05 вересня 2024 р. Справа № 480/12370/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення пенсії за віком. До заяви було додано усі документи, які підтверджують його право на пенсію за віком, однак рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 22.08.2022 № 183450022536 та рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 27.09.2023 № 183450022536 йому відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. За підрахунками відповідача його страховий стаж становить 25 років 04 місяці 19 днів. Так, до страхового стажу не зараховано період його роботи з 14.12.1999 по 21.07.2000 через недоліки в записах у трудовій книжці та період роботи на території Російської Федерації в ТОВ "Нордексстрой" з 04.06.2002 по 02.04.2015. Вважає такі рішення протиправними та зазначає, що факт зайнятості на зазначеній роботі підтверджується даними трудової книжки та оригіналами відповідних письмових документів. У зв'язку з цим відмова відповідача зарахувати до його страхового стажу період роботи на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком, та відмова призначити пенсію є протиправною та такою, що порушує його конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просив позов задовольнити.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що необхідною умовою призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є досягнення віку 60 років та наявність страхового стажу не менше 29 років. За результатами розгляду документів до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 14.12.1999 по 21.07.2000 через неналежне оформлення трудової книжки та період роботи з 04.06.2002 по 02.04.2015, оскільки за цей період відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Таким чином, на час звернення позивача за призначенням пенсії законних підстав для зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу у Головного управління не було. Вважає, що відмовивши позивачу в призначенні пенсії за віком, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і в межах наданих повноважень. Просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що на дату звернення за призначенням пенсії позивач мав достатній вік - 61 рік, проте не мав необхідного страхового стажу, підтвердженого у встановленому порядку. Вказує, що пенсійне забезпечення осіб, які працювали в РФ, регулювалося Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при цьому з 01 січня 2023 року РФ припинила участь в Угоді, а 02.12.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення". З огляду на це положення Угоди не поширюються на стаж, набутий громадянами України на території Російської Федерації. Вважає, що порушень чинного законодавства під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком ним не допущено. Просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзиви, в яких зазначив, що дії відповідачів не грунтуються на вимогах закону, а тому є протиправними.
Відповідач - Головне управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області - про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15.08.2022 та 19.09.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення пенсії за віком, до якої було додано усі документи, які підтверджують його право на пенсію за віком.
Рішенням від 22.08.2022 № 183450022536 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю у нього необхідного стажу роботи. За підрахунками відповідача його страховий стаж складає 25 років 04 місяці 19 днів.
Рішенням від 27.09.2023 № 183450022536 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовило в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю у нього необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку (а.с.17,18-19,33-34,35-36).
Суд не погоджується з такими рішеннями відповідачів та вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити позивачу пенсію за віком необґрунтованою з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення", який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та у статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, за період роботи до 01 січня 2004 року (дата набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, страховий стаж підтверджується відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
У спірних правовідносинах відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком через відсутність у нього необхідного страхового стажу. Зокрема, відповідачі не зарахували період роботи позивача з 14.12.1999 по 21.07.2000 через недоліки в записах у трудовій книжці та період роботи з 04.06.2002 по 02.04.2015 в ТОВ "Нордексстрой" на території Російської Федерації.
При цьому суд враховує, що записи про період роботи позивача у фірмі "ОСТ" з 14.12.1999 по 21.07.2000 не містять перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст. Разом з тим записи виконані послідовно, під порядковими номерами 23 та 24, розміщені в хронологічному порядку, написані акуратно, завірені підписом керівника та печаткою підприємства, що, у свою чергу, не потребує обов'язкового підтвердження трудового стажу додатковими документами (а.с.23).
До того ж працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові у справі № 687/975/17 від 21.02.2018.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що факт зайнятості позивача в період з 04.06.2002 по 02.04.2015 в ТОВ "Нордексстрой" на території Російської Федерації підтверджується трудовою книжкою (а.с.20-26).
Таким чином, період роботи позивача на підприємстві на території Російської Федерації, що дає право на призначення пенсії за віком, підтверджені належними та допустимими доказами, що, у свою чергу доводить протиправність дій відповідача щодо відмови в призначенні йому такого виду пенсії. У свою чергу, вихід України з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві, не може слугувати підставою порушення прав громадян України на пенсійне забезпечення. Зокрема, у спірних правовідносинах така обставина не може бути підставою для відмови позивачу у реалізації наявного у нього права на призначення пенсії.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження стажу роботи та виплаченої заробітної плати позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку факт отримання позивачем заробітної плати та її розмір під час роботи в Російській Федерації підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачами. У свою чергу, відповідачі - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - всупереч вимогам статті 77 КАС України не довели правомірності відмови призначити пенсію позивачу.
Враховуючи встановлені обставини, суд визнає, що відповідачі безпідставно відмовили позивачу в призначенні пенсії.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідачі, не зарахувавши спірні періоди роботи до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, не дотрималися вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу періоди роботи з 14.12.1999 по 21.07.2000 та період роботи 04.06.2002 по 02.04.2015 в ТОВ "Нордексстрой" та призначити пенсію за віком з дати звернення за її призначенням є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 2147,20 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.15,50).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 66, ідентифікаційний код 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, ідентифікаційний код 20987385) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задоовльнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 22.08.2022 № 183450022536 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.09.2023 № 183450022536 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 14.12.1999 по 21.07.2000, з 04.06.2002 по 31.12.2003, з 04.06.2002 по 02.04.2015.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з дня звернення за її призначенням.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 2147,20 грн в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах