06.09.2024
Справа № 642/4790/24
Провадження № 1-кс/642/2892/24
06 вересня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засідання у м.Харкові у залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 23.12.2013 року Червонозаводським районним судом міста Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75, КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
2) 30.05.2014 року Ленінським районним судом міста Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання за вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23.12.2013 з остаточним призначенням покарання у вигляді 3 роки 3 місяці позбавлення волі;
3) 29.03.2023 року Ленінським районним судом міста Харкова за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 4 місяці 29.09.2023 року звільнений з Диканської виправної колонії Харківської області № 12 по відбуттю строку покарання,
5) 06.05.2024 Ленінським районним судом міста Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 (одного) року обмеження волі,
підозрюваного у кримінальному провадженні за №12024221220000413 від 06.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст.307 КК України,-
Старший слідчий СВ відділу поліції № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, капітан поліції ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування зазначила, що СВ ВП №2 Харківського районного управління № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024221220000413 від 06.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Під час розслідування кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95-ВР (в редакції Закону №530-У від 28.12.2015), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України №481 від 20.08.2008, наказу Міністерства охорони здоров'я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров'я України» від 01.08.2000 №188 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2024 №653 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, бажаючи цього, в невстановлений період часу однак не пізніше 28.03.2024, при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «канабіс», який розфасував в згорток, виготовлений з паперу білого кольору у клітинку, який почала незаконно зберігати при собі, з метою збуту.
Так, 28.03.2024 о 17 годин 02 хвилин, ОСОБА_4 діючи з умислом, спрямованим на незаконний збут наркотичного засобу - «канабіс», з метою незаконного особистого збагачення, діючи з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту наркотичного засобу та бажаючи цього, перебуваючи в лісопосадці яка знаходиться в «Залютінському яру» Холодногірського району м. Харкова, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув громадянину з вигаданими анкетними даними « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», згорток, виготовлений з паперу білого кольору у клітинку з наркотичним засобом - «канабіс», за що ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 300 (триста) гривень. 28.03.2024 року о 17 годині 06 хвилини, поблизу будинку АДРЕСА_2 , у присутності двох понятих, ОСОБА_7 добровільно видав оперуповноваженому ВКП ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області згорток, виготовлений з паперу білого кольору у клітинку з подрібненою речовиною рослинного походження темно-зеленого кольору, який він придбав в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_4 .
Згідно висновку експерта ХНДЕКЦ МВС України за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» для проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/121-24/10279-НЗПРАП від 12.04.2024, надана на дослідження речовина рослинного походження, масою 1,9610 г є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якої заборонено - канабіс. Маса канабісу, в перерахунку на масу сухої речовини, склала 1,7170 г.
Відповідно до постанови КМУ від 24 травня 2024 року № 653 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 № 770, було внесено зміни та канабіс був виключений з таблиці №1 списку №1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» та віднесений до таблиці №2 списку №1 «наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено».
Таким чином, ОСОБА_4 всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживаючи ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбав та зберігав з метою збуту та збув наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 1,7170 г, згідно таблиці №2 списку №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу.
Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95-ВР (в редакції Закону №530-У від 28.12.2015), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України №481 від 20.08.2008, наказу Міністерства охорони здоров'я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров'я України» від 01.08.2000 №188 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2024 №653 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, діючи повторно, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту та її незаконний збут, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій та бажаючи цього, в невстановлений період часу однак не пізніше 03.09.2024, при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», яку розфасував в паперовий згорток та почав незаконно зберігати при собі, з метою збуту.
Так, 05.09.2024 близько 17 години 07 хвилин, діючи з умислом, спрямованим на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - «PVP», з метою незаконного особистого збагачення, діючи з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту особливо небезпечної психотропної речовини, бажаючи цього, знаходячись з тильної сторони гаражного кооперативу який розташований поблизу будинку АДРЕСА_3 , в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув громадянину з вигаданими анкетними даними « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», паперовий згорток з особливо небезпечною психотропною речовиною - «PVP», за що ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 350 (триста п'ятдесят) гривень.
05.09.2024 року о 17 годині 19 хвилини, поблизу будинку АДРЕСА_2 , у присутності двох понятих, ОСОБА_7 добровільно видав оперуповноваженому ВКП ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, паперовий згорток з порошкоподібною речовиною, білого кольору, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», яку він придбав в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживаючи ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», повторно, незаконно придбав, зберігав з метою збуту та збув особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», яка відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно.
05.09.2024 (час фактичного затримання 20 год. 00 хв.) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
06.09.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу та незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянин України, українець, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, зареєстрований та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Підозра висунута ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
-заявою від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вчинене кримінальне правопорушення;
-показаннями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , під час допиту в якості свідків, в яких було отримано показання з приводу вчинення ОСОБА_4 , протиправних дій, направлених на збут наркотичного засобу та психотропних речовин;
-рапортами від оперуповноваженого про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення;
-протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки без затримання особи;
- висновком експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркозасобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» №СЕ-19/121-24/10279-НЗПРАП від 12.04.2024, яким підтверджено, що речовина, яку 28.03.2024 року незаконно збув ОСОБА_4 , є наркотичний засіб - канабіс;
- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо та відео контроль за особою;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;
-протоколом обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає та зареєстрований ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено речові докази;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 ;
- повідомленням про підозру відносно ОСОБА_4 за ознаками ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, за яке передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років та ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, за яке передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацію майна.
На цей час вбачаються підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, які визначені цією статтею.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, у органу досудового розслідування є підстави вважати що у підозрюваного можуть виникнути передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України спроби:
- переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину. Обставини кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_4 , зібрані докази його причетності до вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України свідчить про його схильність до скоєння протиправних дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, крім того вказана протиправна діяльність є основним джерелом його доходів та носить тривалий характер. Крім того, ОСОБА_4 на території України не має міцних стійких соціальних зв'язків і фактично його нічого не утримує. Підозрюваний ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у місцях позбавлення волі, тобто він усвідомлюючи про незворотність настання та тяжкість покарання, може, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце мешкання, у зв'язку з чим ризик його ухилення від слідства та суду є дуже високим. З огляду на зазначені обставини, в даному випадку існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.
Окрім того, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити незаконні дії спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу на свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень, оскільки, маючи процесуальний статус підозрюваного, останньому відомо місце проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні. Обставини кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_4 та їх категорія свідчить про те, що свідки сторони обвинувачення є особами з числа близького оточення підозрюваного, на яких він має вплив. У зв'язку з чим, у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 може умовлянням чи погрозами вчинити протиправний тиск на свідків з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів, тобто незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Враховуючи характер скоєного злочину, відсутністю у підозрюваного законних джерел отримання заробітку та зібраними під час проведення досудового розслідування доказами того, що ОСОБА_4 займається незаконною діяльністю у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, обґрунтовано підозрюється в умисному тяжкому кримінальному правопорушенні - злочині та незважаючи на притягнення його до кримінальної відповідальності, може вчинити новий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Припинення протиправної діяльності ОСОБА_4 не було добровільним, а є наслідком діяльності правоохоронних органів. Крім того, під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 в ході якого було виявлено та вилучено 3 (три) паперових згортка з порошкоподібною речовиною білого кольору та грошові кошти у сумі 400 (чотириста) гривень які здобуті ОСОБА_4 злочинним шляхом, що свідчить про те, що останній має стійку антисоціальну спрямованість. Також, враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , який раніше неодноразово був засуджений, та за минуванням незначного часу з вчинення попереднього кримінального правопорушення, знов обґрунтовано підозрюється у кримінальному умисному правопорушенні, тому в даному випадку мається існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення інших кримінальних правопорушень.
На думку слідчого, зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі заходи не зможуть сприяти здійсненню завдань кримінального провадження щодо здійснення захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (у тому числі потерпілих), а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Крім того, у п.48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
За наведених обставин необхідно обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор», оскільки без застосування запобіжного заходу та перебування останнього на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та покинути територію України, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
Прокурор клопотання підтримала, посилалася на те, що застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 свою вину визнав, однак просив обрати відносно нього домашній арешт.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засідання заперечувала проти заявленого клопотання, вважає, що ризики, про які вказується стороною обвинувачення у клопотанні - є недоведеними. Просила суд, обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку:
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав , передбачений КПК України.
05.09.2024 (час фактичного затримання 20 год. 00 хв.) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 307, ч. 2 ст.307 КК України.
06.09.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу та незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме може переховуватися від органів досудового розслідування та покинути територію України, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. При цьому така підозра не може ґрунтуватися лише на тому, що особа вчинила в минулому правопорушення, навіть аналогічне. Таким чином, підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).
Розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, ЄСПЛ підкреслив також, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів».
Підставою застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, які підтверджуються: заявою від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вчинене кримінальне правопорушення; показаннями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , під час допиту в якості свідків, в яких було отримано показання з приводу вчинення ОСОБА_4 , протиправних дій, направлених на збут наркотичного засобу та психотропних речовин; рапортами від оперуповноваженого про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення; протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки без затримання особи; висновком експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркозасобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № СЕ-19/121-24/10279-НЗПРАП від 12.04.2024, яким підтверджено, що речовина, яку 28.03.2024 року незаконно збув ОСОБА_4 , є наркотичний засіб - канабіс; протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо та відео контроль за особою; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; протоколом обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає та зареєстрований ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено речові докази; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 ; повідомленням про підозру відносно ОСОБА_4 за ознаками ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Як ризики, які дають достатнi пiдстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, варто розцінювати те, що підозрюваний згідно ч. 5 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк десяти років, за віком та станом здоров'я підозрюваної відсутні протипоказання для застосування до нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою; у разі не застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 через тяжкiсть вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке може йому загрожувати, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню iншим чином.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.
Слідчий суддя вважає, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Суддя враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
За таких обставин, враховуючи, що дії підозрюваного, за вчинення яких йому повідомлено підозру, класифікуються як тяжкий злочин, внаслідок чого суддя вбачає, що існує суспільний інтерес, який свідчить про те, що більш м'який запобіжний захід, ніж продовження застосування тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).
Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи і доводи, які наводяться підозрюваним та його захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенню перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконанні процесуальних рішень у справі, при цьому зазначає, що медична допомога, в разі наявного у підозрюваного захворювання і його підтвердження, може бути надана в умовах слідчого ізолятора в медичній частині.
При цьому, суд враховує, що підозрюваний не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На підставі викладеного встановлено наявність обставин, передбачених пунктами 1 та 2 частинами ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Застосування iнших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених статтею 177 цього Кодексу.
На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, є всі підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання пiдозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом наслідків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків і щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 а саме тяжкості кримінального правопорушення - яке є тяжким злочином, його особи, відсутність законних джерел отримання заробітку, міцних стійких соціальних зв'язків, наявність об'єктивно підтверджених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2024 р. складає 151400,00 грн. (3028 грн.х50 = 151400, 00 грн.). При цьому в разі внесення застави необхiдно покласти на підозрюваного ряд обов'язків.
Таким чином слідчий суддя вважає, що подане клопотання слідчого достатньо мотивоване та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183,193-194, 196, 369-372, 395 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні за № 12024221220000413 від 06.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України- задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора», строком на 60 діб, а саме до 03.11.2024 включно.
Строк затримання обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 05 вересня 2024 року 20 год. 00 хв.
Визначити суму застави у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1)прибувати до слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, прокурора або суду за першою вимогою;
2)не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4)утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженню.
Термін дії ухвали до 03.11.2024.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 06.09.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1