про відмову у відкритті апеляційного провадження
06 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/1529/24 пров. № А/857/18818/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Сеника Р. П.
суддів -Онишкевича Т. В.
Судової-Хомюк Н. М.
перевіривши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі № 300/1529/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 12 серпня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" ,що підтвержується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником 19.08.2024 до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що рішення суду у справі №300/1529/24 надійшло апелянту 09.05.2024, що підтверджується карткою руху документу.
15.05.2024 апелянтом в межах строку на апеляційне провадження подано апеляційну скаргу на рішення суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС.
Апеляційна скарга як сформований документ з'явилася в кабінеті електронного суду.
У зв'язку з тривалою відсутністю даних щодо призначення справи до розгляду, 19.07.2024 проведено моніторинг підсистеми "Електронний суд" та з'ясовано, що підготовлена, сформована в підсистемі 15.05.2024 апеляційна скарга не має статусу такої, що отримана судом.
З технічної підтримки ДП "Центр судових сервісів", яка є адміністратором ЄСІТС та, зокрема, підсистеми Електронний суд, яка надає підтримку в телефонному режимі, на даний час встановити в чому саме полягав такий збій на теперішній час неможливо.
У зв'язку з викладеним, відповідач невідкладно направлено апеляційну скаргу до суду.
Апелянт просив зважити на відсутність наміру відповідача зловживати процесуальними правами, затягувати строк звернення до суду та вживав максимальних заходів для своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою, оскільки створив таку ще 15.05.2024.
Просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.05.2024.
Перевіривши доводи відповідної заяви у сукупності з доказами, поданими на підтвердження її вимог, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Щодо доводів апелянта про технічній збій підсистеми Електронного Суду, колегія суддів зазначає таке.
Згідно із ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (по тексту - ЄСІТС).
Cуд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (далі - Положення).
У пункті 5 розділу І Положення містяться наступні визначені, зокрема:
- користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень;
- електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію;
- електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом.
Розділ ІІІ Положення визначає порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет» та «Електронний суд».
Згідно з пунктом 8 підрозділу І розділу ІІІ Положення, підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Інструкція користувача Електронного кабінету розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua (пункт 9 підрозділу І розділу ІІІ Положення).
Пунктом 17 цього ж підрозділу Положення визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 24 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
За змістом пунктів 26- 29 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
При цьому пунктом 36 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення передбачено, що після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду (пункт 37 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення).
Також інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення).
Відповідно до пунктів 41- 42 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення у разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа.
Засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
До того ж принагідно звернутися до положень Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» (далі - Інструкція), затвердженої наказом адміністратора ЄСІТС - Державним підприємством «Центр судових сервісів» (далі також - ДП «ЦСС») від 29.12.2023 №230/ОД.
Відповідно до пункту 12.14 «Оскарження рішення» розділу 12 Інструкції за допомогою засобів ЕС оскаржити можливо лише процесуальний документ, наявний в Кабінеті ЕС. Для оскарження рішення необхідно перейти до розділу «Мої справи» або «Документи, що надійшли від суду». Після обрання процесуального документу, який необхідно оскаржити, необхідно натиснути кнопку «Оскаржити». Після обрання потрібного способу подачі заяви: «Особисто» або «Як представник (захисник)», необхідно обрати шаблон апеляційної або касаційної скарги (в залежності від інстанції суду в якому було виготовлено оскаржуваний процесуальний документ). Подальші кроки залежать від обраного шаблону.
З аналізу наведених приписів Положення про ЄСІТС та Інструкції убачається, що у разі надсилання користувачем через Електронний кабінет процесуальних документів до суду, в подальшому цей користувач має можливість у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи.
Таке правозастосування узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.03.2023 у справі №560/4377/22.
Згідно з карткою руху заяви, долученою апелянтом до заяви від 19.08.2024, з'ясовано, що справді, датою надсилання сторонам є 15.05.2024, однак датою накладення КЕП та, відповідно, автоматичного скерування до суду є дата 19.07.202.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), сформувавши в Електронному кабінеті 15.05.2024 апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, мало змогу пересвідчитися у направленні цієї скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду та її доставку.
Процесуальну поведінку апелянта не можна визнати добросовісною, адже з моменту формування апеляційної скарги в Електронному кабінеті - 15.05.2024 до часу виявлення, як стверджує відповідач, факту технічного збою у програмі - 19.07.2024, пройшло більше двох місяців місяців. За цей час відповідач, будучи заінтересованим у реалізації свого права на апеляційне оскарження рішення суду, повинен був цікавитися станом розгляду його апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, що в даному випадку надало б йому можливість раніше виявити технічний збій відправки.
Доказів звернення до ДП «ЦСС» аби підтвердити факт технічного збою при направленні апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не надано, окрім як про це вказано, у заявах апелянта.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, не наведено.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними тих причин, що наведені скаржником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 17.08.2022 у справі №240/30759/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20, від 27.10.2022 у справі № 400/233/21.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, заява апелянта від 19.07.2024 є необгрунтованою, а викладеній у ній причини пропуску строку є неповажними.
Таким чином вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2024 не виконані в повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 серпня 2024 року
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 серпня 2024 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі № 300/1529/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Р. П. Сеник
судді Т. В. Онишкевич
Н. М. Судова-Хомюк