06 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/27290/23 пров. № А/857/1319/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року (головуючий суддя Брильовський Р.М., м. Львів) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» звернулося в суд з позовом до Львівської митниці, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100605/2 від 27.09.2023.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2023/100605/2 від 27.09.2023.
Стягнуто з Львівської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» (04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, 5, ЄДРПОУ 24763972) судовий збір у розмірі 7050 грн 89 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, були недоведеними належними та допустимими доказами, просила його скасувати та прийняти постанову суду, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що проаналізувавши всі надані до митного оформлення документи, Львівська митниця висловила зауваження, що у поданих документах, відомостей щодо вартості навантажувальних робіт зі складу компанії Magazyn ATC Cargo на транспортний засіб перевізника не міститься, що в свою чергу вказує про неподання до митного оформлення відомостей, що підтверджують складові митної вартості - вартість зберігання витрат на розвантаження/завантаження на складі Magazyn ATC Cargo у м. Гданськ.
Так, до митного оформлення не подавався договір перевезення, який визначає договірні відносини між замовником та перевізником, містить істотні умови організації перевезення товару, зокрема, умови оплати та вартість наданих послуг, а також не надано документів, що підтверджують понесені витрати на страхування вантажу під час морського фрахту та під час перевезення з порту в м. Гданськ до складу в м. Гданськ, де здійснювалося розвантаження з контейнера (див. п. 3.3. апеляційної скарги). Отже, відомості щодо складових митної вартості (транспортування згідно п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 21 ст. 58 МКУ.
Так, митницею було встановлено неподання документів, визначених ч. 2 ст. 54 МКУ. Декларантом не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проте суд першої інстанції не надав описаним обставинам належної оцінки.
Незважаючи на те, що надане Підтвердження страхування не ідентифікується з конкретним договором позивача з експедитором, проте можна резюмувати, що страхування не могло провадитись в рамках договору № 200036 про надання транспортно-експедиційних послуг на маршруті Польща-Україна. Відтак, підтвердження виконання умов цього договору щодо страхування вантажу відсутнє.
Суд не вказав, що умови поставки CIF встановлені із місцем призначення Gdansk, а також не мотивував, чому посередницький статус Larchfield LTD впливає на обсяг доведення митної вартості в бік його зменшення для позивача порівняно із встановленим законом обсягом (відповідно до положень МКУ всі елементи митної вартості підтверджуються документально). Також у рішенні суду наявне посилання на документ, який не подавався до митного оформлення і не може використовуватись судом при вирішенні спору, це, зокрема, Акт надання послуг № 235 від 21.09.2023.
Крім того зазначає, що суд залишив поза увагою той факт, що оплата виконавцеві за послуги відповідно до договору № 200036 є передбаченою, проте не підтвердженою, а відповідно до наданих до митного оформлення документів вартість послуг становить значення нижче нуля.
Зазначає, що суд першої інстанції заперечує проти доводу митниці щодо того, що маржа не покриває операційні та постійні витрати продавця і не забезпечує отримання прибутку, що робить цю операцію економічно недоцільною». Суд посилається на заявку № 11/74 (2К), платіжну інструкцію № 359 від 29.09.2023 та виписку за 29.09.2023 «Піреус БАНК МКБ», а також на Акт надання послуг № 235 від 21.09.2023, які до митного оформлення НЕ подавались. Суд першої інстанції не підраховував числове значення чистого прибутку (маржі), обмежившись твердженням, що за документами витрати становлять 22 073,67 USD, а до оплати позивачу виставлено інвойс на суму 22 395, 69 USD (відтак, маржа становить 322,02 USD). Проте, перераховані вище документи не надавались до митного оформлення, а отже, не можуть вважатись належними і допустимими доказами та братись до уваги судом при вирішенні спору, оскільки він був відсутній під час прийняття рішення посадовими особами Львівської митниці
Звертає увагу, що з метою забезпечення повноти оподаткування відповідачем було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення даним суб'єктом ЗЕД (контрагента позивача) є більшим та становить по товару - 1,6 дол. США/кг нетто. При визначенні митної вартості із застосуванням другорядного методу у оскаржуваному рішенні наведена МД № 23UA209230022319U1, при винесенні рішення до уваги брались такі відомості: товар подібний пред'явленому до декларування товару - «ровінг зі скловолокна», серія товару ECR в обох деклараціях, також товари мають однакові торгову марку, країну експорту та виробника, час експорту в обох деклараціях - 2023 р. Тобто таку розбіжність у ціні не можна вважати формально нижчим рівнем митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у розумінні Верховного Суду з позиції, викладеної у постанові від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17.
Зазначає, що в матеріалах справи не міститься жодного документу, який би підтверджував, що позивачем надавались будь-які відомості згідно ч. 18 ст. 58 МК України. При декларуванні товару позивачем не було надано митному органу документального підтвердження наявності або відсутності впливу взаємозв'язку сторін зовнішньоекономічного контракту на ціну спірного товару, ціна товару занижена, що свідчить про надання спеціальних цін позивачу, це суперечить статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, також звертаємо увагу, що мало місце ненадання всіх документів, які б підтверджували митну вартість імпортованого товару.
Вважає, що суд першої інстанції використовує занадто формальний підхід до обґрунтування. Як вже було згадано, норми права безвідносно до обставин справи, без мотивування їх застосовності щодо конкретних фактів та дій, що становлять предмет спору, наводяться судом у абсолютно більшій частині рішення. При цьому одні і ті ж зауваження (необґрунтованість рішення про коригування митної вартості/необґрунтованість вимоги щодо витребування додаткових документів) повторюються по тексту оскаржуваного рішення.
Зазначає, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.
Згідно рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100605/2 від 27.09.2023 митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно ст. 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації, яка наявна безпосередньо у Львівській митниці щодо оформлення даних товарів.
Митна декларація від 05.03.2023 р. № UA209230022319U1, яка слугувала джерелом інформації для коригування митної вартості, де митна вартість товару 1 становить 1,60 дол. США за кг.товару (копію надано суду першої інстанції), була оформлена митним органом, на момент прийняття рішення про коригування митної вартості посадова особа митниці мала повну інформацію щодо того, що: товар дійсно був увезений до України; митна вартість за відповідною митною декларацією не була в подальшому відкоригована; рішення про коригування митної вартості за даними партіями товарів не приймалися та, відповідно, до суду не оскаржувалися. Вказана декларація також містить конкретний опис товару та розпізнавальні особливості, якого стосується цінова інформація, а також інші обставини зовнішньоекономічної операції, зокрема такі як «Код товару», «Код країни походження» та інших характеристик товару, а також і часу імпорту.
Вважає, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України і оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/100605/2 від 27.09.2023 винесене з додержанням всіх норм чинного законодавства.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу бе задоволення, а рішення суду першорї інстанції без змін.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.10.2022 між ТОВ «Еколан Інгредієнти» (Покупець) та LLC «Larchfield Limited» (Продавець) укладено Контракт №23 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати на умовах Контракту Товари.
Відповідно до Інвойсу №43857 від 29.07.2023 (далі - Інвойс), Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити Товар на загальну суму USD 22 395,69.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товар уповноваженим Позивачем декларантом - ТОВ «Еколан-Україна» (далі - Декларант) була подана митна декларація №23UA209230102645U8 від 27.09.2023 (далі - МД) з необхідними документами.
При винесенні Рішення про коригування митної вартості від 27.09.2023 №UA209000/2023/100605/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні, №23UA209230102645U8 від 27.09.2023) (далі - оскаржуване рішення) здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей.
Під час розгляду документів було виявлено наступне:
у коносаменті від 17.06.2023 № NQDEC230607202 (нижній лівий куток) «Freight and charges» вказано «Freight collect», тобто фрахт оплачується у місці призначення, що суперечить умовах поставки CIF. Посадовою особою Львівської митниці в графі 33 оскаржуваного рішення, допущена описка при зазначенні номеру, дати коносаменту та змісту зауваження. Однак, посадова особа митного органу вірно зазначила суть розбіжності: виявлена в коносаменті від 29.07.2023 № DDSFE23070346B, де у лівому нижньому кутку у графі «Freight and charges» вказано «FREIGHT PREPAID»;
в експортній декларації країни відправлення № 422720230000663035 умови поставки вказано FOB. Тобто умови оплати за транспортні витрати вказані у експортній декларації не відповідають умовам, які вказані у коносаменті;
у фактурі від 29.07.2023 № 43857 умови поставки CIF Gdansk, такі умови поставки застосовуються до морських перевезень. Проте згідно посередницької фактури SDFE3230704-2 товар приплив на умовах FOB, та вже знаходиться у Гданську;
згідно з наданою до митного контролю CMR б/н від 01.08.2023 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є ФОП Золотий Тарас. Проте за зазначеним маршрутом із цим суб'єктом декларантом не надано договір перевезення, рахунок-фактуру, платіжні документи, заявку, та інші комерційні документи, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг;
відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру, засновником фірми ТОВ «Еколан Інгредієнти» являється фірма продавець Larchfield Ltd. Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов'язаними особами. У зв'язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів.
Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов'язаними суб'єктами здійснюється за вищою митною вартістю.
Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Відповідно до частин 2-4 статті 53 Митного кодексу України надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На вимогу митного органу декларантом надано:
- експортну декларацію країни відправлення 422720230000663035, в якій вказано номер коносаменту 177XCACQ1745VZB, такий документ до митного оформлення не надано, тому неможливо впевнитися у достовірності такого документу. Натомість, до митного оформлення надано коносамент із номером DDSFE23070346B;
- посередницьку фактуру SDFE3230704-2, при порівнянні із вартістю продажу для ТОВ «Еколан Інгредієнти» встановлено, що маржа не покриває операційні та постійні витрати продавця і не забезпечує отримання прибутку, що робить цю операцію економічно недоцільною;
- у заявці № 11/74 до Договору 200036 про транспортно-експедиторські послуги вказано перелік послуг з морського перевезення, транспортно-експедиторські послуги в порту, та перевантаження загальною вартістю 4200 дол. США, які повинні бути оплачені на день перевантаження товару в авто.
Відповідач вважає, що надані декларантом документи не містять інформації яка спростовує виявлені розбіжності.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 МК України у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA 209230/2023/022319 від 05.03.2023, де вартість товару зі схожими характеристиками становить 1,60 дол. США за кг.
Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Сума донарахованих митних платежів за рішенням про коригування митної вартості № UA209000/2023/100605/2 від 27.09.2023 становить 470059,02 грн.
На думку посадової особи митного органу Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначені за основним методом.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів, ТОВ «Еколан Інгредієнти» звернулося з позовом до суду.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України).
Як передбачено ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Як передбачено ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Вимогами ч.ч. 1 - 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з ч.ч. 1 - 5 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Як встановлено статтею 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
З огляду на це, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Вимогами ч. 2 ст. 58 МК України установлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
Частиною 5 статті 58 МК України передбачено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Як з'ясовано судом, у спірному рішенні відповідач вказав: «У коносаменті від 17.06.23 №NQDEC230607202 (нижній лівий куток) «Freight and charges» вказано «freight collecct», тобто фрахт оплачується у місці призначення, що суперечить умовам поставки CIF. У експортній декларації країни відправлення умови поставки 422720230000663035 умови поставки вказано FOB. Тобто умови оплати за транспортні витрати вказані у експортній не відповідають умовам, що вказані у коносаменті. У фактурі від 29.07.23 №43857 умови поставки CIF Gdansk, такі умови поставки застосовуються до морських перевезень. Проте згідно посередницької фактури SDFE3230704-2 товар приплив на умовах FOB, та вже знаходиться у Гданську.»
Разом з тим, суд вірно зазначив, що фрахт оплачує компанія постачальник Larchfield LTD, яка купує товар у відправника SHANDONG FIBERGLAS GROUP CORP, (згідно посередницької фактури SDFE3230704-2) та продає ТОВ «Еколан Інгредієнти» (згідно інвойсу від 29.07.2023 №43857).
Крім того, коносамент від 17.06.23 №NQDEC230607202 при митному оформленні не надавався.
До митного оформлення надавався коносамент від 29.07.2023 DDSFE23070346B, що далі вказується у Рішенні митним органом «Натомість до митного оформлення надано коносамент із номером DDSFE23070346B.».
Крім того, відповідач покликається на те, що посередницький інвойс містить інформацію щодо вартості товару на умовах FOB, разом з тим продавець постачає товар на умовах CIF, документи щодо переміщення товару від порту Кінгдау до порту Гданськ декларантом не надані, тому неможливо перевірити величину фактурної вартості на умовах CIF.
Судом встановлено з пояснень представника позивача, що посередницький інвойс, який виданий виробником товару (CHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP, China) із зазначенням вартості товару на умовах FOB стосуються компанії «Larchfield Limited», яка надалі здійснила продаж товару ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ». Тобто ці умови поставок стосуються взаємовідносин безпосередньо між виробником товару та продавцем товару за контрактом №23. В той час, як правильно зазначено судом, умови поставка товару для покупця ТОВ «Еколан Інгредієнти» здійснена на умовах CIF.
Як встановлено судом, між ТОВ «Еколан Інгредієнти» та ТОВ «ДЕВІК КОНСАЛТИНГ» було укладено Договір транспортного експедирування №2351 від 03.07.2023 (далі - «Договір №2351 від 03.07.2023»), що підтверджується наданими під час митного оформлення документами.
