05 вересня 2024 року Справа № 480/4232/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4232/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови позивачу здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки, починаючи з 27.02.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 27.02.2024.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2019 року йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". 27.02.1964 він звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком. 06.03.2024 йому призначено пенсію віком та при обчисленні її розміру було взято показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки, замість 2021-2023 років. На звернення позивача, ГУ ПФУ в Сумській області листом від 03.05.2024 відмовило у здійсненні перерахунку та виплати пенсії із застосування для обчислення її розміру показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки. Вважаючи такі дії ГУ ПФУ в Сумській області протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не надало відзиву на позов без поважних причин.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.02.2019 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
27.02.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з протоколом перерахунку пенсії від 06.03.2024, ГУ ПФУ в Сумській області з 07.02.2024 було призначено ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому розмір пенсії визначено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки.
На звернення позивача, ГУ ПФУ в Сумській області листом від 27.02.2024 повідомило, що ОСОБА_1 з 27.02.2024 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та відмовлено у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV)
Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
На підставі ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
При цьому стаття 9 Закону № 1058-IV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, встановлюються пенсії за вислугу років.
Згідно з ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Статтею 27 Закону № 1058-IV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп*Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
У свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Суд зазначає, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV. Крім того при визначенні розміру пенсії за віком повинні застосовуватись формули, які використовуються при призначені пенсії вперше за Законом № 1058-IV, а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі № 465/5246/17, від 13.02.2019р. по справі № 265/7301/16-а, від 11 вересня 2019 року по справі №213/1226/16-а, від 18 серпня 2020 року по справі № 263/6611/17, від 29 березня 2023 року по справі № 240/4170/19 та постанові Верховного суду від 18 серпня 2020 року по справі № 263/6611/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. по справі № 876/5312/17.
З матеріалів справи вбачається, що первинно позивачу пенсію було призначено за вислугу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернуся вперше у 2024 році.
Таким чином, судом встановлено, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій органу Пенсійного фонду щодо переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і її перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2019 роки, а не за 2021-2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.
У зв'язку із задоволенням позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн, сплачених за квитанцією від 21.05.2024.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 27.02.2024 перерахунку та виплаті пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 27.02.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону №1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021- 2023 роки, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар