Справа № 120/793/24 Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
28 серпня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,
представника позивача - Король Л.Б.
представника відповідача - Орленка О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування індивідуального акта,
Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило визнати протиправними та скасувати пункт 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.11.2023 №2181 "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання" про накладення штрафу у розмірі 22236 грн за порушення ліцензійних умов.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалене рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що в результаті призвело до невірного вирішення справи та прийняття протиправного рішення.
Так, на переконання апелянта, суд першої інстанції безпідставно надав перевагу доводам позивача, залишивши без належної уваги та детального аналізу позицію відповідача.
В судовому засіданні представник апелянта - відповідача у справі, вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, встановив наступні обставини справи.
Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" є підприємством, що здійснює господарську діяльність із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, яке діє на підставі ліцензії АЕ №287968, виданої постановою НКРЕКП №1095 від 25.09.2018.
На підставі рішення НКРЕКП від 23.11.2022 №1550 (зі змінами), постанови НКРЕКП від 13.10.2023 №1893, посвідчення на проведення планової перевірки від 08.09.2023 №441, у період з 04.10.2023 по 31.10.2023 відповідачем проведено планову перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за період діяльності з 01.01.2022 по 31.12.2022.
За результатами планової перевірки Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" складено Акт №446 від 31.10.2023, яким було встановлено ряд порушень законодавства та Ліцензійних умов допущених Ліцензіатом при здійсненні своєї господарської діяльності з централізованого водопотачання та централізованого водовідведення, а саме:
підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або централізованого водовідведення та забезпечення цільового використання коштів, отриманих за рахунок діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;
підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо надання в установленому органом ліцензування порядку і строки форми звітності за ліцензованим видом діяльності;
абзацу шостого підпункту 4 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об'єктів з виробництва питної води, транспортування, постачання питної води;
абзацу шостого підпункту 5 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об'єктів з відведення та очищення стічної води.
Не погоджуючись із висновками, які були викладені в Акті перевірки №446 від 31.10.2023, позивачем було надано до НКРЕКП пояснення та обгрунтування, оформлені листом №4/06-5386 від 06.11.2023.
За результатами розгляду Акту №446 від 31.10.2023 та пояснень позивача, НКРЕКП прийняло постанову від 22.11.2023 №2181 "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання".
З оскаржуваного пункту 2 постанови №2181 від 22.11.2023 вбачається, що відповідачем накладено на позивача штраф у розмірі 22236 грн за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов.
Позивач, не заперечуючи виявлені контролюючим органом порушення, однак, не погоджуючись з розміром штрафних санкцій, як таким, що розрахований не у відповідності до встановлених Порядком визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800 критеріїв та формул, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення.
Так, на переконання суду першої інстанції, кінцева сума штрафу розрахована відповідачем невірно, адже при розрахунку такі показники, як відсоток серйозності та характеру порушення, бралися не у відсотках, а як цілі одиниці, що не відповідає приписам підпункту 2.2.4. та 2.2.12. Порядку №1800.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем всупереч критерію обгрунтованості рішення, визначеному статтею 2 КАС України, в обгрунтуваннях до проекту постанови НКРЕКП "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання" №1967-14.1.3/23 від 15.11.2023 не наведено конкретних розрахунків сум штрафів, а також невірно розраховано бали за постраждалих від порушення сторін.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, в розрізі встановлених обставин справи, судова колегія відзначає наступне.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1540-VIII, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.
Відповідно до статті 22 Закону №1540-VIII суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуги сферах та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом №1540-VIII, Законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ранок природного газу», «Про теплопостачання».
Так, відповідно до ст. 46 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» особи, винні у, зокрема, провадженні діяльності з централізованого питного водопостачання без ліцензії або з порушенням ліцензійних умов, притягаються до відповідальності згідно із законами України.
Згідно з пунктом 10.1 глави 10 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (далі Порядок контролю), у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого або закритого слухання, питання відповідальності суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, та приймає рішення про застосування до нього санкцій.
Рішення про застосування до ліцензіата санкцій, заходів державного регулювання, у тому числі, визначення розміру штрафних санкцій, приймається відповідно до Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про ринок природного газу», «Про енергетичну ефективність» та «Про теплопостачання».
Механізм розрахунку розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП визначений Порядком (методикою) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800 (далі - Порядок).
Дія цього Порядку поширюється в частині розрахунку розміру штрафів за порушення ліцензіатами
законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов згідно з розділом ІІ цього Порядку - на ліцензіатів НКРЕКП, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ліцензіати), а в частині розрахунку розміру штрафів за зловживання на оптових енергетичних ринках згідно з розділом ІІІ цього Порядку: на учасників оптового енергетичного ринку (як юридичних осіб, так і фізичних осіб - суб'єктів господарювання), які зареєстровані як учасники оптового енергетичного ринку в порядку, затвердженому НКРЕКП; на учасників ринку електричної енергії (учасників ринку) та суб'єктів ринку природного газу, які здійснюють або мають намір здійснювати діяльність на оптовому енергетичному ринку; на осіб, які виконують функції адміністратора передачі даних або адміністратора платформи інсайдерської інформації; на споживачів електричної енергії та/або природного газу з сумарною максимальною потужністю споживання 600 ГВт?год на рік та вище; на посадових осіб учасників оптового енергетичного ринку.
Відповідно до пункту 1.4 розділу 1 Порядку, перед винесенням на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, питання про накладення штрафу (штрафів) за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов або за порушення законодавства щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках відповідальний структурний підрозділ НКРЕКП розраховує розмір штрафу за кожне окреме вчинене порушення відповідно до розділів ІІ та ІІІ цього Порядку.
НКРЕКП включає в обґрунтування до проєкту рішення про накладення штрафу результати розрахунку розміру штрафу відповідно до цього Порядку, у тому числі, результати кожного етапу розрахунку розміру штрафу з відповідним поясненням застосованих коефіцієнтів та коригувань (коригуючих відсотків).
Розрахунок розміру штрафу з відповідним поясненням застосованих коефіцієнтів та коригувань (коригуючих відсотків) надсилається на електронну адресу ліцензіата/учасника оптового енергетичного ринку, що зазначена у ліцензійному реєстрі/реєстрі учасників оптового енергетичного ринку в день оприлюднення проєкту рішення на офіційному вебсайті НКРЕКП.
Як було встановлено судовою колегією, обгрунтування до проєкту рішення про накладення штрафу, результати розрахунку розміру штрафу, а також результати кожного етапу розрахунку розміру штрафу з відповідними поясненнями стосовно застосованих коефіцієнтів та коригувань (коригуючих відсотків) було розміщено на офіційному вебсайті Регулятора у розділі Матеріали до засідання питання 22.11.2023 року, питання №29.
Також, відповідачем - апелянтом у справі, доведено, що розрахунок розміру штрафу з відповідними поясненнями стосовно застосованих коефіцієнтів та коригувань (коригуючих відсотків) було надіслано на електронну адресу ліцензіата, що була зазначена останнім у ліцензійному реєстрі в день оприлюднення проєкту рішення на офіційному вебсайті НКРЕКП, а саме 16.11.2023 року.
Вказана обставина позивачем жодними належними доказами не спростована.
Таким чином, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що що бали та конкретні розрахунки сум штрафів були наведені відповідачем лише у відзиві на позовну заяву, а в обгрунтуваннях до проекту постанови НКРЕКП "Про застосування санкцій до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, здійснення заходу державного регулювання" №1967-14.1.3/23 від 15.11.2023 такі розрахунки відсутні.
Наведені вище обставини та здійснений аналіз норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, спростовують вказану позицію суду першої інстанції, оскільки, як було відзначено вище, обгрунтування до проекту постанови НКРЕКП повинні містити результати проведених розрахунків, а не самі розрахунки.
Стосовно висновків суду першої інстанції про помилковість проведеного НКРЕКП розрахунку штрафних санкцій, колегія суддів відзначає наступне.
Так, механізм розрахунку розміру штрафів, що накладаються на ліцензіатів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов, визначається розділом ІІ Порядку.
Відповідно до п. 2.1 Порядку розрахунок штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов складається з таких етапів:
1) визначення початкового розміру штрафу, що включає: застосування критеріїв оцінки серйозності та характеру порушення; розрахунок завданої ліцензіатом шкоди, або отриманої додаткової вигоди, внаслідок порушення (у разі можливості встановлення такої шкоди або додаткової вигоди);
2) коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості порушення;
3) коригування розміру штрафу з урахуванням пом'якшуючих та/або обтяжуючих обставин;
4) коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень та забезпечення пропорційності покарання та порушення;
5) визначення підсумкового розміру штрафу та коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та мінімальної межі штрафу;
6) застосування індивідуальних пом'якшень.
Початковий розмір штрафу за відповідне порушення визначається шляхом застосування до фактичних обставин порушення визначених цим розділом критеріїв оцінки серйозності та характеру порушення, яким присвоєна кількість балів залежно від серйозності впливу таких критеріїв, а також коефіцієнту завданої шкоди або додаткової вигоди.
За результатами оцінки кожного з критеріїв серйозності та характеру порушення визначається певна кількість балів для відповідного порушення за цим критерієм.
Значення балів, що присвоєні відповідним критеріям, підсумовуються, і отримана сума балів становить оцінку серйозності та характеру порушення (п.п. 2.2.1. - 2.2.3 Порядку).
Відповідно до п. 2.2.4 Порядку 2.2.4. Початковий розмір штрафу розраховується на основі оцінки
серйозності та характеру порушення за формулою:
Pbasic = (XX *Pmax *Dmg)/100,
де: ХХ - відсоток серйозності та характеру порушення, що визначається за результатами оцінки серйозності порушення, яка здійснюється у порядку, визначеному пунктами 2.2.6 - 2.2.12 цієї глави, %;
Pmax - максимальний розмір штрафу за відповідне порушення законодавства та/або ліцензійних умов, передбачений чинним законодавством;
Dmg - коефіцієнт завданої шкоди або додаткової вигоди (у разі можливості встановлення завданої шкоди та/або додаткової вигоди), наведений у пункті 2.2.14 цієї глави.
Надаючи оцінку вказаному питанню, судова колегія зауважує, що спірним питанням в межах даної справи є вірність застосування відповідачем при проведенні вказаного розрахунку математичних правил розрахунку відсоткового значення суми штрафу.
Так, на переконання суду першої інстанції, відповідачем невірно розраховано початковий розмір штрафних санкцій, а тому і кінцева сума штрафу також розрахована невірно.
Відповідно до п. 2.2.12 Порядку значення балів, що присвоєні відповідним критеріям, наведеним у пунктах 2.2.7 - 2.2.11 цієї глави, підсумовуються і отримана сума балів становить оцінку серйозності та характеру порушення та визначає такі величини відсотків від максимального розміру штрафу, передбаченого чинним законодавством, що застосовуються для цілей формули 1, а саме:
4 - 7 балів відповідає 1% відсотку серйозності та характеру порушення;
8 - 12 балів - 5%;
13 - 15 балів - 7 %;
16 - 18 балів - 10 %;
19 - 21 балів - 15 %.
Як встановлено в ході розгляду справи, за порушення підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або централізованого водовідведення та забезпечення цільового використання коштів, отриманих за рахунок діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, НКРЕКП визначено тип порушення "порушення щодо тарифів/цін/плати за послуги; цільовим використанням коштів, передбачених в тарифі" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 3, "маштаб впливу порушення" - 3, загалом 16 балів;
за порушення підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо надання в установленому органом ліцензування порядку і строки форми звітності за ліцензованим видом діяльності, НКРЕКП визначено тип порушення "порушення щодо поводження з інформацією (ненадання інформації, на законну вимогу Регулятора)", та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 0, "маштаб впливу порушення" - 0, загалом 10 балів;
за порушення абзацу шостого підпункту 4 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об'єктів з виробництва питної води, транспортування, постачання питної води, НКРЕКП визначено тип порушення "порушення законодавства/правил/технічних норм/спеціальних обов'язків (ПСО), встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 3, "маштаб впливу порушення" - 0, загалом 13 балів;
за порушення абзацу шостого підпункту 5 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об'єктів з відведення та очищення стічної води НКРЕКП визначено тип порушення "порушення законодавства/правил/технічних норм/спеціальних обов'язків (ПСО), встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності" та розрахунок суми балів проведено таким чином "тип ліцензіата" - 3, "величина ліцензіата" - 4, "предмет порушення" - 3, "тип постраждалої сторони" - 3, "маштаб впливу порушення" - 0, загалом 13 балів.
Оскільки сума оцінки серйозності та характеру порушення, за порушення підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 щодо надання в установленому органом ліцензування порядку і строки форми звітності за ліцензованим видом діяльності, не перевищувала 12 балів, розмір штрафу НКРЕКП не розраховувався.
Проте, за три інших порушення, відповідно формули Pbasic = (XX *Pmax *Dmg)/100, НКРЕКП розраховано початковий розмір штрафу наступним чином:
за порушення підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 у частині дотримання структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або централізованого водовідведення та забезпечення цільового використання коштів, отриманих за рахунок діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення
(10 * 85000 * 1,2)/100 = 10200 грн;
за порушення абзацу шостого підпункту 4 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об'єктів з виробництва питної води, транспортування, постачання питної води
(7 * 85000 * 1,2)/100 = 7140 грн;
за порушення абзацу шостого підпункту 5 глави 4 Ліцензійних умов № 307 щодо проведення планово-попереджувальних ремонтів об'єктів з відведення та очищення стічної води
(7 * 85000 * 1)/100 = 5950 грн.
Підсумковий розмір штрафу для позивача - КП "Вінницяоблводоканал", склав 22236 грн.
Таким чином, як вбачається із вказаного розрахунку показники ХХ (відсоток серйозності та характеру порушення, що визначається за результатами оцінки серйозності порушення, яка здійснюється у порядку, визначеному пунктами 2.2.6 - 2.2.12 цієї глави,%) 10 та 7 бралися для розрахунку відповідачем не як ціла одиниця, а як відсоток, оскільки підсумкова сума кожного етапу визначалась у відсотковому значенні як 10 до 100 та відповідно 7 до 100.
В даному випадку, судова колегія зауважує, що значення балів, що присвоєні відповідним критеріям положеннями п. 2.2.12 Порядку визначені саме у відсотковому значенні і потреба у їх переведенні з цілої одиниці при розрахунку суми штрафу відсутня.
Наведений судом першої інстанції розрахунок початкового розміру штрафу є помилковим, оскільки із суми штрафу за кожне виявлене порушення було двічі вираховано її соту частину, саме необхідний відсоток.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доходить до переконання, що відповідачем початковий розмір штрафних санкцій розраховано вірно та відповідно до вимог п. 2.2.4 та п. 2.2.12 Порядку.
Слід також зазначити, що пунктом 2.2.10 глави 2.2 розділу ІІ Порядку визначено, що постраждалими від порушення сторонами можуть бути ліцензіати, учасники ринків та споживачі. Кожен з цих типів постраждалих сторін окремо оцінюється в 3 бали. У разі наявності декількох постраждалих від порушення сторін сума балів підсумовується (максимально до 6 балів).
На підставі інформації наведеної в Акті № 446 на сторінці 93 в таблиці «Опис виявлених порушень вимог законодавства та ліцензійних умов», визначено, що для порушення підпункту 13 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 307 постраждалою стороною визначений ліцензіат, тобто наявності декількох постраждалих від порушення сторін перевіркою не встановлено, визначена лише одна категорія постраждалої сторони ліцензіат, а тому і оцінка проведена на рівні 3 бали.
Викладене вище підтверджує, що пункт 2 Постанови № 2181 прийнятий Комісією з дотриманням вимог Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обгрунтовано, безсторонньо, добросовісно розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, а тому в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.
Доводи апеляційної скарги в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження, а тому такі підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Разом з тим, згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал".
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 06 вересня 2024 року
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.