ТОВ «Еколан Інгредієнти» договору з ФОП ОСОБА_1 не укладало і, відповідно, платежів не здійснювало.
Послуги ТОВ «Еколан Інгредієнти» надавало саме ТОВ «ДЕВІК КОНСАЛТИНГ» по Договору №2351 від 03.07.2023 відповідно до заявок.
Надання послуг саме ТОВ «ДЕВІК КОНСАЛТИНГ» підтверджується також і Актами, платіжними інструкціями та витягами з банківських виписок.
Окрім того, CMR б/н від 01.08.2023 при митному оформленні не надавався.
В картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002487 від 27.09.2023 вказані дві автотранспортні накладні від 21.09.2023.
Відтак, суд правильно відхилив твердження відповідача: «згідно наданою до митного контролю CMR б/н від 01.08.2023 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є ФОП ОСОБА_1 . Проте за зазначеним маршрутом із цим суб'єктом декларантом не надано договір перевезення, рахунок-фактуру, платіжні документи, заявку, та інші комерційні документи, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг.», оскільки вказані обставини жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару у спірному випадку, а позивач до митного оформлення надав усі наявні у нього документи на перевезення вантажу.
Також у Рішенні вказано: «На вимогу митного органу декларантом надано Експортну декларацію країни відправлення 422720230000663035, в якій вказано номер коносаменту 177XCACQ1745VZB, такий документ до митного оформлення не надано, тому неможливо впевнитись у достовірності такого документу.»
Як правильно зазначив суд першої інстанції, митна декларація країни відправлення не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів в розумінні ст. 53 МК України.
Твердження митниці про те, що в експортній декларації країни відправлення зазначено інший номер коносаменту є неправильним, оскільки в митній декларації країни відправлення у графі «Номер коносаменту» вказано номер букінгу 177XCACAQ1745VZB, тобто номер бронювання місця на судні (booking ref).
Суд вірно зазначив, що ТОВ «Еколан Інгредієнти» не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється відповідно до законодавства Китаю, та внесення до неї відповідної інформації.
Судом також враховано, що відповідно до вимог частин 12-15 ст. 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у ч.12 ст.58 МК України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у ч.12 ст.58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
ТОВ «Еколан Інгредієнти» в декларації митної вартості вказало, що продавець та покупець пов'язані між собою і що взаємозалежність продавця та покупця не вплинула на ціну товару.
Як встановив суд, 600 USD оплачує компанія Larchfield Ltd., а 2600 EUR оплачує ТОВ «Еколан Інгредієнти».
Сплата Позивачем 2600 EUR (оплата в грн по курсу НБУ) по заявці №11/74 (2К) Shandong Fiberglass від 20/07/2023 підтверджується платіжною інструкцією №359 від 29.09.2023, витягом з виписки за 29.09.2023 «Піреус БАНК МКБ».
Надання послуг по заявці №11/74 (2К) Shandong Fiberglass від 20/07/2023 підтверджується Актом надання послуг №235 від 21.09.2023.
Таким чином вартість Товару Larchfield Ltd.: 20473,67 USD + 1600 USD = 22073,67 USD.
В Інвойсі від 29.07.2023 №43857 ціна для ТОВ «Еколан Інгредієнти» вказана вища - 22395,69 USD.
Встановлені невідповідності у поданих документах зумовили прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/100605/2 від 27.09.2023, яким митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України).
Оцінюючи спірне рішення суд правильно зауважив, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Всупереч вимогам пункту 5 ч. 2 ст. 55 МК України, приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним методом (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що є порушенням вимог МК України.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації №22UA500500047369U5 від 26.12.2022, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, тому такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечить наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов правильного висновку, що застосування відповідачем другорядного методу (резервного) визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме резервного методу, є необґрунтованим, оскільки надані позивачем документи підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною Контракту та не містять будь-яких розбіжностей, що є підставою для здійснення розмитнення цього товару за першим методом, зазначеним Позивачем (за ціною Контракту).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 та підтримана у постанові від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.
У постанові від 25.09.2020 у справі №810/2520/16 колегія суддів Верховного Суду погодилась із висновком судів попередніх інстанцій, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своїх рішеннях не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Слід також зазначити, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене дає підстави для висновку, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов вірного висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому, подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.
Крім того, в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оскаржуваних рішеннях, митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Відтак вірним є висновок суду, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27.09.2023 №UA209000/2023/100605/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.
Виходячи із зазначеного вище суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року по справі № 380/27290/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді В. В. Ніколін
О. М. Гінда