Справа № 560/1361/24
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
06 вересня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в січні 2024 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (відповідача), в якій просив визнати протиправною бездіяльність, зобов'язати провести перерахунок додаткових видів грошового забезпечення та стягнути компенсацію визначену ст. 117 КЗпП.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 21.03.2024 позов задовольнив:
- визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 31.03.2017 по 30.09.2017;
- зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 31.03.2017 по 30.09.2017;
- визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої Постановою КМУ №889 від 22.09.2010;
- зобов'язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої Постановою КМУ №889 від 22.09.2010 з врахуванням вже виплачених сум;
- визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу місячного грошового забезпечення, що враховувалося при обчисленні належних ОСОБА_1 виплат, а саме грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої ПКМУ від 22.09.2010 №889 за період з 30.06.2016 по 31.03.2017 індексації грошового забезпечення;
- зобов'язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої ПКМУ від 22.09.2010 №889 за період з 30.06.2016 по 31.03.2017 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що лише факт проведення остаточного розрахунку дасть можливість для встановлення обсягу порушених прав. Інакше, навіть у випадку постановлення судом рішення про стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на дату судового рішення, спір не буде вирішений, адже за відсутності остаточного розрахунку права працівника на виплату середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні далі вважатимуться порушеними.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2017 № 68, 31 березня 2017 року виключений із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення у зв'язку з вибуттям до нового місця служби.
Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 30.06.2016 року по 31.03.2017 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі №560/9839/21, зобов'язано військову частину нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 30.06.2016 по 31.03.2017.
На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував та виплатив позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 30.06.2016 по 31.03.2017 у розмірі 888,90 грн.
Вважаючи дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.06.2016 року по 31.03.2017 року, враховуючи базовий місяць - січень 2016 року, протиправними, позивач звернувся до суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2022 у справі №560/9701/22 суд задоволив позовні вимоги ОСОБА_1 , зобов'язав військову частину нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січня 2008 року, а також компенсацію втрати частини доходів.
26.12.2023 від відповідача на рахунок позивача надійшли кошти на суму 25196,49 грн. по виконанню рішенню суду у справі №560/9701/22 з призначенням платежу "відшкодування індексації".
Надалі позивач звертався до відповідача з проханням нарахувати і виплатити середній заробіток за час затримки виплати індексації грошового забезпечення, в період з 31.03.2017 по 26.12.2023 але не більш як за шість місяців на підставі статті 117 КЗпП; здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, включивши до складу грошового забезпечення з якого вони нараховувалися щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену ПКМУ від 22.09.2010 № 889 та індексацію грошового забезпечення з врахуванням вже виплачених сум; нарахувати та виплатити щомісячну додаткову грошову допомогу, передбачену ПКМУ від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по березень 2017 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди та з урахуванням виплачених сум; видати та надіслати наступні довідки:
- довідку про нараховану та виплачену грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки з зазначенням врахування винагороди, передбаченої ПКМУ від 22.09.2010 № 889 та індексації;
- довідку про нараховану щомісячну додаткову грошову допомогу (889 ПКМУ) за період з січня 2016 року по березень 2017 року з зазначенням, чи враховувалась індексація.
Не отримавши письмової відповіді на лист, ні запитуваних довідок чи будь-якої іншої інформації від військової частини НОМЕР_1 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 31.03.2017 по 30.09.2017 та зобов'зання вчинити, колегія суддів враховує наступне.
Так, питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців із військової служби не врегульовані положеннями спеціального законодавства. У той же час такі питання врегульовані КЗпП України.
Чинне законодавство передбачає обов'язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби всі належні йому суми у день звільнення.
Тобто, грошове забезпечення належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 КЗпП України.
Таким чином, застосування передбаченої статтею 117 КЗпП України відповідальності здійснюється у разі невиплати грошового забезпечення чи складових на день звільнення особи з військової служби.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції необґрунтовано вважав, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 117 КЗпП України до періоду з 31.03.2017 по 30.09.2017, оскільки остаточний розрахунок із позивачем у зв'язку із звільненням проведено 26.12.2023.
При цьому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 , відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2017 № 68, 31 березня 2017 року виключений із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення у зв'язку з вибуттям до нового місця служби.
Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов'язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.
Отже, у зв'язку із вибуттям до військової частини НОМЕР_2 звільнення позивача в розумінні КЗпП України не відбулося.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 31.03.2017 по 30.09.2017 є необґрунтованими та безпідставними.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо інших вимог позивача, а саме щодо невключення суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислювалась та виплачувались грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2016-2017 роках, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи, а саме з витягу із наказу від 31.03.2017 №68 військової частини НОМЕР_1 (а.с. 16) встановлено, що щорічна основна відпустка за 2017 рік позивачу не надавалась, грошова допомога на оздоровлення за 2017 рік не виплачувалась, грошова допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік не виплачена.
Вказане свідчить про безпідставність заявлених позивачем вимог щодо невключення суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889 та індексації, до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислювалась та виплачувались грошова допомога на оздоровлення за 2017 рік та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2016-2017 роках.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна довідка військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2024 (а.с. 38) згідно якої в серпні 2016 року позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 6503,70 грн., яку розраховано без врахування щомісячної грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" № 889 від 22.09.2009 та індексації грошового забезпечення
При цьому, в розмір грошового забезпечення позивача за період з 30.06.2016 по 31.03.2017 не включена щомісячна грошова допомога, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" № 889 від 22.09.2009 та індексація грошового забезпечення.
Такі дії відповідача є протиправними та наявні підстави для зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" № 889 від 22.09.2009 за період з 30.06.2016 по 31.03.2017 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої Постановою КМУ №889 від 22.09.2010.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 рік з врахуванням щомісячної додаткової допомоги, встановленої Постановою КМУ №889 від 22.09.2010 з врахуванням вже виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу місячного грошового забезпечення, що враховувалося при обчисленні належних ОСОБА_1 виплат, а саме грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" № 889 від 22.09.2009 за період з 30.06.2016 по 31.03.2017 індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" № 889 від 22.09.2009 за період з 30.06.2016 по 31.03.2017 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.