вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
06 вересня 2024 року Справа № 480/7439/24
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління національної поліції міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати накази ГУНП МВС України в Сумській області № 959 від 23.07.2024 в частині вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у відмові від виконання ОСОБА_1 п. 3 наказу начальника ГУНП від 22.07.2024 №950 дск та № 310 о/с від 24.06.2024 року та зобов'язати ГУНП МВС України в Сумській області звільнити ОСОБА_1 на підставі п. 7 ст. 77 ЗУ «Про поліцію» (за власним бажанням);
- зобов'язати ГУНП МВС України в Сумській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за червень 2024 року в розмірі 243,234% від грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУНП МВС України в Сумській області до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за таємність відповідно до займаної посади за період з травня 2022 по червень 2024 року.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 позовну заяву в частині позовних вимог в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів ГУНП МВС України в Сумській області № 959 від 23.07.2024 в частині вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у відмові від виконання ОСОБА_1 п. 3 наказу начальника ГУНП від 22.07.2024 №950 дск та № 310 о/с від 24.06.2024 року та зобов'язання ГУНП МВС України в Сумській області звільнити ОСОБА_1 на підставі п. 7 ст. 77 ЗУ «Про поліцію» (за власним бажанням); зобов'язання ГУНП МВС України в Сумській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за таємність відповідно до займаної посади за період з 19.07.2022 по 30.04.2024 року, залишено без руху, оскільки позивачем було пропущено строк звернення до суду з даними позовними вимогами. При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даними позовними вимогами та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.
В даній ухвалі судом було зазначено, що позивачу/представнику позивача необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів ГУНП МВС України в Сумській області № 959 від 23.07.2024 в частині вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у відмові від виконання ОСОБА_1 п. 3 наказу начальника ГУНП від 22.07.2024 №950 дск та № 310 о/с від 24.06.2024 року та зобов'язання ГУНП МВС України в Сумській області звільнити ОСОБА_1 на підставі п. 7 ст. 77 ЗУ «Про поліцію» (за власним бажанням); зобов'язання ГУНП МВС України в Сумській області до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за таємність відповідно до займаної посади за період з 19.07.2022 по 30.04.2024 року, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.
Представником позивача було подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просить визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк. При цьому щодо причин пропущеного строку позовної давності за вимогами стягнення премії та за режим таємності, з посиланням на п.4 ч. 1 ст. 263 ЦПК та висновки Верховного Суду викладені у постанові від 07.09.2022 року у справі № 679/1136/21, зазначив, що позивач фактом несення служби у воєнізованому підрозділі у спірний період, яким є поліція повністю підпадає під вимоги ч. 1 п. 4 ст. 263 ЦК України. Позивач вважає що фактично сам по собі режим воєнного стану як і карантин гарантовано обмежує права учасників процесу в той чи інший спосіб, особливо на територіях включених до зони можливих бойових дій, і надає суду право більш поблажливо ставитись до пропущеного строку позовної давності та поновлювати його в разі звернення до суду з відповідною заявою.
Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд повертає позовну заяву в частині позовних вимог, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак підпунктом 18 пункту 1 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX (далі по тексту - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Разом з тим відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. N 383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01 липня 2023 року строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Обгрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами в частині зобов'язання ГУНП МВС України в Сумській області до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за таємність відповідно до займаної посади за період з 19.07.2022 по 30.04.2024 року, представник позивача посилається на п. 4 ч. 1 ст. 263 ЦК України, якою передбачено, що перебіг позовної давності зупиняється, якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Частиною 2 ст. 1 ЦК України визначено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що в даному випадку позивач/представник позивача звернувся до суду з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства, а не цивільного судочинства, а отже застосуванню підлягають норми саме Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому Кодекс адміністративного судочинства України не містить аналогічної норми.
Щодо посилання представника позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 07.09.2022 року у справі № 679/1136/21, суд зазначає, що дана постанова була прийнята в порядку цивільного судочинства у справі щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та під час дії на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
При цьому, як вже зазначалося судом вище, постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
А відтак висновки Верховного Суду викладені у постанові від 07.09.2022 року у справі № 679/1136/21 у даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки спірні відносини у справі №679/1136/21 є відмінними від спірних відносин у цій справі.
Отже фактично позивачем/представником позивача належним чином не обгрунтовано причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами в частині зобов'язання ГУНП МВС України в Сумській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за таємність відповідно до займаної посади за період з 19.07.2022 по 30.04.2024 року та не було надано суду відповідні докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною вимогою.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовною заявою за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Таким чином суд зазначає, що доводи викладені позивачем/представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог про зобов'язання ГУНП МВС України в Сумській області до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за таємність відповідно до займаної посади за період з 19.07.2022 по 30.04.2024 року, є безпідставними.
В даному випадку позивачем було пропущено тримісячний строк звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог про зобов'язання ГУНП МВС України в Сумській області до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за таємність відповідно до займаної посади за період з 19.07.2022 по 30.04.2024 року, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку суду не надано.
За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позивач/представник позивача звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог, суд визнає неповажними вказані в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу в частині вище зазначених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви позивача/представника позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог про про зобов'язання ГУНП МВС України в Сумській області до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за таємність відповідно до займаної посади за період з 19.07.2022 по 30.04.2024 року - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в частині позовних вимог про зобов'язання ГУНП МВС України в Сумській області до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за таємність відповідно до займаної посади за період з 19.07.2022 по 30.04.2024 року - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачеві/представнику позивача, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя В.О. Павлічек