05 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/486/24 пров. № А/857/5108/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року (суддя Друзенко Н.В., ухвалена в м.Рівне) у справі № 460/486/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
15 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів: Наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області №309 о/с від 14.12.2023 року «По особовому складу»; та наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 1364 від 07.12.2023 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", в частині 1 - застосування до ОСОБА_1 (0051497) - поліцейського офіцера сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; поновлення на службі в поліції на посаді поліцейського офіцера сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області з 14.12.2023 року; стягнення з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.12.2023 року по день винесення судового рішення у даній справі ( у разі оскарження даного рішення - по дату набрання ним законної сили).
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів повернуто позивачу.
Не погоджуючись з даною ухвалою, її оскаржив позивач ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в якій покликаючись на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції, зокрема не взято до уваги відомостей про перебування позивача на лікарняному.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)) частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), тому розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 позовна заява була залишена без руху, було запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду , із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
Позивачем на виконання вказаної ухвали 02.02.2024 подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Обґрунтовуючи доводи поданої заяви, позивач зазначив, що в період з 28.11.2023 по 22.12.2023 перебував на лікарняному, на підтвердження долучено листи непрацездатності.
Даючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції про повернення позовної заяви, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом позивач просить визнати протиправним та скасувати: наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області №309 о/с від 14.12.2023 року «По особовому складу»; наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 1364 від 07.12.2023 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", в частині 1 - застосування до ОСОБА_1 (0051497) - поліцейського офіцера сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського офіцера сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області з 14.12.2023 року; стягнути з відповідача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.12.2023 року по день винесення судового рішення у даній справ.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, відповідно до частини статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 337- VIII “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут НП України), якою передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Як вбачається з відстежень рекомендованого повідомлення про вручення №3302813620283 дані накази отриманні позивачем 22.12.2023, проте до суду він звернувся 15.01.2024.
Жодних пояснень, як і жодних доказів поважності пропуску строку звернення до суду саме в період з 22.12.2023 по 14.01.2024 позивачем суду не надано.
Сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
Як вже було зазначено, частиною 4 статті 31 Дисциплінарного статуту НП України передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Верховний Суд зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі № 07/257/14.
Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).
Як вже було зазначено, позивач просить скасувати накази: наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області №309 о/с від 14.12.2023 року “По особовому складу»; та наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 1364 від 07.12.2023 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", в частині 1 - застосування до ОСОБА_1 (0051497) - поліцейського офіцера сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Згідно даних відстежень рекомендованого повідомлення про вручення №3302813620283 дані накази отриманні позивачем 22.12.2023, а до суду звернувся 15.01.2023 про, що свідчить штемпель вхідної кореспонденції суду.
Разом з тим, жодних пояснень, як і жодних доказів поважності пропуску строку звернення до суду саме в періоді з 22.12.2023 по 14.01.2024 позивачем суду не надано.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, не можуть вважатися поважними, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви.
Відповідно до частини 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року про повернення позовної заяви у справі №460/486/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга