №5654, однак відповіді так і не надійшло.
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань на адресу суду не надав, поважні причини неявки суду не повідомив.
Так, статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення статті 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, що звернулась із скаргою, та особи, бездіяльність якої оскаржується.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4 ст.107 КПК України.
Вивчивши доводи скарги та оцінивши надані до суду докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Частиною 6 вказаної статті регламентовано, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування передбачений главою 26 КПК України,
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Разом з тим, системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів скарги, заявник вказує, що військова частина НОМЕР_1 звернулась із повідомленням 26.07.2024, вих. №5654 на адресу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, про вчинення військовослужбовцем ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Однак, згідно наданих додатків до скарги, відсутні будь-які відомості про звернення військової частини НОМЕР_1 до ТУ ДБР, розташованого в АДРЕСА_1 , із повідомленням 26.07.2024, вих. №5654 про вчинення військовослужбовцем ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. До матеріалів скарги додано лише повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно вимог КПК України, скаржник має підтвердити наявність його заяви про скоєне кримінальне правопорушення, підтвердження факту направлення цієї заяви до органу досудового розслідування та надати суду відповідні докази.
Однак, представником ВЧ НОМЕР_1 слідчому судді до матеріалів скарги не додано жодного доказу про фактичне направлення повідомлення від 26.07.2024, вих. №5654 та його прийняття органом досудового розслідування - ТУ ДБР в м. Полтаві, що свідчило б про бездіяльність останнього щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
Крім того, заява про вчинення кримінального правопорушення датована від 26.07.2024, а скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Однак, будь-яких клопотань щодо поновлення строку на оскарження бездіяльності слідчого не надано. Сама скарга була подана 20.08.2024.
Таким чином, підстав для встановлення бездіяльності слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харків) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невнесення відомостей в ЄРДР по заяві ВЧ НОМЕР_1 від 26.07.2024 на даний час відсутні, а тому в задоволенні скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 304, 305, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро від 26.07.2024, вих. № 5654 - відмовити.
Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1